Справа № 148/1223/19

                                               Провадження № 1-кп/930/90/21

В И Р О К

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       02.08.2021 року             Немирівський районний суд

               Вінницької області

       в складі головуючого судді:                                        Алєксєєнка В.М.

       при секретарі:                                                                                   Путій З.О.              

       з участю прокурора:                                                                Супруненка Д.О.

       обвинуваченої:                                                         ОСОБА_1

       захисника обвинуваченої – адвоката:                                            Кіцули В.І.

                   потерпілої:                                                          ОСОБА_2

       представника потерпілої - адвоката:                                Костриці В.С.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12018020310000012 від 09.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лозова Шаргородського району Вінницької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта професійно - технічна, працюючої апаратчиком в СТ «Шпиківський молокозавод», офіційно не одруженої, раніше не судимої,

       у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , перебуваючи у дружніх відносинах з ОСОБА_2 , у грудні 2009 року, з корисливого мотиву, маючи умисел, спрямований на протиправне заволодіння завідомо неналежним їй майном, достовірно знаючи про те, що остання знаходиться у пошуку з метою подальшого придбання та постійного проживання житлового будинку у смт. Шпиків, Тульчинського району Вінницької області, шляхом обману, який полягав в умисному повідомленні потерпілій завідомо неправдивих відомостей, запевнила ОСОБА_2 у тому, що вона збирається продати житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого вона ніби являється за грошові кошти у сумі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень.

У подальшому, у вересні 2010 року, ОСОБА_2 , будучи переконаною у тому, що вона розпоряджається грошовими коштами у  сумі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень з метою задоволення власного інтересу, спрямованого на придбання у власність житлового будинку, який розташований за адресою:  АДРЕСА_2 , що стало можливим внаслідок обману з боку ОСОБА_1 , який призвів до введення її в оману, без складання будь-яких правовстановлюючих або посвідчуючих дійсність правочину з купівлі-продажу вищезгаданого житлового будинку документів, за власною волею передала ОСОБА_1 попередньо обумовлену суму грошових коштів у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень, які ОСОБА_1 , з усвідомленням протиправності своїх дій та стану омани ОСОБА_2 , який виник внаслідок її умисного, спрямованого на протиправне заволодіння грошовими коштами обману, отримала, привласнила та у подальшому розпорядилась ними на власний розсуд, таким чином у повному обсязі реалізувавши свій злочинний умисел.

Внаслідок вищеописаних дій, ОСОБА_1 завдала ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 9 000 (дев`ять тисяч) гривень.

Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому їй обвинуваченні не визнала, та дала покази, що в кінці 2009 року вона усно домовилася з потерпілою ОСОБА_2 про те, що остання буде тимчасово проживати у її будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Грошей за проживання з ОСОБА_2 не брала, так як остання робила ремонт у будинку, підтримувала домогосподарство у життєздатному стані, регулярно платила за комунальні послуги, оформивши на себе електроенергію та водопостачання. ОСОБА_2 мала пожити в будинку до тих пір, поки не одружаться її діти, потім мала з`їхати з будинку. Продавати будинок ОСОБА_2 наміру не мала, так як будинок був оформлений на покійну свекруху ОСОБА_3 , яка померла ще у 2010 році. Домовленості про продаж будинку не було та гроші у сумі 9000 гривень у ОСОБА_2 за продаж будинку не брала. Спадщину після смерті свекрухи прийняла лише у 2016 році на підставі складеного на неї заповіту.

Будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 дала покази, що вона у серпні-вересні 2009 року шукала в смт. Шпиків Тульчинського району будинок для купівлі. Дізналася від ОСОБА_4 , що ОСОБА_1 продає будинок. Тоді ж вона і познайомилася з обвинуваченою ОСОБА_1 , яка погодилася продати їй будинок. При обумовленні ціни на будинок в 10000 гривень також була присутня ОСОБА_5 . Вони з обвинуваченою обмінялися номерами телефону. Через 2-3 тижні до неї зателефонувала ОСОБА_1 та сказала, що їй потрібні гроші. Вона позичила гроші у родичів, приїхала до ОСОБА_1 та разом із матір`ю - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подивилися будинок та вона в присутності вказаних осіб передала 10000 гривень ОСОБА_1 , однак обвинувачена повернула їй 1000 гривень на ремонт. ОСОБА_1 пообіцяла їй на наступний день оформити документи на будинок, однак так і не прийшла до неї. Вона з 2010 по 2014 жила в будинку, зробила за власний рахунок ремонт по всьому будинку, платила за комунальні послуги. Весь цей час вона просила ОСОБА_1 переоформити на неї будинок, однак та постійно запевняла її, що все буде нормально, що готує документи для оформлення в м. Тульчині, або що в неї немає часу, бо хворіє дитина та невістка. Будь-яких документів ОСОБА_1 на будинок їй подивитися не дала. Згодом, ОСОБА_2 в сільській раді дізналася про те, що будинок на ОСОБА_1 не оформлений та в останньої документів на нього не має. А у 2016 році ОСОБА_1 вигнала її з будинку, викинувши речі, а також погрожувала їй. В судовому засіданні просить покарати обвинувачену суворо.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дала покази, що потерпіла є її донькою. Десь у вересні 2010 року її донька влаштувалася на роботу в смт. Шпиків та відразу ж почала шукати житло. Познайомилися із ОСОБА_1 , яка запропонувала купити в неї будинок. Згодом, вони з донькою, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхали, подивилися будинок. Тоді ОСОБА_1 почала казати, що кудись спішить і щоб ми давали їй гроші за будинок. ОСОБА_2 заплатила їй 9 тисяч, обвинувачена передала їм ключі від будинку та кудись поїхала. При передачі грошей була присутня також ОСОБА_10 . Водночас, ОСОБА_1 пообіцяла їм на наступний день оформити документи на будинок, однак так і не прийшла до неї. Її донька (потерпіла) чотири роки жила в купленому будинку, зробила за власний рахунок ремонт по всьому будинку, а також постійно платила за комунальні послуги.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дала покази, що є тіткою потерпілої. ОСОБА_2 у 2010 році позичила в неї 2000 гривень на купівлю будинку в смт. Шпиків Тульчинського району. Вона поїхала разом із потерпілою, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , щоб подивитися будинок. Дане житло їм відчинила обвинувачена ОСОБА_1 , якій ОСОБА_2 віддала 10000 гривень. ОСОБА_1 повернула їй 1000 гривень на ремонт будинку та пообіцяла їм на наступний день оформити документи на будинок та написати розписку про отримання грошей. ОСОБА_1 відразу ж після отримання грошей поїхала, сказала що в неї народжує невістка.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дала покази, що є тіткою потерпілої. ОСОБА_2 у 2010 році позичила в неї 3000 гривень на купівлю будинку в смт. Шпиків Тульчинського району. Вона поїхала разом із потерпілою, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , щоб подивитися будинок. Дане житло їм відчинила обвинувачена ОСОБА_1 , якій ОСОБА_2 віддала 10000 гривень. ОСОБА_1 повернула їй 1000 гривень на ремонт будинку та пообіцяла їм на наступний день оформити документи на будинок. ОСОБА_2 просила обвинувачену написати розписку про отримання грошей, однак ОСОБА_1 відразу сказала, що в неї народжує невістка та їй треба їхати.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дала покази, що є подругою потерпілої. Вона знала, що в смт. Шпиків ОСОБА_1 продає будинок, який і купила ОСОБА_2 . У 2010 році вона допомагала потерпілій робити ремонт у будинку. ОСОБА_2 зробила євроремонт у будинку, повністю поміняла вікна та вимурувала грубу. Потерпіла казала їй, що ще не переоформила будинок на себе, так як ОСОБА_1 робить документи на будинок. Потерпіла протягом 4 –х років проживала у будинку.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дав покази, що є родичем потерпілої. Також трохи знає обвинувачену. Знає, що ОСОБА_2 купила у ОСОБА_1 будинок за 9000 гривень, в якому потерпіла згодом повністю зробила ремонт і почала проживати, а також платила за комунальні послуги та вивозила сміття. ОСОБА_2 казала йому, що ОСОБА_1 має пізніше віддати їй документи на будинок.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 дала покази, що познайомилася з потерпілою в 2010 році в смт. Шпиків та почали товаришувати. ОСОБА_2 купила у ОСОБА_1 будинок по АДРЕСА_2 , в якому до цього часу ніхто не проживав. Даний будинок був занехаяний, земельна ділянка біля нього заросла бур`янами. Однак, ОСОБА_2 , купивши будинок, привела його в порядок, зробила ремонт, поміняла вікна, вимурувала грубу, провела до будинку воду. Все це ОСОБА_2 робила за власний рахунок як власниця будинку. Вона також допомагала потерпілій клеїти шпалери в будинку. Після ремонту ОСОБА_2 робила вхідчини в будинок та запрошувала її в гості. Потім потерпіла протягом декількох років постійно проживала у будинку, а вона до неї неодноразово приходила в гості. Згодом, ОСОБА_1 вигнала ОСОБА_17 з будинку та викинула її речі. Тоді і вона дізналася, що ОСОБА_1 не переоформила будинок на ОСОБА_2 .

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 дав покази, що обвинувачена є його цивільною дружиною з 2006 року. ОСОБА_1 пустила ОСОБА_2 по усній домовленості пожити та навести порядок у будинку, орендної плати не брала. Коли ОСОБА_1 пустила потерпілу до будинку, там залишилися її речі, які після того як ОСОБА_2 виїхала - зникли. Чи домовлялися ОСОБА_1 з ОСОБА_2 про купівлю-продаж будинку він не знає. На даний час у будинку проживає їхній син. Капітального ремонту в будинку не бачив. Все що зробила ОСОБА_2 , то це прибрала та підвела воду до будинку. Потерпіла проживала у будинку близько 5 років. Інших подробиць не знає.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 дала покази, що раніше проживала у с. Ярове Шаргородського району, звідки родом і потерпіла. Знайшла роботу в смт. Шпиків Тульчинського району та переїхала туди жити, тоді ж і познайомилася з ОСОБА_1 . Згодом потерпіла попросила допомогти знайти будинок у смт. Шпиків, та вони разом підшукували варіанти. Потім разом дивилися будинок ОСОБА_1 , який знаходиться по АДРЕСА_2 , який був нежилий та усе навколо нього заросло травою і бур`янами. Зі злів, ОСОБА_2 знає, що остання купила будинок у ОСОБА_1 за 9000 гривень, інших подробиць купівлі не знає. Через 1-2 місяці ОСОБА_2 заселилася в будинок, де зробила ремонт, який допомагав їй робити її чоловік.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 дала покази, що добре знає і потерпілу і обвинувачену. У 2010 році вона переїхала з м. Київ до смт. Шпиків. ОСОБА_2 проживала по сусідству, сказала їй, що купила будинок у ОСОБА_1 за 9 чи 10 тисяч гривень. ОСОБА_2 зробила євроремонт у будинку, повністю поміняла вікна, вимурувала грубу, а потолки підшила гіпсокартоном. ОСОБА_2 проживала в будинку приблизно 5 років. Потім ОСОБА_2 розповіла їй, що ОСОБА_1 її обманула, забравши гроші, документів на будинок в неї не було, будинок на потерпілу не переоформила.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 дав покази, що ОСОБА_1 є його матір`ю. Він проживав в м. Київ. В смт. Шпиків у них є будинок, який був раніше не жилий. До нього зателефонувала його мати та спитала чи можна здати будинок в оренду, на що він дав дозвіл. Мати пустила ОСОБА_2 на квартиру тимчасово на підставі усної домовленості. Будь-яких договорів не оформляли. Він не знає про, що насправді домовилися його мати та потерпіла. Коли він приїхав, побачив, що будинок вже приведений в порядок, підшиті потолки. Інших подробиць не знає.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 дав покази, що близько 10 років тому, коли він був головою Шпиківської селищної ради, до нього звернулася потерпіла та повідомила, що вона заплатила гроші ОСОБА_1 за купівлю її будинку, однак остання не віддає їй документи на нього. Він подивився по документах, які були в селищній раді, а саме в по господарській книзі, та виявив, що будинок в АДРЕСА_2 , оформлений не на ОСОБА_1 , а на покійну ОСОБА_3 , тому, відповідно, обвинувачена не мала відношення до будинку. В селищній рада заповіту ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 не було. Згодом обвинувачена разом із ОСОБА_2 приходили разом до сільської ради, і обвинувачена сказала що або віддасть документи на будинок, або поверне гроші потерпілій, але лише після того як її родичка вилікується. Через місяць ОСОБА_2 знову ж приходила до селищної ради і повідомила, що ОСОБА_1 так і не повернула гроші, та не віддала документи на будинок. Він викликав до селищної ради ОСОБА_1 , однак та не прийшла до нього. Що було далі він не знає, так як припинив бути головою селищної ради.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 дала покази, що у 2010 році на роботі в смт. Шпиків вона познайомилася із потерпілою, яка повідомила їй, що купила будинок у ОСОБА_1 за 10000 гривень. Обвинувачену вона знає, та перебуває з нею в хороших відносинах. ОСОБА_1 дійсно продавала даний будинок, так як вийшла заміж і переїхала жити до чоловіка. Після того як ОСОБА_1 продала будинок ОСОБА_2 , остання почала проживати у будинку, вона неодноразово приходила до потерпілої в гості, та відповідно бачила як остання робила ремонт у будинку, а саме підвела до будинку воду, поклеїла шпалери, підбила стелю, переробила грубки. Однак, згодом їй стало відомо, що обвинувачена та потерпіла посварилися, однак подробиць сварки не знає.

Невизнання своєї вини обвинуваченою суд розцінює критично як метод самозахисту з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин. Її позиція спростовується показами потерпілої, свідків та в достатній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12018020310000012 від 09.01.2018 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 190 КК України;

- матеріалами спадкової справи №535/11 02-14 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , заведеної 25.10.2011 Шаргородською державною нотаріальною конторою;

- розрахунковою книжкою, оформленою на ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , про сплату за користування водою;

- рахунками на сплату електроенергії по особовому рахунку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , на імена ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 знайшло своє  підтвердження в судовому  засіданні в повному обсязі, її дії органами досудового розслідування кваліфіковано правильно за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами, відповідно до якої при призначенні покарання в кожному  випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні  злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено.

При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризувався посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, її соціальне становище, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває та не перебувала, офіційно не одружена, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, а також те, що обвинувачена в судовому засіданні вини не визнає та не кається у скоєному, матеріальна шкода потерпілій не відшкодована, у зв`язку з чим суд приходить до переконання, що виправлення, перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання згідно санкцій ч. 1 ст. 190 КК України.

Разом із тим, відповідно до ст..4 КК злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України, в редакції станом на час його вчинення обвинуваченою, віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Положенням ч.5 ст.74 КК України передбачено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.49 КК України  у разі вчинення особою злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, особа звільняється від покарання, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №1 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», а саме п. 8 передбачено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Враховуючи те, що з часу вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і до винесення вироку пройшло понад три роки, у зв`язку із чим слід визнати, що на момент прийняття рішення у справі сплив трирічний строк давності, у зв`язку із чим ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

       Відповідно до ч. 1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

       Адвокатом на підтвердження понесених потерпілим судових витрат надано договори про надання правової (правничої) допомоги та представництво з ОСОБА_2 від 07.10.2019 та від 08.06.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №472, розрахунки та погодження витрат (винагороди, гонорару) за надану правову допомогу (послуги) адвоката на суму 16000 гривень та квитанції до прибуткового касового ордера Серії 10АААА512297/120 від 11.06.2017 на суму 1000 гривень та №119 від 12.05.2021 на суму 15000 гривень.

       Однак, згідно з розрахунків оплати адвоката за надання професійної допомоги від 24.05.2021 року у 2017 році, оплата правничої допомоги за послуги адвоката включають представництво в суді першої інстанції в усіх судових засіданнях по цивільній справі №148/2214/16-ц, та інші послуги ( попередня консультація, укладення договору, ознайомлення з отриманими матеріалами, аналіз чинного законодавства, ознайомлення з матеріалами цивільної справи, складання клопотань про витребування доказів), на загальну суму 4600 гривень, які не пов`язані із здійсненням представницьких повноважень потерпілої ОСОБА_2 у кримінальному провадженні.

       Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 11 400 гривень в межах доведеного.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 не обирався, клопотань від сторони обвинувачення не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 49, 50, 65 - 67, 74, 190 КК України, ст.ст. 368 - 370, 373, 374, 392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п.2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 процесуальні витрати на правову допомогу по кримінальному провадженню в загальній сумі 11400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

       Головуючий суддя:                                                         В.М. Алєксєєнко