У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді – Макарова Г.О.,
суддів – Кружиліної О.А.,
Котелевець А.В.,
при секретарі – Пуль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника – ОСОБА_3
на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16 грудня 2009 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Первомайської центральної районної лікарні, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
У травні 2008 року позивачка звернулася до суду з даним позовом.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалася, що на початку 2005 року вона завагітніла і стала на облік у жіночій консультації Первомайської ЦРЛ. Вагітність проходила нормально. 25 листопада 2005 року вона потрапила до пологового будинку Первомайської ЦРЛ, проте після огляду лікарем їй було відмовлено у госпіталізації. Лише 29 листопада вона поступила до пологового будинку, при огляді черговим лікарем - ОСОБА_4 їй було розкрито водяний міхур для початку пологів. Після початку пологів, лікар байдуже за всім спостерігала і не надавала їй ніякої допомоги. Коли вона стала втрачати сили і просила лікаря зробити їй кесаревий розтин, на що остання не реагувала. Лише о 23 годині лікар ОСОБА_4 викликала операційних лікарів, але було занадто пізно, оскільки дитина загинула.
Позивачка вважає, що при своєчасному оперативному втручанні була можливість врятувати життя дитини, а тому в наслідок неправомірних дій відповідача їй була завдана матеріальна шкода, яку вона оцінює у 60 000 гривень і просить стягнути на її користь.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16 грудня 2009 року в задоволенні вимог позовної заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 16 грудня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги її позовної заяви, посилаючись на те, що суд першої інстанції невірно дав оцінку доказам, невірно встановив обставини, що мають значення для справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності в діях лікаря Первомайської ЦРЛ ОСОБА_4 вини щодо завдання ОСОБА_2 моральної шкоди.
Судова колегія із зазначеними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони є обґрунтованими і відповідають матеріалам справи.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Висновок суду ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
За загальним правилом цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірності дій заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв’язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.
Згідно з вимогами статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, винакає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до Первомайської ЦРЛ та ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди у розмірі 60 000 гривень, який, за заявою позивача був залишений без розгляду, проводилася комісійна судово-медична експертизи № 252 від 14 червня 2006 року, під час якої досліджувалися висновки паталогогістичного дослідження трупа.
З висновків зазначеної експертизи не вбачається, що смерть плода знаходиться у причинному зв’язку з діями чи бездіяльністю лікаря ОСОБА_4
Первомайською міжрайонною прокуратурою Харківської області проводилась провірка, за результатами якої 25 квітня 2007 року ОСОБА_2 відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом неналежного виконання працівником Первомайської ЦРЛ ОСОБА_4 своїх професійних обов’язків, на підставі пункту 2 статті 6 КПК України.
Отже, матеріали справи не містять доказів того, що в діях лікаря Первомайської ЦРЛ ОСОБА_4 є вина у заподіянні позивачу моральної шкоди. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
Судова колегія судової палати вважає, що судом першої інстанції зроблено законний і обгрунтований висновок про відсутність доказів на обгрунтування позовних вимог.
Отже, підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.
Згідно з частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суду відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника – ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді колегії :