Провадження № 2-з/760/725/21

Справа № 760/9406/21

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

28 липня 2021 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ :

Рух справи

14.04.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 , датована 12.04.2021, за підписом позивача, в якій вона просить поділити спільне сумісне майно подружжя, визнавши:

- квартиру номер АДРЕСА_3 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- автомобіль марки MITSUBISHI, модель COLT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_4 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки «MITSUBISHI», модель «COLT», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_4 ;

- автомобіль марки «HYUNDAI», модель 130, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_6 - об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки «HYUNDAI», модель «І30», реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_6 ;

- земельну ділянку розташовану на території АДРЕСА_5 , кадастровий номер земельної ділянки - 3221483301:01:009:0598, площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- за ОСОБА_2 право власності на 1/2 земельної ділянки, розташованої на території АДРЕСА_5 кадастровий номер земельної ділянки 3221483301:01:009:0598, площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- земельну ділянку розташовану на території Київської області. Бориспільського району, с. Жовтневе, кадастровий номер земельної ділянки 3220881702:02:009:0055 площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- за ОСОБА_2 право власності на 1/2 земельної ділянки, розташованої на території Київської області, Бориспільського району, с. Жовтневе, кадастровий номер земельної ділянки - 3220881702:02:009:0055 площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду.

01.07.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просить:

1) Визнати об`єктом права спільного сумісного майна подружжя наступне майно:

- земельну ділянку площею 0,121 га, що розташована в АДРЕСА_6 , та придбана для будівництва житлового будинку;

- земельну ділянку площею 0,1369 га, що розташована в Київській області, Обухівському районі, смт. Козин та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 3223155400:05:109:0094;

- об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , який складається з житлового будинку літ. А, житловою площею 66,3 кв.м., загальною площею 335,5 кв.м., навіса літ. Б, гаражу літ. В, навісу літ. Г, майстерні літ. Д, літньої кухні літ. Е, погрібу літ. Ж, сараю літ. Е, убиральні літ. И, хвіртки №1, воріт №2, огорожі №3, трубчатого колодязю №4, каналізаційного колодязю №5, вимощенню №6, огорожі № 7.

- квартиру АДРЕСА_7 ;

- автомобіль марки «MITSUBISHI», модель «COLT», реєстраційний номер НОМЕР_3 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_4 ;

- автомобіль марки «HYUNDAI», модель «I30», реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_6 ;

- грошові кошти банківського вкладу в сумі 20 000,00 доларів США з нарахованими процентами;

- грошові кошти банківського вкладу в сумі 70 000,00 грн з нарахованими процентами.

2) Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку:

- земельної ділянки площею 0,121 га, що розташована в АДРЕСА_6 , та придбана для будівництва житлового будинку;

- земельної ділянки площею 0,1369 га, що розташована в Київській області, Обухівському районі, смт. Козин та надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 3223155400:05:109:0094;

- об`єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , який складається з житлового будинку літ. А, житловою площею 66,3 кв.м., загальною площею 335,5 кв.м., навіса літ. Б, гаражу літ. В, навісу літ. Г, майстерні літ. Д, літньої кухні літ. Е, погрібу літ. Ж,,сараю літ. Е, убиральні літ. И, хвіртки № 1, воріт № 2, огорожі №3, трубчатого колодязю № 4, каналізаційного колодязю № 5, вимощенню № 6, огорожі № 7;

- квартири АДРЕСА_7 ;

- автомобіля марки «MITSUBISHI», модель «COLT», реєстраційний номер НОМЕР_3 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_4 ;

- автомобіля марки «HYUNDAI», модель «І30», реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_6 .

