Справа № 2-740/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 31 березня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:  

головуючого судді: Руденко В.В.

при секретарі:     Криворучко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: управління з контролю за використанням та охоронною земель у Дніпропетровській області про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

 ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, просив зобов’язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку лісового фонду в кварталі 25 виділ 7 орієнтовною площею 0,05 га за адресою АДРЕСА_1 державі в особі Дніпропетровської міської ради.

В підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на те, що перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_1. на підставі держаного акту на право власності, виданого 31.12.04р., належить земельна ділянка площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

На вказаній земельній ділянці ведеться будівництво з порушенням ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку» та п. 4,2.2. Правил пожежної безпеки в Україні, а саме відсутня попередня експертиза в органах Держпожежнагляду проектної документації на відповідність нормативним актам пожежної безпеки, на відстані меншій ніж 100 метрів, до хвойних, лісових масивів, що є грубим порушенням норм ДБН 360-92** пр.3.1. та може привести до запалення будинку від лісових пожарів.

За результатами перевірки 05.09.07p в.о. головного державного інспектора з пожежного нагляду Дніпропетровського району відносно гр. ОСОБА_1 винесено постанову про застосування запобіжного заходу   №  101 про заборону будівництва житлового будинку АДРЕСА_1

Окрім зазначеної земельної ділянки   гр.  ОСОБА_1 самовільно огородила бетонними плитами земельну ділянку лісового фонду орієнтовною площею 0,05 га, яка розташована та території АНД району   м Дніпропетровська  . Будь-які правовстановлюючі документи, що надають гр. ОСОБА_1 право користування зазначеною земельною ділянкою відсутні.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним в змісті позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним в змісті позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, оскільки позов подано за порушенням правил підсудності.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі держаного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 166274, виданого 31.12.2004 року, належить земельна ділянка площею 0,15 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

На вказаній земельній ділянці ведеться будівництво з порушенням ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку» та п. 4,2.2. Правил пожежної безпеки в Україні, що підтверджується   постановою, якою заборонено будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 винесеною в.о. головного державного інспектора з пожежного нагляду Дніпропетровського району відносно відповідача.

Також   відповідач   самовільно огородила бетонними плитами земельну ділянку лісового фонду орієнтовною площею 0,05 га без будь-яких на те правовстановлюючих документів, які надавали б їй право користування зазначеною земельною ділянкою. Зазначений факт підтверджується актом перевірки дотримання земельного законодавства, складеного 20.08.2007 року управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області та винесеним на підставі нього приписом про усунення порушень.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.  

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:  

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;  

б) свідоцтвом про право на спадщину.  

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.  

В даному разі відповідачкою була самовільно зайнята спірна земельна ділянка без отримання перелічених вище правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги прокурора в інтересах позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову щодо порушення правил виключної підсудності, оскільки згідно повідомлення Державного комітету лісового господарства України за № 01-280 від 9.07.2008 року самовільно зайнята ділянка гр.. ОСОБА_1 територіально розташована в мажах міста Дніпропетровська (Амур-Нижньодніпровський район).

Керуючись ст.ст.5, 10, 88, 212-218 Цивільно процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 126, 212 ЗК України, -

 В И Р І Ш И В :

Позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку лісового фонду в кварталі 25 виділ 7 орієнтовною площею 0,05 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, державі в особі Дніпропетровської міської ради та привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення бетонної огорожі за рахунок ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський  районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього у 20-ти денний строк апеляційної скарги.

   Суддя: