Справа № 2-1228

                                         2010 р.

                     Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  (заочне)

01 червня 2010 року Шевченківський районний суд міста Львова у складі :

        головуючої – судді  -  Білінська Г.Б.

        при секретарі       -      Руденко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Ліквідаційної комісії закритого акціонерного товариства «Львівська беконно-консервна фабрика» про визнання вимог кредиторів,

    в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Ліквідаційної комісії закритого акціонерного товариства «Львівська беконно-консервна фабрика» про визнання вимог кредиторів.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що  Заявники   пропрацювали   на   закритому акціонерному   товаристві   „Львівський м'ясокомбінат" (надалі - Товариства) протягом 1960-1997 років.

В 1991 - 1992 роках заявниками було "внесено особистий грошовий внесок на викуп основних засобів Товариства та отримано пайові книжки про належні їм частки (паї) в майні останнього в таких розмірах:ОСОБА_8 - 2000 крб., ОСОБА_2 - 5000 крб., ОСОБА_3 - 1000 крб., ОСОБА_4 - 9000 крб., ОСОБА_5 - 4150 крб.

На протязі 1996 - 1997 років заявники були виключені з числа співвласників Товариства у зв"язку з їх звільненням з роботи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.02.2002 року за заявою ДПІ у Личаківському районі м. Львова порушено справу про банкрутство ЗАТ „Львівський м'ясокомбінат".

24 червня 2004 року Господарським судом Львівської області винесено постанову про визнання ЗАТ „Львівський м"ясокомбінат" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно, заявники звернулись в господарський суд Львівської області про визнання їх кредиторами Товариства в порядку, визначеному Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

22 квітня 2004 року Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 7/38-21/11 ОСОБА_1 було визнано кредитором Товариства на суму 7209 грн

а 24 жовтня 2006 року ухвалою в тій же справі припинено провадження у справі у зв"язу з припиненням державної реєстрації Товариства як юридичної особи.

19 травня 2005 року Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі.№ 7/38-21/11 ОСОБА_5 була визнана кредитором Товариства на суму 8372,08 грн.

10 лютого 2006 року Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 7/38-21/11 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були визнані кредиторами Товариства на суму 1139,53 грн. і 5697,67 грн. відповідно.

6 жовтня 2006 року Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 7/38-21/11 ОСОБА_4 було визнано кредитором Товариства на суму 14826,28 грн.

Проте, отримати вартість належних грошових часток (паїв) в майні Товариства заявники не в змозі, оскільки державну реєстрацію останнього припинено виконавчим комітетом Львівської міської ради 4.08.2006 року.

Одночасно, Товариство є співзасновником закритого акціонерного товариства „Львівська беконно-консервна фабрика" (надалі - Відповідач), що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ та ФО-П серія АА № 413616 станом на 21.02.2007 року (надалі - Витяг). Частка Товариства в статутному капіталі Відповідача - ЗАТ „Львівська беконно-консервна фабрика" складає - 2790390,83 грн., що становить 23,75 %.

Крім того, до Відповідача перейшло нерухоме майно свого правопередника (Товариства), про що свідчить одне й теж місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52 згідно Витягу.

Згідно довідки (вих. № 292 від 17.01.2006 року) ЗАТ „Львівська беконно-консервна фабрика" остання провела виплати 122-м пайовикам Товариства повністю на суму 759 869 грн., 25-ти пайовикам частково на суму 139 000 грн., однак, ми як пайовики ЗАТ „Львівський м'ясокомбінат" до сьогоднішнього дня не отримали жодних виплат чи навіть письмових повідомлень про такі.

Оскільки, ЗАТ „Львівська беконно-консервна фабрика" перебуває у процесі припинення, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ та ФО-П серія АА № 413967 станом на 20.03.2007 року, 12.06.2007 року позивачі звернулись до останньої з колективною письмовою заявою про визнання кредиторських вимог позивачів, на що 5 липня 2007 року отримали повідомлення   про   результати   розгляду колективної  заяви від 12.06.2007 року про визнання кредиторами ЗАТ «Львівська беконно-консервна фабрика», в якому нам було повністю відмовлено.

