номер провадження справи  32/83/21     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2021                                                                                            Справа №  908/1560/21

м.Запоріжжя Запорізької області   

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОВЕТ ПРОДАКШН” (17600, Чернігівська область, Варвинський район, смт. Варва, вул. Шевченка, буд. 82, к. 9; код ЄДРПОУ 41737108)

до відповідача: Державного підприємства “Дослідне господарство “Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, селище Відродження, вул. Горького, буд. 34; код ЄДРПОУ 00724838)

про стягнення 200013,00 грн.,

                                                        СУТНІСТЬ СПОРУ:

28.05.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява   Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВЕТ ПРОДАКШН» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської станції   національної академії аграрних наук України»   про стягнення 200013 грн.   00коп., що складається з 26624грн 00коп. суму пені, 146180грн 00коп. 70% річних та 27209горн09коп. суму індексу інфляції.       

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 526, 546, 549, 551, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 222, 230, 232 ГК України, договорі поставки №54-ПВ від 01.10.2018, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача  26624грн 00коп. суму пені, 146180грн 00коп. 70% річних та 27209горн09коп. суму індексу інфляції.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк  не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Ухвала суду від 01.06.2021 про відкриття провадження у справі № 908/1560/21, яка направлялася на зазначену адресу відповідача,  на адресу Господарського суду Запорізької області не поверталась.  

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.  У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення  відповідача про розгляд справи № 908/1560/21.   

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники  справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.  

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.  

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.    Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4   ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи,  рішення прийнято без його проголошення – 27.07.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОВЕТ ПРОДАКШН” (постачальник, позивач) та Державним підприємством “Дослідне господарство “Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (покупець, відповідач) укладено договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 54-ПВ(договір).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник продає, а покупець купує на умовах даного договору товар, в кількості, асортименті, цінах та на умовах поставки («ІНКОТЕРМС 2010»), що обумовлюється в додатках або в специфікаціях або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна на товар наведені у рахунках-фактурах, видаткових накладних та/або у специфікаціях та включають вартість доставки товару покупцю (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2. встановлено, що загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого постачальником на виконання умов цього договору. Валюта платежу та валюта договору – гривня. Постачальник має право направити покупцю акт звірки розрахунків, а покупець зобов`язаний підписати такий акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання та один екземпляр акту відправити постачальнику. В разі, якщо покупець у вказаний строк не надішле підписаний акт або мотивовані зауваження, такий акт вважається погодженим та підписаним покупцем.

Відповідно до п. 2.3. договору, оплата вартості товару (партії товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікації (додатку) до договору. Вартість товару в розмірі 100 (сто) % покупець оплачує протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі.

При перерахуванні коштів, покупець обов`язково вказує в платіжному документі номер та дату цього договору, а також номер, згідно якого здійснюється поставка партії товару. У разі відсутності в платіжному документі таких посилань, постачальник самостійно визначає порядок та суми зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості покупця. В разі відпуску наступної партії товару до розрахунку за попередню партію (партії), кожна наступна оплата зараховується в погашення самого раннього боргу незалежно від призначення платежу, вказаного покупцем в платіжному дорученні (п. 2.4. договору).

Пунктом 2.5. договору визначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань, покупець зобов`язаний на вимогу постачальника оплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сімдесят відсотків річних від простроченої суми по день фактичної оплати товару. Дані відсотки не є відповідальністю (неустойкою), а є компенсацією (платою) за користування утримуваними грошовими коштами.

Згідно п. 4.3. договору, поставка товару здійснюється за місцезнаходженням покупця, або за іншою адресою, вказаною у специфікації.

Дата поставки: дата отримання товару покупцем (підписання видатковою накладної його представником (п. 4.4).

Приймання товару здійснюється на складі покупця по кількості згідно товаротранспортних та видаткових накладних, а по якості згідно сертифікату якості постачальника (п. 4.6).

Розділом 6 договору сторони передбачили санкції, арбітраж та форс-мажор.

У разі порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, від вартості партії товару, за кожний день прострочення платежу. У випадку прострочення оплати товару більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити додатково штраф в розмірі 2 (два) % від вартості товару неоплаченого вчасно. У випадку прострочення оплати товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів штраф за невчасну оплату товару автоматично збільшується до 10%. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку покупцем. (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.4. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором, якщо це невиконання є наслідком обставин форс-мажор, в тому числі але не виключно: стихійне лихо, війна, ембарго, дії властей. Про настання таких обставин відповідна сторона повідомляє письмово іншу протягом 3-х днів, та додає довідку Торгово-промислової палати країни виникненні форс-мажору.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що після закінчення дії обставин форс-мажор, сторона, яка підпала під їх дію, зобов`язана приступити до виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 7.2. договору, всі зміни чи доповнення договору, його розірвання оформлюється письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Сторони зобов`язані повідомляти про зміну юридичних, поштових та/або платіжних реквізитів, юридичної адреси, керівника, найменування або інших даних, що необхідні для правильного оформлення договірних відносин. До надання повідомлення про зміну, юридичну силу мають реквізити зазначені в даному договорі (п. 7.3).

Договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін і діє до 31.12.2019 року, а в частині зобов`язань, які виникли під час дії договору – до повного їх виконання (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 8.2. договору, незалежно від положень п. 8.1., договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік на таких самих умовах, якщо жодна із його сторін не заявить письмово про свій намір припинити договір за один місяць до закінчення строку його дії.

23.10.2019 між постачальником та покупцем укладено додаткову угоду до договору поставки № 54-ПВ від 01.10.2018, якою сторони виклали п. 2.3. договору поставки в наступній редакції: вартість товару в розмірі 100 (сто) % оплачується покупцем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку: протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОВЕТ ПРОДАКШН” поставлено, а Державним підприємством “Дослідне господарство “Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” отримано товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними на загальну суму     675 924,00 грн.  

Відповідна продукція отримана повноважним представником відповідача – Костальною Г.Д. на підставі довіреності № 1 від 16.01.2020, про що міститься відповідний підпис повноважної особи скріплений печаткою відповідача на відповідних видаткових накладних.

Таким чином, ДП «ДГ «Відродження» ДДСДС НААН України» зобов`язано у рамках виконання умов договору № 54-ПВ від 01.10.2018 сплатити на користь ТОВ “АГРОВЕТ ПРОДАКШН” грошові кошти у розмірі 675 924,00 грн. протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника.

На підставі викладеного та керуючись п. 2.3. договору, строки оплати наступні:

- № АПД00000201 від 16.01.2020 на суму 103 596,00 грн., строк оплати до 15.04.2020;

- № АПД00000202 від 16.01.2020 на суму 6 228,00 грн., строк оплати до 15.04.2020;

- № АПД00000781 від 13.02.2020 на суму 90     612,00 грн., строк оплати до 13.05.2020;

- № АПД00000782 від 13.02.2020 на суму 6 228,00 грн., строк оплати до 13.05.2020;

- № АПД00001541 від 20.03.2020 на суму 42 948,00 грн., строк оплати до 18.06.2020;

- № АПД00001726 від 27.03.2020 на суму 20 232,00 грн., строк оплати до 25.06.2020;

- № АПД00001727 від 27.03.2020 на суму 20 232,00 грн. строк оплати до 25.06.2020;

- № АПД00002592 від 07.05.2020 на суму 138 240,00 грн., строк оплати до 05.08.2020;

- № АПД00003229 від 11.06.2020 на суму 83 471,40 грн., строк оплати до 09.09.2020;

- № АПД00003389 від 18.06.2020 на суму 37 713,60 грн., строк оплати до 16.09.2020;

- № АПД00003390 від 18.06.2020 на суму 13 095,00 грн., строк оплати до 16.09.2020;

- № АПД00004235 від 24.07.2020 на суму 113 328,00 грн., строк оплати до 22.10.2020.

22.07.2020 відповідачем здійснено оплату за отриманий товар у розмірі 29 596,00грн.  

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.03.2021 року по судовій справі №908/2865/20 було частково задоволено позов позивача та стягнуто на його користь з відповідача 383328,00 грн. основного боргу, 67592,40 грн. - 10% штрафу, 13906,50 грн. - пені за період по 02.11.2020 р. включно, 68649,90 грн. - 70% річних за період по 02.11.2020 року включно, 8002,15 грн. - судового збору.

У зв`язку з невиконанням ДП «ДГ «Відродження» ДДСДС НААН України» умов договору поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 54-ПВ від 01.10.2018, позивач просить суд стягнути з відповідача  26624грн 00коп. суму пені, 146180грн 00коп. 70% річних та 27209горн09коп. суму індексу інфляції.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем заявлена пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ окремо за кожною видатковою накладною за загальний період з 03.11.2020 по 20.05.202 включно на суму 26624,00грн.

Судом перевірено розрахунки пені позивача за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство». Відповідно до розрахунку суду, стягненню підлягає пеня у розмірі 25878,02 грн.  В решті пред`явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як пред`явленій необґрунтовано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Позивач просить стягнути з відповідача 70 % річних від простроченої суми на підставі п. 2.5. договору у розмірі 146180,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 70 % річних суд зазначає, що стягненню підлягає 70 % річних у розмірі 146176,687 грн. В решті предвленої до стягнення суми 70% річних слід відмовити, як пред`явленій необґрунтовано.  

Крім того, позивачем пред`явлена до стягнення сума індексу інфляції в розмірі 27209,09грн. Розрахунок індексу інфляції судом перевірено та встановлено, що розрахуно проведено вірно, сума індексу інфляції підлягає задоволенню в повному обсязі.  

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.   

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Відродження” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, селище Відродження, вул. Горького, буд. 34; код ЄДРПОУ 00724838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОВЕТ ПРОДАКШН” (17600, Чернігівська область, Варвинський район, смт. Варва, вул. Шевченка, буд. 82, к. 9; код ЄДРПОУ 41737108)  25878 (двадцять п`ять тисяч вісімсот  сімдесят  вісім) грн. 02коп. суму пені,  70% річних на суму  146176 (сто сорок шість тисяч сто сімдесят шість) грн 68 коп., 27209 (двадцять сім тисяч двісті девять) грн. 09коп. суми індексу інфляції та судовий збір у розмірі 2988 (дві тисячі девятсот вісімдесят вісім) грн 95 коп.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2021 року.

           Суддя                                                                                Н.А. Колодій