Ухвала

Іменем України

02 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 754/4361/21

провадження № 61-12545ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітов М. Ю., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , одночасно подана заява про забезпечення позову, у якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , заборониим будь-яким третім особам, у тому числі представникам ТОВ «2X2 ФІНАНС» вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири, проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартиру, вселятися в квартиру, заборонити будь-яким третім особам реєструватися в квартирі, заборонити спеціально уповноваженому органу вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб в квартирі та зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання в спірній квартирі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року, якою залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Судові рішення мотивовані тим, що наявності спору між сторонами виник з приводу відчуження квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з чим невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача.

ТОВ «2Х2 Фінанс» засобами поштового зв`язку 23 липня 2021 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у забезпечені позову. При цьому посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зробили обґрунтований висновок про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Згідно частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов