Справа № 2-805/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Руденко В.В.,
при секретарі Криворучко Т.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті бабусі ОСОБА_3 та дідуся ОСОБА_4.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло квартира АДРЕСА_1 належала йому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які біли його бабусею та дідом, на праві спільної сумісної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, після їх смерті відкрилась спадщина на їх частку у нерухомому майні.
Відповідач по справі є донькою померлих, а йому тіткою, тому після смерті останніх є спадкоємцем першої черги за законом, а також спадкоємцем за заповітом, проте в установлений законом строк спадщину не прийняла, проживає за кордоном.
Для оформлення свого права на спадщину звернувся до четвертої Дніпропетровської нотконтори, але у зв’язку з наявністю заповіту, йому було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та запропоновано звернутись до суду, тому позивач просить суд визначити частки співвласників в квартири АДРЕСА_1, а також визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на частки квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Позивач у судовому засіданні свій позов підтримав та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судовому засідання не з’явилась, допитана компетентним судом держави Ізраїль в порядку міжнародного судового доручення, позов визнала, надала суду пояснення, згідно яких вона не заперечує, щоб спірна квартира була передана у спадок ОСОБА_1, оскільки на спадщину не претендує, не заперечує, щоб справа розглядалась у її відсутність.
Представник третьої особи – четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори – до суду не з’явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, рішення винести на свій розсуд
У судовому засіданні встановлено, що 10 грудня 1998 року згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у спільну сумісну власність, на підставі розпорядження № 4/2979-98 від 10.12.1998 року. Зареєстровано в Дніпропетровському МБТІ у реєстрову книгу за № 483п-1104-464. Свідоцтво про право власності видане таким чином, що в ньому не зазначено розмір часток у праві власності на квартиру, а лише вказано на те, що квартира передається у спільну сумісну власність. У подальшому частки, які їм належали у праві власності, ними не визначались.
Відповідно до ч.2 ст.370 та ч. ч. 2,3 ст.372 ЦК України у разі виділу частки, поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, право спільної сумісної власності припиняється. Тобто, слід визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по 1/3 частки кожного, право спільної сумісної власності підлягає припиненню.
Згідно ст.1266 ЦК України, внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином позивач є спадкоємцем по закону за правом представлення після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 оскільки його мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3
Судом встановлено, що позивач фактично прийняв спадщину, оскільки відповідно до ст.1268 ЦК України на час смерті спадкодавців проживав разом з останніми та був неповнолітнім. Відповідач у встановлений законом строк спадщину за заповітом не прийняла, з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини не зверталась, не заперечує проти оформлення спадщини на позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні знайшов своє об'єктивне підтвердження факт того, що позивач фактично прийняв спадщину після спадкодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому необхідно визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 74, 114, 208, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 328, 1222, 1223, 1268 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по 1/3 частки кожного, припинивши право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, померлого 22 лютого 2007 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя