У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді – Сінані О.М

суддів                       - Даніла Н.М.,

 - М’ясоєдової Т.М.,

при секретарі          - Печуріні Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення суми, за апеляційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 05 лютого 2010 року,

в с т а н о в и л а:

рішенням Київського районного суду м. Сімферополя  від 05 лютого 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений, договір завдатку  № 1-05/09,  укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, розірваний та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто  959520 грн., вирішено питання про судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачці в позові. Зазначила, що мала намір продати салон краси, вважає, що договір не укладений з вини позивачки, яка не являлась до нотаріальної контори для укладення договору, висновки суду щодо неможливості продажу залогового майна є помилковими, оскільки механізм виведення майна з банківського залогу можливий лише після укладення угоди.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачки, який просив апеляційну скаргу задовольнити, та пояснення представника позивачки, який просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами укладений договір завдатку, за умовами якого позивачка передала відповідачці 120000 доларів США у рахунок виконання обов'язку укладення договору купівлі-продажу салону краси по АДРЕСА_1.

30.07.2009 року ОСОБА_4 не з’явилась до нотаріуса для укладення та посвідчення договору купівлі-продажу.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ст. 570 ЦК України, відповідно до якої завдатком є грошова сума або рухоме  майно, що  видається кредиторові  боржником  у  рахунок  належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде  встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Оскільки сторонами у справі договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку не укладений, сплачена сума визнана авансом. Окрім того укладення договору купівлі-продажу майна, що перебуває у заставі, неможливо.

З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки на момент укладення між сторонами „договору завдатку” не був укладений договір купівлі-продажу салону краси по АДРЕСА_1. Окрім того, відповідно до договору іпотеки від 18.04.2008 року, зазначене нерухоме майно передано в іпотеку Акціонерному комерційному інноваційному банку „УкрСиббанк”, що є перешкодою для укладення договору купівлі-продажу цього майна.

Посилання відповідачки на її намір одночасно з укладенням договору купівлі-продажу вивести це майно з іпотеки, не має правового значення та не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Київського районного суду м. Сімферополя  від 05 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: