УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

16 серпня 2007 року.                                                                          Справа № 12/228

Позивач:          Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України", Кловський узвіз 9/1, м. Київ, 01001

          

Відповідач:          Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації  "Чернігівгаз",

вул. Любецька 68, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 3654918,48 грн.

                                                                                Суддя            Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:   Данилевський О.М. –представник,  довіреність № 2-66 від 25.06.2007 року.

Від відповідача: Кузнєцова В.О. –представник, довіреність № 18/27 від 15.01.2007 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2685789 грн. 84 коп. боргу, 247902 грн. 08 коп. пені, 188005 грн. 29 коп. штрафу, три відсотки річних в розмірі 122295 грн. 42 коп. та інфляційні втрати в розмірі 410925 грн. 85 коп., згідно договору на постачання природного газу № 06/05-515 від 01.04.2005 року,  додаткових угод до нього та договору № 116-137-14/06-257 від 28.02.2006 року про відступлення права вимоги.

Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги. В поданих письмових поясненнях позивач зазначив, що відповіді на направлені відповідачу примірники акту звірки розрахунків позивачем на сьогоднішній день не одержано, а з моменту подання позовної заяви і до цього часу відповідачем не здійснювалося жодних платежів з погашення заборгованості, тому сума основного боргу не змінилася.

         Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. В поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що поставлений позивачем природний газ не був наданий відповідачу у власність для використання  у своїй діяльності, а був переданий за цільовим призначенням для потреб промислових споживачів, тому безпосереднім споживачем та платником газу є промислові споживачі і розрахунок  за природний  газ  безпосередньо  залежить від надходження  коштів від кінцевих споживачів, а на саме  природних споживачів на підставі Алгоритму  розподілу коштів , що надходять  на розподільні рахунки  газо збутових підприємств „НАК „Нафтогаз України” за поставлений природний газ, затвердженому  Постановою Національної комісії регулювання  електроенергетики України № 759 від 12.07.00р. Також відповідач заперечує проти нарахування пені та стягнення штрафу, посилаючись на те, що позивачем фактично нараховано пеню за прострочення виконання зобов’язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення зобов’язання за шість місяців з моменту, коли зобов’язання мало бути виконано, а стосовно штрафу вказує на ту обставину, що штраф у розмірі 7% нараховується у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, а позивачем не надано суду доказів щодо віднесення позивача постановою Кабінету Міністрів України до державного сектору економіки.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають  суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

01.04.2005р. між Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (постачальник) та відповідачем  (покупець) було укладено договір на постачання  природного газу № 06/05-515.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник  взяв на себе зобов’язання передати у власність покупцю в 2005 році природний газ  для потреб промислових споживачів, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Додатковими угодами до договору, сторонами визначався обсяг газу, який постачається, змінювалась вартість газу, а також  погоджувалась  пролонгація дії договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору вартість газу становила 327,30 грн. за 1000 куб.м., а в подальшому змінювалась додатковими угодами:

Додатковою угодою № 1 від 29.04.2005 року  з 01.05.2005 року сторони встановили ціну газу  за 1000 куб.м. газу  в розмірі 344 грн.

Додатковою  угодою № 6 від 22.09.2005 року  з 01.10.2005  року сторони встановили ціну газу  за 1000 куб.м. газу  в розмірі 361,20 грн.

Додатковою угодою № 7 від 27.10.2005 року –з 01.11.2005 року сторони встановили ціну газу  за 1000 куб.м. газу  в розмірі 379,20 грн.

На виконання  взятих на себе зобов”язань Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України” поставила відповідачу протягом квітня-грудня 2005 року природний газ в обсязі 65213,398 тис.куб.м. на суму  23319215,61 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 30.04,2005 року, 31.05.2005 року, 30.06.2005 року, 31 липня 2005 року, 31.08.2005 року, 30.09.2005 року, 31.10.2005 року, 30.11.2005 року та 31.12.2005 року, які підписані сторонами.

У відповідності з п.6.1. договору, оплата за газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: за квітень 2005 року –перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованого місячного обсягу проводиться протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного договору. Послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по  25% від вартості запланованого місячного обсягу, до 10-го та 20-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10.05.2005 року. В інші місяці 2005 року –перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по  25% від вартості запланованого місячного обсягу, до 10-го та 20-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітній місяць)  до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

  У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України  та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні  виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати  отриманого природного  газу  виконав частково, заборгованість  становить  2685789 грн. 84 коп.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов’язанні  може бути замінений іншою особою  внаслідок  передання  ним своїх прав іншій  особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора, згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, переходять  права первісного кредитора  у зобов’язанні  в обсязі і на  умовах, що  існували на момент переходу  прав, якщо інше  не встановлено договором або законом.

28.02.2006 року  між Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" був укладений договір відступлення прав вимоги № 116-137-14/06-257, відповідно до якого Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України" перейшли права вимоги отримання на свою користь від боржника –відповідача по справі:  Відкритого акціонерного товариства "Чернігівгаз" заборгованості щодо оплати поставленого природного газу на суму 2685789 грн. 84 коп. за договором постачання природного газу від 01.04.2005 року № 06/05-515, укладеного між Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Чернігівгаз”.

Таким чином  кредитором  по  договору на постачання  природного газу № 06/05-515 від  01.04.2005 року став позивач і до нього перейшли всі  права первісного  кредитора.

09.03.06р. Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” було направлено відповідачу  повідомлення про укладення  договору про відступлення права вимоги.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення боргу в сумі 2685789 грн. 84 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті , оскільки  п.1.1 договору на постачання природного газу визначено, що  газ передається у власність  покупця ( відповідача по даній справі) , і приймає та здійснює  оплату за нього покупець ( відповідач), а не промислові споживачі.

Не може бути прийнято судом до уваги і послання відповідача на те, що  розрахунок  за природний  газ  безпосередньо  залежить від надходження  коштів від кінцевих споживачів, а  саме  природних споживачів на підставі Алгоритму  розподілу коштів , що надходять  на розподільні рахунки  газо збутових підприємств „НАК „Нафтогаз України” за поставлений природний газ, затвердженому  Постановою Національної комісії регулювання  електроенергетики України № 759 від 12.07.00р.

Затверджений  Постановою НКРЕ  від 12.07.00р. № 759 „Про затвердження алгоритму  розподілу  коштів , що надходять  на розподільні рахунки газо збутових  підприємств Національної акціонерної компанії  „Нафтогаз України” за поставлений  природний газ"  алгоритм  визначає   послідовність  дій  підприємств та банків  при надходженні  коштів за поставлений  природний газ  на розподільні рахунки  підприємств. Цей алгоритм  не впливає  на домовленість  сторін договору  щодо строків  оплати вартості  переданого природного газу  та не припиняє  зобов”язань боржника щодо  сплати боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних в розмірі 122295 грн. 42 коп. за період з 11.01.2006 року по 18.07.2007 року та інфляційні втрати в розмірі 410925 грн. 85 коп. за період з 11.01.2006 року по 30.06.2007 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три процентів річних з простроченої суми.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати за поставлений природний газ, а тому  вимоги позивача щодо стягнення  трьох відсотків річних в розмірі 122295 грн. 42 коп. за період з 11.01.2006 року по 18.07.2007 року та інфляційні втрати в розмірі 410925 грн. 85 коп. за період з 11.01.2006 року по 30.06.2007 року є обґрунтованими і  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Позивач просить стягнути з відповідача також пеню за несвоєчасне проведення оплати, відповідно до п. 7.2. договору, в сумі 247902 грн. 08 коп. за період з 11.01.2006 року по 10.07.2006 року.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від  суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України  нарахування штрафних санкцій  за прострочення  виконання зобов”язання, якщо  інше не встановлено законом  або договором, припиняється  через шість місяців  від дня, коли зобов”язання мало  бути виконано.

Пунктом 7.4. договору на постачання природного газу визначено, що неустойка нараховується постачальником   протягом шести місяців, що передують  моменту звернення  з  позовом.

Приймаючи до уваги, що умовами договору  визначено період нарахування пені, а саме:  протягом шести місяців, що передують  моменту звернення  з  позовом, а як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до суду 30.07.2007 року, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 11.01.2006 року по 10.07.2006 року є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 188005 грн. 29 коп. штрафу у розмірі 7% річних, відповідно до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та посилається  на ту, обставину, що позивач є підприємством державного сектору економіки, а згідно довідки ЄДРПОУ підприємство позивача за формою власності віднесено до загальнодержавної власності.

Відповідно до підпункту 4 п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень  Господарського кодексу України , на Кабінет  Міністрів України   було покладено обов”язок  визначити  суб”єктів господарювання , що належать  до державного сектора  економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

На даний час Кабінетом Міністрів України не визначено перелік суб”єктів господарювання , що належать  до державного сектора  економіки, відповідно до вимог Господарського  кодексу України.  

Доказів того, що позивача ,згідно  постанови кабінету Міністрів України, віднесено  до  суб”єкту господарювання, що належить до державного сектору економіку суду не надано.

А тому позовні вимоги позивача щодо стягнення 188005 грн. 29 коп. штрафу у розмірі 7% річних задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525,526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав і за отриманий спожитий газ своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд з урахуванням вищевикладеного,  доходить висновку,  що позовні вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 2685789 грн 84 коп боргу,122295,42 грн трьох відсотків річних, 410925 грн 85 коп  інфляційних втрат , в решті позову відмовити.

          Оскільки спір виник з вини відповідача та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь  позивача 22 458,72  грн. держмита  та 103 грн 93 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

                  Керуючись ст.ст. 512,514, 525,526, 546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,230,231,232  Господарського кодексу України, п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень  Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  "Чернігівгаз", вул. Любецька 68, м. Чернігів,14000 (р/р№2600730101500 в дирекції УкрсоцБанку МФО 353014 ,код 03358104 ) на користь Дочірньої  компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної  компанії "Нафтогаз України",  Кловський узвіз 9/1, м. Київ 1,01001 (р/р №26004001200017 в ОПРУ АКБ УкрсоцБанк, МФО 300023, код 30019801)  2685789,84 грн. боргу,  122295,42  грн. трьох відсотків річних, 410925,85 грн. інфляційних втрат, 22 458,72 грн. держмита та 103,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

СУДДЯ                                                                      Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.08.07р.

СУДДЯ                                                                      Л.М. Лавриненко

 

17.08.07