22-ц/804/1426/21

0508/10847/2012

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 0508/10847/2012

Номер провадження 22-ц/804/1426/21

03 серпня 2021 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Лопатіної М.Ю.

суддів -Мальцевої Є.Є., Лісового О.О.,

за участю секретаря - Лазаренко Д.Т.,

сторони:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

заінтересована особа - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2021 року, постановлену у складі судді Черкова В.Г.,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (надалі: ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання, заінтересована особа: ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що 06 лютого 2013 року Ворошиловським районним судом міста Донецька ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 0508/10847/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» ( надалі: ТОВ «ОТП Факторинг Україна») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 02 жовтня 2020 року Селидівським міським судом Донецької області замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», після чого заявник звернувся до відділу ДВС з інформаційним запитом щодо стану виконавчого провадження з виконання рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 06 лютого 2013 року. Згідно отриманої відповіді відділу ДВС виконавчий лист перебував на виконанні, проте 10 листопада 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а матеріально-технічна база та документація залишена на непідконтрольній українській владі території. Таким чином, місцезнаходження виконавчого листа встановити неможливо, на виконанні він не перебуває, так як є втраченим.

З урахуванням наведеного, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» просило видати дублікат виконавчого листа з виконання заочного рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 06 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, яка складається з тіла та відсотків у сумі 232 216 доларів США 28 центів, пені у сумі 927 704,04 грн та судового збору в сумі 3 219,00 грн. Заявник також просив визнати поважною причину пропуску ним строку для пред`явлення даного виконавчого листа до виконання та поновити цей строк.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2021 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, місцевий суд виходив з того, що наведені ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не можуть вважатися поважними, а тому підстави для поновлення даного строку та видачі дубліката виконавчого листа відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання задовольнити.

Скарга мотивована тим, що місцевим судом не надано належної оцінки доказам, які свідчать про втрату виконавчого листа, зокрема запиту ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області щодо наявності на виконанні виконавчого листа з виконання рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 06 лютого 2013 року. Крім того, судом не враховано, що в переданій попереднім стягувачем кредитній справі виконавчий лист по справі № 0508/10847/2012 відсутній. Крім того, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» зазначило, що матеріали виконавчого провадження залишились на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що є також підставою вважати, що виконавчий документ втрачений, а стягувач пропустив строк пред`явлення його до виконання з поважної причини. Суд не прийняв до уваги те, що заявник мав можливість звернутись до суду з цією заявою тільки після того, як набув статусу стягувача.

Доводи і заперечення інших учасників справи.

Заінтересована особа своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

Представник заявника та заінтересована особа до судового засіданні апеляційного суду не з`явились. Представник ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» направив до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06 лютого 2013 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором, яка складається з тіла та відсотків у сумі 232 216 доларів США 28 центів, пені у сумі 927 704,04 грн та судового збору в сумі 3 219,00 грн. (а.с 40-42).

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 липня 2020 року частково відновлене втрачене судове провадження в частині відновлення тексту вищевказаного судового рішення (а.с 38).

Згідно ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2020 року замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (а.с 51-53).

З наданого заявником акту від 29 грудня 2020 року вбачається, що станом на 29 грудня 2020 року від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» виконавчий лист № 0508/10847/2012 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не надходив (а.с 67).

Згідно відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 24 грудня 2020 року, за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження у Ворошиловському районному відділі державної виконавчої служби у м.Донецьку на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 2/255/251/2013 від 19 лютого 2013 року, виданий Ворошиловським районним судом м.Донецьк про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором. Матеріально-технічна база та документація відділу залишена за місцем попередньої реєстрації відділу ДВС у м. Донецьку, яке відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. 10 листопада 2014 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Підтвердити чи спростувати факт направлення виконавчого документу стягувачу, повідомити, яку суму заборгованості за виконавчим провадженням було стягнуто, на яку адресу повернуто оригінал виконавчого документа з об`єктивних причин неможливо (а.с 66).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права.

У частині шостій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Встановлено, що виконавчий лист, виданий на виконання заочного рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором знаходився на виконанні у Ворошиловському районному відділі державної виконавчої служби у м.Донецьку. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Дана обставина є загальновідомою.

Разом з тим, з вказаного часу стягувач не вживав заходів для отримання дублікату виконавчого листа, виданого по справі № 2/255/251/2013, та пред`явлення його до виконання на території, підконтрольній українській владі.

При цьому слід зазначити, що як первісний стягувач, так і новий (заявник), які є юридичними особами, зобов`язані забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі й щодо контролю за примусовим виконанням рішень. Натомість доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, суду не надано.

З огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для його поновлення, а також видачі дублікату виконавчого листа, оскільки заяву про видачу дублікату виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, на законність судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374,375,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» залишити без задоволення.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 11 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Судді:

Повний текст постанови складено 04 серпня 2021 року.

Суддя: