УХВАЛА

06 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 913/526/20(913/627/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

розглянув без виклику учасників справи клопотання Приватного акціонерного товариства "ІСТА-ЦЕНТР"

про зупинення виконання рішення суду

при розгляді касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ІСТА-ЦЕНТР"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2021

у складі колегії суддів: Склярук О. І. (головуючої), Гетьмана Р. А., Россолова В. В.

та на рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2021

у складі судді Віннікова С. В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свинець."

до Приватного акціонерного товариства "ІСТА-ЦЕНТР"

про стягнення 19 823 013,57 грн

в межах справи № 913/526/20

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Свинець."

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 913/526/20 (913/627/20) за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІСТА-ЦЕНТР" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та на рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2021, в якій ухвалою від 02.08.2021 відкрито касаційне провадження та призначено її до розгляду на 02.09.2021.

05.08.2021 на електронну адресу Верховного Суду від Приватного акціонерного товариства "ІСТА-ЦЕНТР" надійшло клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 913/526/20 (913/627/20).

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що на думку скаржника залишення постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 рішення Господарського суду Луганської області від 01.03.2021 без змін є підставою для видачі судом першої інстанції наказу про стягнення грошових коштів з Приватного акціонерного товариства "ІСТА-ЦЕНТР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свинець.", яке перебуває в ліквідаційній процедурі в справі банкрутство, що в подальшому може призвести незворотних фінансових наслідків та неможливості повороту виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Розглянувши вказане клопотання, судом приймається до уваги таке.

За приписами частини першої статті 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди.

При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Так, клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Водночас, сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.

Разом з тим, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу , а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.

Крім того, суд касаційної інстанції враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. mutatis mutandis рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine) від 20.07.2004, N 60750/00, § 43)).

Оскільки у клопотанні Приватного акціонерного товариства "ІСТА-ЦЕНТР" про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не наведено переконливих доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а ті, які наведенні - зводяться до припущень заявника, а також враховуючи, що до клопотання не додані відповідні докази, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, у його задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ІСТА-ЦЕНТР" надійшло клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 01.3.2021 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 913/526/20 (913/627/20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков