Судове рішення #9588506

        У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  17 березня 2010 року                                                                   м. Харків  

  Судова коелгія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:  

Головуючого, судді Макарова Г.О.,  

суддів Кружиліної О.А.,              

Котелевець А.В.,  

 

при секретарі Пуль С.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу  

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3  

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2009 року  

за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Харківське спеціалізоване управління № 541», 3-і особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Базис», ОСОБА_4 про визнання договору частково недійсним та стягнення заборгованності за договором позики, -  

  в с т а н о в и л а :  

  У липні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Закритого акціонерного товариства «Харківське спеціалізоване управління №541» про визнання права власності.  

У квітні 2009 року ОСОБА_2 змінив свої позовні вимоги, де просив визнати пункт 8 договору позики від 31 січня 2006 року, укладений між ним та ЗАТ «ХСУ № 541» недійсним та стягнути з ЗАТ «ХСУ № 541» на його користь 777 000 гривень основного боргу, 52 022 гривень 3% річних, 376 530 гривень інфляційних, а всього 1 198 552 гривень.  

В обгрунтування позову посилався на те, що 31 січня 2006 року між ним та відповідачем було уладено договір позики, відповідно до якого ним було передано ЗАТ «ХСУ № 541» 777 000 гривень на придбання виробничого обладнення, а відповідач зобов’язався повернути зазначені кошти у строк не пізніше 31 грудня 2006 року, але відповідачем позику не було повернуто.  

Пунтк 8 договору позики не відповідає вимогам діючого законодавства, а тому повинен бути визнаним недійсним.  

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.  

Визнано недійсним пункт 8 договору позики від 31 січня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «ХСУ № 541», а в задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.  

Не погодившись з рішення суду, представником ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій він просить змінити рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2009 року і стягнути з ЗАТ «ХСУ №541» на користь ОСОБА_2 777 000 гривень основного боргу, 52 022 гривень 3% річних, 376 530 гривень інфляційних, а всього 1 198 552 гривень. Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ покласти на відповідача.  

На обґрунтування апеляційної скарги скарги позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.  

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з’явилися, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає.  

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог про стягнення з ЗАТ «ХСУ № 541» на  користь  позивача  1 198 552 гривень, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження його доводів про неповернення йому ЗАТ «ХСУ № 541» суми позики і виходив з того, що згідно видаткових касових ордерів ЗАТ «ХСУ №541» від 09.03.2006 року, 31.03.2006 року та 10.11.2006 року позивач отримав від відповідача грошові кошти в розмірі 777 000 гривень як повернення позики за договором № 1 від 31.01.2006 року.  

Судова колегія із зазначеними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони є обґрунтованими і відповідають матеріалам справи.  

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.  

Висновок суду ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.  

Згідно з вимогами статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, винакає спір.  

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції відмовляючи ОСОБА_2 у стягненненні з ЗАТ «ХСУ № 541» на його користь грошових коштів у розмірі  1 198 552  гривень обґрунтовано виходив з того, що умови договору позики між сторонами було виконано як позикодавцем, так і позичальником.  

На підтвердження виконання умов договору позичальником, суду надані видаткові касові ордери ЗАТ «ХСУ № 541» від 09.03.2006 року, 31.03.2006 року та 10.11.2006 року, які свідчать про повернення  позичальнику  ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 777 000 гривень.  

Доводи позивача про неотримання від відповідача зазначених коштів є безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.  

Крім того, під час розгляду справи позивач не скористався своїм правом про призначення почеркознавчої експертизи на предмет належності підписів у видаткових  ордерах.  

Отже, матеріали справи не містять доказів того, що позичальник ЗАТ «ХСУ № 541» не виконало умов договору позики за     № 1 від 31.01.2006 року про повернення позикодавцеві ОСОБА_2 такої ж суми грошових коштів, що була ним отримана. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.  

Судова колегія судової палати вважає, що судом першої інстанції зроблено законний і обгрунтований висновок про відсутність доказів на обгрунтування позовних вимог.  

Отже, підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.  

  Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, судова колегія, -  

  у х в а л и л а:  

  Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.  

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2009 року залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.  

Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.  

    Головуючий-суддя :  

  Судді колегії :  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація