У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді – Макарова Г.О.,
Суддів – Кружиліної О.А., Котелевець А.В.,
при секретарі – Пуль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Борівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2009 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
30 листопада 2009 року позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу повернути до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права.
Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди – відмовлено.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що посилання позивача на заподіяння йому матеріальної шкоди відповідачем є безпідставними, оскільки позивач не мав права на використання земельної ділянки своєї матері – ОСОБА_3
Як вбачається з матеріалів справи, земельну ділянку, на якій сторони вирощували сільськогосподарські культури, ОСОБА_3, мати позивача, прийняла згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_4 і отримала державний акт на право власності на зазначену земельну частку в розмірі 4,1455 га., зареєстрований Борівським РВЗР (а.с. 5,6).
Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 19 листопада 2007 року та додатковим рішенням Борівського районного суду Харківської області від 22 січня 2008 року за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом , після смерті матері, визнано право власності на ? частину земельного паю, які належали ОСОБА_4, залишенного в цій чатині без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2008 року (а.с. 34-38).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 95).
За частиною 1 статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно зі статтею 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.
Нормою статті 90 ЗК України передбачаються права власніків земельних ділянок. Порушені земельні права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Отже, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що позивач має право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, на якій він вирощував сільськогосподарські культури. Не надано таких доказів і у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Борівського районного суду Харківської області від 05 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий-суддя :
Судді колегії :