З огляду на все викладене вище, вважаємо згадану відмову незаконною та такою, що грубо порушує майнові права позивачів, як співвласників майна.              

Наведене вище змусило позивачів звернутись за захистом невизнаних їхніх майнових прав в суд. Просять визнати ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 кредиторами закритого акціонерного товариства «Львівська беконно-консервна фабрика» в розмірах 7209 грн., 5697,67 грн.,14826,28 грн. і 8372,08грн. відповідно.

Включити кредиторські вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 на суму 37244 грн. 56 коп. до реєстру вимог кредиторів закритого акціонерного товариства «Львівська беконно-консервна фабрика».

Виплати провести в порядку четвертої черги. Судові покласти на відповідача.

            Позивач  ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, дав аналогічні пояснення мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.

            Позивач   ОСОБА_2 в  судовому засіданні позов підтримав, дав аналогічні пояснення мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.

            Позивач  ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав, дав аналогічні пояснення мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.

           Представник Відповідача ні в попереднє судове засідання, ні  в  судове  засідання не з’явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомленний належним чином, причини своєї

неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, згідно ст. 224 ЦПК України.

    В судовому засіданні було встановлено, що позивачка ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 09.03.2010 року, доданого до матеріалів справи. У зв»язку зі смертю позивачки син позивачки ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням в якому він як правонаступник просить виділити матеріали за позовом ОСОБА_4 до Ліквідаційної комісії закритого акціонерного товариства «Львівська беконно-консервна фабрика» про визнання вимог кредитора в сумі 14826,28 грн. у самостійне провадження. Суд своєю ухвалою від 01.06.2010 виділив матеріали даної справи в окреме провадження.

    Заслухавши пояснення позивачів, представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

         Заявники   пропрацювали   на   закритому   акціонерному   товаристві „Львівський  м'ясокомбінат" (надалі - Товариства) протягом 1960-1997 років.

         В 1991 - 1992 роках заявниками було "внесено особистий грошовий внесок на викуп основних засобів Товариства та отримано пайові книжки про належні їм частки (паї) в майні останнього в таких розмірах:ОСОБА_8 - 2000 крб., ОСОБА_2 - 5000 крб., ОСОБА_3 - 1000 крб., ОСОБА_4 - 9000 крб., ОСОБА_5 - 4150 крб.

        На протязі 1996 - 1997 років заявники були виключені з числа співвласників Товариства у зв"язку з їх звільненням з роботи.

    Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Конституція України в статті 41 зазначає: кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами, своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправна позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправна позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ет*. 321 ЦК України).

У відповідності зі ст. 4 Закону України „Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України (ст. 55 Закону).

Стаття 391 ЦК України закріплює за власником майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно п. 8 ч.І ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Так, 11.02.2002  року Ухвалою Господарського суду Львівської області  за заявою ДПІ у Личаківському районі м. Львова порушено справу про банкрутство ЗАТ „Львівський м'ясокомбінат".

24 червня 2004 року Господарським судом Львівської області винесено постанову про визнання ЗАТ „Львівський м"ясокомбінат" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно, заявники звернулись в господарський суд Львівської області про визнання їх кредиторами Товариства в порядку, визначеному Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

22 квітня 2004 року Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 7/38-21/11 ОСОБА_1 було визнано кредитором Товариства на суму 7209 грн

а 24 жовтня 2006 року ухвалою в тій же справі припинено провадження у справі у зв"язу з припиненням державної реєстрації Товариства як юридичної особи.

19 травня 2005 року Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі.№ 7/38-21/11 ОСОБА_5 була визнана кредитором Товариства на суму 8372,08 грн.

