Справа № 750/7691/20 Головуючий у І інстанції Рощина Т. С.

Провадження № 11-кп/4823/486/21

Категорія - Доповідач Акуленко С. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіАкуленко С. О.

суддів                            Оседача М.М., Салая Г.А.  

секретаря судового засідання Купрієць О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження, внесене  в ЄРДР за №12020270010004667 від 18.07.2020 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вересоч Куликівського району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:

- 23.12.2015 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Шимка Є.М.

           обвинуваченого ОСОБА_1   

                   його захисника – адвоката Чикилевської О.В.  

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанцій обставини

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання визначено рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто, з 18.07.2020 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.07.2020 року близько 12 год. 26 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в 3 під`їзді буд. АДРЕСА_2 , стукав в двері квартири АДРЕСА_3 , нецензурно виражався, чим порушував громадський спокій та порядок, у зв`язку із чим ОСОБА_2 було здійснено дзвінок на лінію «102» та викликано працівників поліції.

Близько 13 год. 00 хв. 18.07.2020 р., за вище вказаним викликом у форменому одязі прибув дільничний офіцер поліції відділу превенції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , який виявив сидячого на східцях п`ятого поверху ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння та руки і обличчя якого було у крові, після цього ОСОБА_3 представився працівником поліції та пред`явив службове посвідчення, на що ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, маючи умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, достовірно знаючи, що дільничний офіцер поліції відділу превенції Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 знаходиться при виконанні своїх службових обов`язків, перебуває у форменому одязі та є працівником правоохоронного органу, з мотивів неповаги до авторитету правоохоронних органів та маючи мету протидіяти його законній діяльності з охорони громадського порядку, схопивши за шию, притис до стіни та кулаком правої руки наніс два удари в праву ділянку голови ОСОБА_3 , після чого кулаком лівої руки наніс ще два удари в ліву ділянку голови, в подальшому ОСОБА_3 вирвався та вибіг на вулицю.

В подальшому, перебуваючи біля третього під`їзду буд. АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 кулаком правої руки наніс ОСОБА_3 один удар в ліву ділянку голови.

Загалом, ОСОБА_1 внаслідок заподіяння ударів в область голови спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді набряку та забою м`яких тканин обличчя, саден обличчя, саден та подряпин шиї, які згідно висновку експерта № 381 від 06.08.2020 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі обвинувачений просив скасувати вказаний вирок суду та закрити кримінальне провадження за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що зібрані у справі докази не вказують на наявність у його діях умислу на спричинення тілесних ушкоджень саме працівнику правоохоронних органів, так як потерпілий не пред`явив посвідчення дільничного та був одягнутий у камуфляж. При цьому, саме потерпілий накинувся на нього та спричинив тілесні ушкодження, які були зафіксовані при його затриманні. На думку апелянта, показання потерпілого не відповідають дійсним обставинам події.  

Звертає увагу, що під час події були присутні інші працівники поліції, які у відповідності до законодавства застосовують технічні прилади та технічні засобів, що мають функції  відеозапису, зокрема, бодікамери чи відеореєстратори. Така відеофіксація є доказом неправомірного поводження працівників поліції та підтвердженням того, що до нього застосовувалися тортури. Проте, такі відеофайли у справі відсутні, що, на думку апелянта, свідчить про умисне їх відключення чи пошкодження.

При оцінці доказів судом 1 інстанції не була врахована суперечливість показань свідків обвинувачення та їх невідповідність зібраним у справі доказам. Зокрема, дані свідки не повідомили у якій формі був потерпілий та чи мав при собі службове посвідчення.

Разом з тим, на порушення вимог ст. 22 КПК України, суд 1 інстанції необґрунтовано відмовив стороні захисту у виклику та допиті свідків, які могли бути очевидцями конфлікту.       

В запереченнях на апеляційну скаргу  обвинуваченого прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння доведена сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказів, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. 

