ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«01» червня 2010 р. м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 05 травня 2008 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білогірську, АРК, громадянина України, який мешкає за адресою: АРК, АДРЕСА_1,
за ст.ст. 124, 122-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 122-2 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки за те, що він 26.03.2008 р. о 23 годині 30 хвилин, на вул. Кечкеметській у м. Сімферополі, керуючи транспортним засобом – автомобілем «БМВ», д/н НОМЕР_2, виїхав на смугу зустрічного руху, де припустив дотикове зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Після цього ОСОБА_1 місце ДТП залишив, чим порушив п.п. 11.1, 2.1 ПДР України.
В апеляції ОСОБА_1 просив поновити йому строк на оскарження постанови, так як пропустив його з поважних причин, оскільки про існування постанови дізнався лише 22.04.2010 р. Крім того, просив змінити постанову в частині накладеного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами і замінити призначене стягнення на штраф, оскільки водійське посвідчення він не отримував.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 294 КУпАП (зі змінами від 24.09.2008 р.) встановлено десятиденний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Оскільки постанову суду було винесено до внесення змін до КУпАП від 24.09.2008 р., згідно яким особам, яки притягнуті до адміністративної відповідальності, надано право на оскарження постанови суду по справі про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на оскарження зазначеної постанови.
Як вбачається зі змісту ст. 124 КУпАП ( в редакції від 05.04.2001 р. № 2350-III), за порушення водіями транспортних засобів ПДР України, крім передбачених ст. 123, частинами першою або другою ст. 130 КУпАП, що спричинило пошкодження транспортних засобів, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від одного до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 122-2 КУпАП (в редакції від 15.05.2003 р. № 743-VI), за залишення водіями на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від восьми до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами
Суд першої інстанції, при прийнятті свого рішення, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначених правопорушень на підставі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1), схеми ДТП (а.с. 2), протоколу огляду місця ДТП з матеріальним збитком (а.с.7), протоколів огляду транспорту (а.с. 5-6), пояснень водія автомобіля «Крайслер» ОСОБА_2 (а.с. 3), пояснень ОСОБА_1 (а.с. 4).
Разом з тим, вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, суд першої інстанції не взяв до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 водійське посвідчення не отримував, тобто не мав права керування транспортними засобами (а.с. 22).
Відповідно до п. 28 роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. (зі змінами від 19.12.2008 р.) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Крім того, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-2, суд першої інстанції, спочатку наклав на нього стягнення за кожне правопорушення окремо, а після цього призначив остаточне стягнення, чим порушив вимоги ч.2 ст. 36 КУпАП, згідно якої у випадку, коли особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі наведеного, вважаю за необхідне задовольнити апеляцію ОСОБА_1 та замінити призначене йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки на адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до вимог ч.2 ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ст. 122-2 КУпАП (в ред. від 2003 р.), в розмірі 170 грн.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 05 травня 2008 р.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 05 травня 2008 р. відносно ОСОБА_1 - змінити. Замінити призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Штраф підлягає сплаті в 15-денний строк з дня вручення копії постанови в закладах банку на рахунок – 33114336700072 , отрумувач – Василівська С/Р Білогірського району Автономної Республіки Крим, банк отримувача - ГУДКУ в Автономній Республіці Крим, код банку (МФО ГУДКУ) – 824026, ЄДРПОУ – 34740761.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим А.М. ОСОЧЕНКО