10 лютого 2006 року Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 7/38-21/11 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були визнані кредиторами Товариства на суму 1139,53 грн. і 5697,67 грн. відповідно.

Проте, отримати вартість належних грошових часток (паїв) в майні Товариства заявники не в змозі, оскільки державну реєстрацію останнього припинено виконавчим комітетом Львівської міської ради 4.08.2006 року.

Одночасно, Товариство є співзасновником закритого акціонерного товариства „Львівська беконно-консервна фабрика" (надалі - Відповідач), що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ та ФО-П серія АА № 413616 станом на 21.02.2007 року (надалі - Витяг). Частка Товариства в статутному капіталі Відповідача - ЗАТ „Львівська беконно-консервна фабрика" складає - 2790390,83 грн., що становить 23,75 %.

Крім того, до Відповідача перейшло нерухоме майно свого правопередника (Товариства), про що свідчить одне й теж місцезнаходження: 79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52 згідно Витягу.

Згідно довідки (вих. № 292 від 17.01.2006 року) ЗАТ „Львівська беконно-консервна фабрика" остання провела виплати 122-м пайовикам Товариства повністю на суму 759 869 грн., 25-ти пайовикам частково на суму 139 000 грн., однак, ми як пайовики ЗАТ „Львівський м'ясокомбінат" до сьогоднішнього дня не отримали жодних виплат чи навіть письмових повідомлень про такі.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси,

Однак, акції Товариства в статутному майні ЗАТ „Львівська беконно-консервна фабрика" не були включені в порядку реалізації до ліквідаційної маси Відповідача та залишаються нерозподіленими у статутному фонді останнього до сьогоднішнього дня.

Згідно частини 7 статті 31 Закону у разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної .особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу.

Об"єктом власності в силу п. 5.1.3 Статуту Відповідача є майнові права - акції в кількості 4249 014 штук номінальною вартістю 1 грн. кожна акція на загальну суму 4 249 014 грн.

Згаданими вище ухвалами Господарського суду Львівської області у справі № 7/38-21/11 заявники були визнані кредиторами Товариства в відповідних розмірах грошових сум.

Таким чином, заявники в процесі викупу основних засобів ЗАТ „Львівський м"ясокомбінат" стали співвласниками його майна (майнових прав) у відповідних розмірах (частках). Однак, Товариство не розрахувалося зі своїми пайовиками-співвласниками, не видавши їм належних грошових часток (паїв) в своєму майні.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Для передачі іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручити цінний папір цій особі. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Згідно ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва.

Частиною 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства  або договором, вони  регулюються  тими правовими

нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Оскільки, в даному випадку перехід частки нормами Кодексу в частині акціонерних товариств не регулюється, доцільно застосувати аналогію закону. Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства (ч.5 ст.147 ЦК України). Так, Статутом Відповідача такого обмеження не передбачено.

Згідно ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки.

    Керуючись ст 41 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 8, 104,105, 107, 112, 178, 417, 346,  ЦК України, ст. 28 Закону України „Про  господарські товариства”, ст.ст. 4, 55 Закону України „Про власність» ст.ст.6-23,24,25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_8 кредитором ЗАТ «Львівська беконно – консервна фабрика « в розмірі 7209 грн.

Визнати ОСОБА_2  кредитором ЗАТ «Львівська беконно –консервна фабрика» в розмірі 5697 грн. 67 коп.

Визнати ОСОБА_3 кредитором ЗАТ «Львівська беконно -консервна фабрика» в розмірі1139 грн. 53 коп

Визнати ОСОБА_5 кредитором ЗАТ «Львівська беконно-консервна фабрика» в розмірі 8372 грн. 02 коп.

Включити кредиторські вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до реєстру вимог Кредиторів ЗАТ «Львівська беконно-консервна фабрика»

Виплати провести в порядку четвертої черги.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі такої заяви.

СУДДЯ                                          Білінська Г.Б.