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених в ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні судового рішення

Відповідно до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В судовому засіданні суду 1 та апеляційної інстанцій обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, не визнав та показав, що 17.06.2020 року, перебуваючи у легкому ступені сп`яніння, він приїхав до м. Чернігова до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , з якою проживав раніше з 2005 року. Двері ніхто не відчинив, тому він став чекати на колишню співмешканку на сходинковій площадці між поверхами. Через деякий час прибігла донька та повідомила, що мати в магазині. Дитина впустила його до квартири, він залишився чекати. Через декілька хвилин прийшли працівники поліції з ОСОБА_5 і попросили залишити квартиру. Його це обурило, і він висловився грубо на ОСОБА_5 , працівники поліції наділи на нього кайданки та відвезли на освідування до лікарні, потім до відділу поліції на вул. Шевченка, 13 в м. Чернігові, провели бесіду, склали протокол та відпустили.

Через деякий час він знову поїхав до ОСОБА_5 з`ясувати стосунки, гучно стукав у металеві двері, йому ніхто не відповів. Потім приїхали працівники поліції та знову відвезли його на освідування, а потім вивезли за місто, але він знову, близько опівночі, прибув до місця мешкання ОСОБА_5 та сидів під під`їздом, але знову приїхали поліцейські, яким він сказав, що посидить під під`їздом та зранку поїде в село, і вони поїхали.

Вранці почув, як з 3 поверху від сусідки ОСОБА_6 вийшла ОСОБА_5 , та поверталася до себе. Він почав швидко підніматися, але ОСОБА_5 зачинила перед ним двері та сказала, що буде викликати поліцію, тому він пішов, але через деякий час знову повернувся до ОСОБА_5 , але йому не відчинили, тому  він притулився між 4 і 5 поверхами та задрімав. Розбудив його невідомий чоловік в зеленій камуфляжній формі, який стояв неподалік від нього. Той чоловік почав його ображати, що він бомж і має звідти йти, вимоги цього чоловіка зводилися до того, щоб він залишив під`їзд. На образи з боку того чоловіка, він також став ображати його, це тривало секунд 30, потім той чоловік став його бити по голові руками, він почав захищатися, відмахувався, відштовхував того чоловіка. В подальшому, чи-то той чоловік вдарив його головою об стіну, чи-то він вдарив його в обличчя, а він сам від цього вдарився головою об стіну, йому стало погано і він сплив по стінці та присів. Той чоловік став спускатися вниз. Через декілька хвилин прибула поліція, і він вийшов з під`їду. Потерпілий,  побачивши його, кинувся до нього, він замахнувся, хотів вдарити того чоловіка, але сам удар не пам`ятає. Поліцейські його затримали, наділи кайданки, поклали під під`їздом. Викликали швидку, його забрали до лікарні, обробили рану, він полежав пару годин, а коли виходив з палати, побачив поліцейських, які його затримували, які повідомили, що він побив дільничного. Умислу бити працівника правоохоронного органу у нього не було, потерпілий був не у формі, а в зеленому камуфляжі, та не представився.

Не дивлячись на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

Зокрема, послідовними показання потерпілого, який в деталях розповів про обставини спричинення йому, як працівнику правоохоронного органу, обвинуваченим тілесних ушкоджень, показаннями свідків, даними протоколів слідчих дій, висновком експерта, які обґрунтовано покладені судом 1 інстанції в основу вироку.

Потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що 18.07.2020 р. з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. він був на чергуванні на дільниці обслуговування по вул. Рокосовського в м. Чернігові. Близько 12  год. 30 хв. отримав повідомлення про те, що по АДРЕСА_2 , невідомий стукає у двері, заявник перебувала у кв. АДРЕСА_4 . Він пішов на виклик, при цьому був одягнутий у формений одяг чорного кольору з нашивкою ЧВП в Чернігівській області та написом «Поліція», із спеціальним нагрудним знаком, поясною системою із спецзасобами, з табельною зброєю. Коли він відчинив двері до під`їзду, між 4 і 5 поверхами на східцях були плями крові, на східцях п`ятого поверху сидів обвинувачений, якому він пред`явив службове посвідчення. Поцікавився, чого той сидить і перебуває в такому стані, на обличчі у останнього була кров, обвинувачений підхопився, почав йому погрожувати, схопив за шию, притис до стіни та наніс два удари в область обличчя, правою рукою в ліву скроню і в щелепу, він намагався вирватися, майже вирвався, але обвинувачений схопив його іззаду за одяг і знову наніс два удари в голову лівою рукою, потім той впав, піднявся, здається перечепився, і ще раз впав, а він вибіг на вулицю, зателефонував до чергової частини, приїхав наряд поліції, і в цей час з під`їзду вийшов обвинувачений, який мав ознаки алкогольного сп`яніння, і ще раз вдарив його правою рукою в скроню. Фізичну силу до обвинуваченого він не застосовував.

Свідки  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , інспектори взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Чернігівській області, суду 1 інстанції повідомили, що 18.07.2020 р., перебуваючи на чергуванні, отримали інформацію про допомогу дільничному по вул. Рокосовського. Коли прибули на місце, то дільничний, на обличчі якого були садна і кров, пояснив, що обвинувачений, який наніс йому тілесні ушкодження знаходиться в під`їзді будинку. В цей же час, раптово, з під`їзду вийшов обвинувачений, та вдарив потерпілого в обличчя. Свідок ОСОБА_7 застосував до обвинуваченого загиб руки за спину та поклав його на землю, ударів обвинуваченому не наносили. У дільничного на обличчі, у місці удару, були сліди крові. Свідок ОСОБА_7 повідомив, що дільничний був вдягнутий у чорний формений одяг – штани, футболку, поясну систему із спецзасобами. Потерпілий їм пояснив, що його викликали за адресою з приводу того, що невідомий стукає в двері. Коли звернувся до невідомого, той наніс йому удари, у обвинуваченого були руки у крові, та у нього були ознаки алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_9 суду 1 інстанції показала, що вона проживає разом із матір`ю, ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 . Потерпілого знає як дільничного інспектора поліції, обвинуваченого знає, як їх колишнього сусіда. Повідомила, що точної дати подій не пам`ятає, але це було влітку 2020 року, обвинувачений гупав в їхні двері, викликали поліцію. Через деякий вона вийшла з під`їзду, то побачила, що обвинувачений лежав, там були поліцейські. Також був їх дільничний, який вдягнутий у темну форму, у нього була розбита голова.

Показання  потерпілого  та  свідків ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 узгоджуються з даними протоколу слідчого експерименту, проведеного за участю свідка ОСОБА_11 , під час якого вона детально розповідала та показувала при яких обставинах обвинувачений наніс потерпілому, який був у форменому одязі працівника поліції та на обличчі якого була кров, удар кулаком в голову. Удар пройшов по дотичній і зачепив голову поліцейського. Вона була очевидцем події. Також показання потерпілого та вказаних вище свідків узгоджуються із даними, які містяться у протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2020 р., відповідно до яких потерпілий, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 впізнали ОСОБА_1 , як чоловіка, який наніс тілесні ушкодження потерпілому - дільничному ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, під час проведення слідчого експерименту 19.08.2020 р. свідок  ОСОБА_2 повідомила, що 18.07.2020 р., в обідній час, вона викликала поліцію з приводу того, що її цивільний чоловік ОСОБА_12 вибиває двері до квартири. Також розповіла, що бачила працівника поліції в формі з відповідними знаками поліції, який перебував біля обвинуваченого і намагався його заспокоїти. Самої бійки не бачила, так як одразу зачинила двері, але чула, як у під`їзді на сходах відбувається бійка.

