ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       05 серпня 2021 року                                         м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача                                Давній В. П.

суддів:                                        Колотила О.О., Станковської Г.А.

при секретарі судового засідання        Костюк Л.С.

за участю учасників провадження:

прокурора                                        Марусяк Ю.В.

обвинуваченого                                 ОСОБА_1

захисника:                                        Кутровської Н.М., Псарюка В.П.

потерпілих:                                         ОСОБА_2 ,

                                                        ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

       представника потерпілого, адвоката        Букатко Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та адвоката Кутровської Н.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02.06.2021 року у кримінальному провадженні №12019260100000330 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно технічною освітою, не одруженого, водія товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вілія» , не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02.06.2021 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 визначено відраховувати з моменту його затримання в даному кримінальному провадженні після звернення даного вироку до виконання.

Провадження№11-кп/822/284/21                              Головуючий у І інстанції: Туржанський В.В.

Категорія:ч.2 ст.286 КК України  Суддя-доповідач: Давній В.П.

ЄУН №717/761/21

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 4637 гривень 01 копійку витрат на залучення експерта.

Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 – вирішено повернути потерпілому ОСОБА_2 , автомобіль «AUDI 100» номерний знак НОМЕР_3 – повернуто обвинуваченому ОСОБА_1 .

Скасовано арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2019 року на автомобіль «AUDI 100» номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 .

Скасовано арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2019 року на автомобіль «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Згідно вироку суду 1 інстанції, 09 листопада 2019 року, біля 00 годин 27 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , в порушення пункту 2.9 „а” Правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем „AUDI 100” державний номер НОМЕР_3 , в салоні якого знаходились ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , рухався по автомобільній дорозі „Р-63” сполучення „Данківці – Вартиківці – КПП „Росошани” у напрямку від с. Нелипівці до с. Вартиківці Дністровського району. В порушення пунктів 1.5, 2.3 „б”, 10.1 Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 проявив неуважність щодо дорожньої обстановки та змінив напрямок руху вліво. Автомобіль „AUDI 100” державний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення із автомобілем „ВАЗ 2107” державний номер НОМЕР_1 , який рухався у зустрічному напрямку. Автомобілем „ВАЗ 2107” державний номер НОМЕР_1 керував потерпілий ОСОБА_2 , а в салоні знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Внаслідок дорожнього транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у виді переломів кісток вертлюгової впадини, деформації голівки лівої стегнової кістки, консолідованого перелому великого вертлюга зліва, остеоартрозу кульшового суглоба ІІ ст, післятравматичної нейропатії лівого малогомілкового та частково великогомілкового нервів, плегії лівої ступні з вираженим порушенням функції стато-динамічної функції лівої кінцівки. Стійка втрата працездатності у ОСОБА_2 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень складає 60%. Внаслідок дорожнього транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому другого та третього ребер зліва. Внаслідок дорожнього транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці підборіддя зліва. Внаслідок дорожнього транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого скалкового перелому кісток правої гомілки на межі середньої третини та нижньої третини зі зміщенням відламків.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 286 КК України, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та тяжкі тілесні ушкодження.

На вказаний вирок надійшли апеляційні скарги від потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та адвоката Кутровської Н.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 разом із змінами.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та адвокат Кутровська Н.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 в своїх апеляційних скаргах разом із змінами просять вирок суду скасувати, постановити новий, яким ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначити йому основне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. ст.75, 76 КК України  ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 4637 гривень 01 копійку витрат на залучення експерта.

Речові докази по справі: автомобіль „ВАЗ 2107” номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 – повернути потерпілому ОСОБА_2 , автомобіль „AUDI 100” номерний знак НОМЕР_3 – повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2019 року на автомобіль „AUDI 100” номерний знак НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 .

Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2019 року на автомобіль „ВАЗ 2107” номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянти посилаються на те, що районним судом при призначенні обвинуваченому покарання не було в повній мірі враховано, що ОСОБА_1 вчинив злочин вперше, визнав вину, щиро розкаявся, відшкодував потерпілим шкоду, офіційно працевлаштувався, позитивно характеризується, є особою молодого віку, співпрацював зі слідством, неодноразово звертався до потерпілих з метою відшкодування їм збитків. Не було судом ураховано і позицію потерпілих, які просили суд не карати обвинуваченого суворо, а також досудову доповідь про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення волі.

На думку захисту, суд обираючи вид та міру покарання ОСОБА_1 не в повній мірі урахував обставини вчинення ним злочину та його особу.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг разом із змінами, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників – адвокатів Кутровської Н.М., Псарюка В.П., потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які просили задовольнити подані ними апеляційні скарги, посилаючись на доводи зазначені в ній, думку прокурора, який просив вирок суду І інстанції залишити без змін, а подані апеляційні скарги захисника обвинуваченого та потерпілих без задоволення, вислухавши промови учасників судового розгляду в судових дебатах, розглянувши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України базується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється.

А тому колегія суддів, керуючись ст.404 КПК України, не наводить докази на підтвердження винуватості  ОСОБА_1   у вчинені інкримінованого йому злочину та правильності кваліфікації його дій.

Разом з тим, переглядаючи вирок суду першої інстанції в частині призначеного  ОСОБА_1   покарання, колегія суддів вважає, що районний суд не в повному обсязі дотримався вимог закону щодо основних засад призначення покарання.

Частиною 2 ст. 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Засади призначення покарання зазначені у ч. 1 ст. 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частиною 2 статті 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, який хоча і вчинений з необережності, проте відноситься до категорії тяжких злочинів, а також вчинений у стані алкогольного сп`яніння, наслідки, що настали від злочину для чотирьох потерпілих, такий злочин носить підвищену суспільну небезпеку, оскільки життя та здоров`я людини є найвищою цінністю і це право є невід`ємним, невідчужуваним, непорушним і захищається державою, позиції потерпілих, які просили суворо не карати обвинуваченого, тому суд першої інстанції вважав за необхідне призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі, у межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та адвоката Кутровської Н.М., які просили звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, частиною 1 ст. 75 КК України передбачено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як зазначалося вище, обвинувачений своїми діями заподіяв шкоду здоров`ю чотирьом особам одна особа отримала тяжкі тілесні ушкодження, інші особи – середньої тяжкості, дорожньо-транспортна пригода була вчинена  ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Тому апеляційний суд, враховуючи конкретні обставини справи, вважає про недостатність підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим, враховуючи позицію потерпілих, які в ході апеляційного розгляду показали що не мають до обвинуваченого ніяких претензій, оскільки останній повністю відшкодував їм моральну та матеріальну шкоду і просили не призначати обвинуваченому покарання пов`язане з позбавленням волі, , що на їх думку, свідчить про щирте каяття обвинуваченого. Також враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин вперше, визнав вину, щиро розкаявся, співпрацював зі слідством, відшкодував потерпілим шкоду, офіційно працевлаштувався, позитивно характеризується, є особою молодого віку, неодноразово звертався до потерпілих з метою відшкодування їм збитків, а також досудову доповідь про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення волі, колегія суддів вважає, що ці всі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і за таких обставин є всі підстави, пом`якшити призначене судом покарання та застосувати ст.69 КК України і призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.286 КК України, визначивши покарання, яке підлягає реальному відбуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Тому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину та наявність обставин, які пом`якшують покарання, а також враховуючи особу обвинуваченого, колегія суддів вважає за можливе пом`якшити призначене ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі, застосувавши положення ст. 69 КК України, оскільки, на думку колегії суддів, таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом`якшення призначеного покарання.

За таких обставин, колегія суддів, керуючись ст. 408 КПК України, вважає за необхідне вирок суду першої інстанції в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, змінити і таким чином частково задовольнити вимоги поданих апеляційних скарг.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 409, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та адвоката Кутровської Н.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Кельменецького районного суду  Чернівецької області від 02.06.2021 року в частині призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України – змінити.

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді у 1 (одного) року 6 (місяців) позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той самий порядок і строк з дня отримання копії судового рішення. 

Головуючий:                Судді:

_________________        __________________         _________________

В.П. Давній                 Г.А. Станковська О.О. Колотило