33-402

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009р. м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Колокольнікова Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2009р.,

встановив:

постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2009р.,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця Київської області, прож. АДРЕСА_1

працюючого водієм спецзв»язку Асоціації ділового співробітництва з Секретаріатом Президента, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів України «Координаційний центр»,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів терміном на 1 рік.

Згідно постанови, 07. 06. 2069 року, близько 02.00год. ОСОБА_1 на автодорозі Забір»я - Боярка в Києво- Святошинському районі Київської області керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп»яніння, чим порушив п. 2.9 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП України.

В скарзі ОСОБА_1 просить накласти більш м»яке покарання, оскільки він вперше притягується до адмінвідповідальності, будь-яких наслідків по справі не сталось, провину усвідомив та чистосердечно розкаявся. Втративши право на керування транспортними засобами, позбавлений засобів до існування, виплати кредиту, утримання хворої матері та дитини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

ОСОБА_1 двічі викликався в судове засідання апеляційного суду, про що свідчать відповідні розписки, проте не з»явився, у зв»язку з чим вважаю за можливе розглянути справу у його відсутності.

Як вбачається із постанови, судом детально досліджені всі обставини справи та належним чином оцінені.

Так, висновок суду про те, що в діях ОСОБА_1

наявний склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стверджується матеріалами справи, що не оскаржується апелянтом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 цього ж кодексу передбачено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність.

Ці вимоги закону належним чином судом виконані. Крім того, слід врахувати і те, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2008р. ОСОБА_1 вже був притягнутий до адмінвідповідальності за ст. 122 ч. 4 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на б місяців.

При таких обставинах вважаю призначене адміністративне покарання ОСОБА_1 є домірним скоєному та відповідає вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2009р. щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.