Рапортами інспекторів ЧВП ГУНП в Чернігівській області від 18.07.2020р. підтверджується, що 18.07.2020р. о 12 год. 26 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 18.07.2020р. о 12 год. 26 хв. за адресою: АДРЕСА_5 заявник ОСОБА_2 повідомила, що невідомий чоловік стукає у двері квартири сусідів, де знаходиться неповнолітня дитина, просила направити наряд поліції. Заявник ОСОБА_2 також повідомила 18.07.2020р. о 12 год. 48 хв., що на її виклик приїхав працівник поліції та попросив викликати наряд поліції для допомоги, місце: АДРЕСА_6 , а також, те, що 18.07.2020 р. о 13 год. 10 хв. надійшло повідомлення зі служби «102», що 18.07.2020 р. о 13 год. 09 хв. за адресою: АДРЕСА_7 » на місці, просить слідчу оперативну групу, дільничний офіцер поліції ЧВП повідомив, що прибувши на виклик на вказану адресу на нього напав невідомий чоловік, без пояснення причин завдав тілесні ушкодження, заявник ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_13 , працівник поліції, в судовому засіданні суду 1 інстанції показав, що 17.07.2020 р., знаходячись на чергуванні, отримали інформацію, що по вул. Рокосовського чоловік стукає у двері. Прибувши на місце, з`ясували, що то був ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. При цьому заявниця повідомила, що то її колишній чоловік, приходить не вперше, стукає у двері, вимагає побачитися із дитиною, просила забрати його, але писати заяву відмовилася, була залякана. Із обвинуваченим було проведено профілактичну бесіду.

Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , інспектори патрульної поліції, суду 1 інстанції повідомили, що 17.07.2020 р., близько 11 год., отримали виклик, що чоловік не пускає додому жінку із дитиною. Прибувши за викликом, біля під`їзду побачили жінку з дитиною, яка повідомила, що її колишній чоловік не пускає до квартири. Коли піднялися на 5 поверх, відкрив двері ОСОБА_16 , який вів себе нахабно і зухвало, нецензурно висловлювався, почав плюватися. Останній мав ознаки алкогольного сп`яніння.  Обвинуваченого було затримано, до нього було застосовано кайданки, бо він поводився агресивно, кидався на поліцейських, намагався вдарити, тілесних ушкоджень на ньому не було і вони йому таких не заподіювали, спочатку того чоловіка повезли на освідування на стан алкогольного сп`яніння до лікарні,  а потім у міський відділ поліції, де на нього було складено адміністративні протоколи за ст.ст. 173, 185 КУпАП

Допитана судом 1 інстанції свідок ОСОБА_10 , показала, що обвинувачений є її колишнім сусідом, вона проживає на третьому поверсі в тому ж під`їзді, що і ОСОБА_4 , по АДРЕСА_2 . Повідомила, що точної дати подій вона не пам`ятає, але одного дня їй зателефонували діти ОСОБА_5 , і сказали, що обвинувачений вибиває двері в їхню квартиру. Безпосереднім свідком подій не була. Такі ситуації були неодноразові, постійно викликали поліцію. Додала, що в день подій у під`їзді бачила кров, кому належить, їй не відомо. Також того дня обвинувачений гупав в її двері, він робив це неодноразово.

Наведені свідчення потерпілого та свідків є достовірними, оскільки вони підтверджують обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні, тому доводи апелянта в цій частині не заслуговують на увагу. 

Відповідно до висновку  судово-медичної експертизи №381 від 06.08.2020 р., у потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді набряку та забою м`яких тканин обличчя, саден обличчя, обох верхніх кінцівок, саден та подряпин шиї, котрі виникли від дії твердих тупих предметів по механізму удару та тертя і, як усі в сукупності, так і кожне окремо, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не причинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Не виключена можливість, що комплекс тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 , міг утворитися 18.07.2020 р. як на це вказано в описовій частині постанови. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3 , виникли від дії тупих твердих предметів, в тому числі і внаслідок нанесення ударів руками, ногами, головою, виходячи з кількості зовнішніх ушкоджень, описаних в наданій на судово-медичину експертизу медичній документації на ім`я ОСОБА_3 , їх характеру та розташування, можна припустити, що він міг піддаватися впливу не менш, як 5 травмуючих дій. Приймаючи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень в протилежних анатомічних ділянках, утворення їх комплексу при падінні на площину з висоти власного зросту, в тому числі і при попередньому наданні тілу прискорення та удару об виступаючі предмети – виключається.