3) Виділити у власність ОСОБА_1 Ѕ частину грошових коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя у сумі 10 000,00 доларів США з нарахованими по вкладу відсотками і 35 000,00 грн з нарахованими по вкладу відсотками та стягнути їх з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2021 для розгляду зазначеного зустрічної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Матеріали зустрічного позову фактично передано судді по реєстру 26.07.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28.07.2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя прийнято до розгляду та об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

Щодо заяви про забезпечення позову

01.07.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він в порядку ст.ст. 149-152 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти банківського вкладу в іноземній та національній валюті України на ім`я ОСОБА_2 , які зберігаються на її депозитних рахунках в АТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10026/0538 філії - ГУ по м. Києву та Київської області (адреса: 08702, м. Обухів, вул. Київська, 111).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2021 суддю Зуєвич Л.Л. визначено для розгляду відповідної заяви про забезпечення позову.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до складу спільного сумісного майна подружжя, крім іншого, ОСОБА_1 зазначені грошові вклади в іноземній та в національній валюті України, які знаходяться на депозитних рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 в АТ «Державний ощадний банк України» в місті Обухові.

Зазначається, що в період шлюбу з ОСОБА_2 заявник особисто поклав на її депозитні рахунки 20 000 доларів США і 70 000,00 грн, які на даний час зберігаються в банківській установі.

В зустрічному позові ОСОБА_1 зазначив про те, що ОСОБА_2 в первісному позові не зазначила всього майна, яке вони набули за час шлюбу, в тому числі житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва), який сторони побудували за час шлюбу і в ньому проживають зараз, грошові кошти на депозитних рахунках. Вказує, що знаючи про те, що квартира АДРЕСА_8 куплена ОСОБА_1 за гроші сина і саме для нього, ОСОБА_2 внесла її до складу спільного майна подружжя, як і земельні ділянки в селі Іванковичі і в селі Жовтневе, які належать ОСОБА_1 на праві особистої власності.

Виходячи з цього, заявник вважає, що ОСОБА_2 бажає залишити собі більшу частину спільного майна подружжя.

У зв`язку з зазначеним заявник вважає, що дізнавшись про подання ним до суду зустрічного позову, ОСОБА_2 може зняти грошові кошти зі своїх депозитних рахунків, що в разі задоволення зустрічного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Застосовані норми права

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 № 756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

За змістом постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 № 362/1102/19 (провадження № 61-12856св19) обгрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів, насамперед, відповідача в інтересах забезпечення належного виконання в майбутньому рішення суду щодо суті спору.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Мотиви суду

У справі, що переглядається вимоги мають майновий характер, між сторонами виник спір щодо поділу спільного майна подружжя.

Проте суд враховує, що наразі наявні матеріали справи не дають можливості встановити в достатньому обсязі дані про особу відповідача за зустрічним позовом ( ОСОБА_2 ) та негативні наслідки, які можуть настати для неї внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, зокрема в частині накладення арешту на грошові кошти.

Так вирішуючи питання про накладення арешту на грошові кошти, суд вважає за необхідне пересвідчитись у майновому стані відповідної особи (чи має вона заощадження, постійні джерела доходу тощо), оскільки накладення арешту на кошти в порядку забезпечення позову не може ставити таку особу у настільки негативне становище, щоб позбавити її засобів до існування.

Крім того, суд бере до уваги, що зустрічна позовна заява в частині грошових коштів містить наступну вимогу: «виділити у власність ОСОБА_1 Ѕ частину грошових коштів, що є спільною сумісною власністю подружжя у сумі 10 000,00 доларів США з нарахованими по вкладу відсотками і 35 000,00 грн з нарахованими по вкладу відсотками та стягнути їх з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ».

Тобто спірними між сторонами є саме вказані розміри грошових коштів (за нарахованими по них відсотками).

Проте звертаючись з заявою про накладення арешту на грошові кошти банківського вкладу в іноземній та національній валюті України на ім`я ОСОБА_2 , які зберігаються на її депозитних рахунках в АТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ №10026/0538 філії - ГУ по м. Києву та Київської області, заявник не визначає в межах яких розмірів він просить накласти такий арешт, що може необґрунтовано призвести до накладення арешту на суми поза межами тих, які є спірними у даному спорі, а отже й до неспівмірності забезпечення позову з позовними вимогами.

При цьому, суд бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивліьного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Ураховуючи зазначене, суд приходить висновку, що на даний час немає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпеченя позову у справі, а тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову не позбавляє особу права звернутись повторно з заявою про забезпечення позову навівши нові мотивування та надавши всі необхідні докази на підтвердження такого клопотання.

Крім того, за змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. Л. Зуєвич