Зі змісту довідки №6974 КНП травмпункту «Чернігівська міська лікарня № 2» та екстреного повідомлення вбачається, що 18.07.2020 року ОСОБА_3 звернувся з численними поверхневими травмами голови, саднами обох верхніх кінцівок, забоєм м`яких тканин голови, які отримані під час виконання службових обов`язків по АДРЕСА_2 , побив ОСОБА_12 , травмований 18.07.2020 р.

Вказані докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності.   На думку колегії суддів, вони відповідають вимогам ст. ст. 84-86 КПК України щодо їх належності та допустимості, оскільки отримані у порядку, встановленому КПК України.

Суд 1 інстанції, дослідивши й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, дав їм оцінку в аспекті ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також з`ясував передбачені ст. 91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, й обґрунтовано вирішив, що зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять вчинення обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення.

Висновком судово-психіатричної експертизи №381 від 04.08.2020 р. встановлено, що у ОСОБА_1 в період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мав місце і має на теперішній час емоційно не стабільний розлад особистості (F60.3 за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), який не позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Тому застосування примусових заходів медичного характеру йому не показане та за своїм психічним станом на теперішній час він здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для даного кримінального провадження та давати про них правильні свідчення.

При наведених вище доказах, висновок суду 1 інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказах і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України.

Твердження апелянта про те, що потерпілий був не в форменому одязі, а в камуфляжі, і тому він не знав, що перед ним працівник поліції, спростовується показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , які підтвердили, що потерпілий був у форменому одязі працівника поліції чорного кольору з нашивкою «ЧВП в Чернігівській області» з лівого боку та «Поліція» з правого, із спеціальним нагрудним знаком та поясною системою зі спецзасобами. Окрім того, перебування потерпілого на службі, і зокрема, на виклику за адресою знаходження обвинуваченого підтверджує графіком роботи поліцейських станцій ЧВП ГУНП в Чернігівській області за липень 2020р., відповідно до якого 18.07.2020 р. ОСОБА_3 перебував на службі, та копією витягу із книги нарядів ЧВП ГУНП в Чернігівській області за 18.07.2020р., інформацією з ІТС ІПНП щодо реєстрації в ЄО виїзду працівників поліції у період часу з 17.07.2020 р. по 18.07.2020 р. за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 19, які досліджені судом 1 інстанції.

Доводи апелянта про те, що потерпілий наносив удари першим і спричинив йому тілесні ушкодження, є необґрунтованими та спростовуються вище вказаними доказами. 

З показань свідка ОСОБА_8 , інспектора поліції, окрім іншого, встановлено, що події, які розглядаються, відбувалися блискавично, що вони з напарником ОСОБА_7 не встигли увімкнути бодікамери, а відеореєстратора у них в автомобілі немає. З цих підстав колегія суддів вважає неприйнятними твердження апелянта про умисне відключення технічних приладів та технічних засобів, що мають функції  відеозапису, зокрема, бодікамер чи відео реєстраторів, працівниками поліції, які прибули на місце події, а так само відсутність таких як доказів. При цьому колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого підтверджується іншими належними та допустимими доказами, які зібрані у справі.

Також є безпідставними доводи обвинуваченого про порушення судом процесуального закону при вирішенні клопотання сторони захисту про допит свідків, які були біля під`їзду і  могли бути очевидцями конфлікту, так як воно вирішено у спосіб та порядок, передбачений КПК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується незадовільно, стан його здоров`я, обставину, що обтяжує покарання, відсутність обставин, що його пом`якшує, також зміст досудової доповіді, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінені як високі, та  призначив обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які тягнуть за собою безумовне скасування чи зміну вироку під час перегляду апеляційним судом оскарженого вироку не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, Кримінального процесуального кодексу України, колегія  суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого – залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

    Оседач М.М.                      Акуленко С.О.                   Салай Г.А.