ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

03 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1217/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді  Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів:  Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Солодкова К.А.

за участю представників: позивача – Дєлов В.В., відповідача- Кодій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від  13.07.2020 ( суддя першої інстанції Конєва С.О.)  в адміністративній справі № 160/1217/20 за позовом  Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

КП «Дніпроводоканал» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним і скасувати припис відповідача від 26.12.2019року до акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів від 26.12.2019р. №002069.

Вимоги позову обґрунтовуються тим, що посадовою особою відповідача була проведена позапланова перевірка позивача за зверненням гр. ОСОБА_1 за результатами якої було складено акт та оспорюваний припис у складі акту за висновками якого були виявлені порушення позивачем п.9, п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. (далі Правила надання послуг за постановою №630), ч.4 п.19 договору про надання послуг, а саме: не проведенням позивачем як виконавцем надання послуг з водопостачання періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування, монтажу) приладу обліку води гр. ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у період з 11.11.2010р., яка здійснюється за рахунок підприємств, які надають послуги з водопостачання відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (№113/98-ВР) у редакції на 2010 рік, що призвело до безпідставного нарахування споживачу за послуги водопостачання за нормами споживання без урахування показань приладу обліку. Позивач вважає вищенаведені висновки відповідача незаконними, необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального права на підставі хибних висновків, тому вважає, що оспорюваний припис підлягає визнанню протиправним та скасуванню посилаючись на те, що відповідно до ст.ст.11,28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції до 05.06.2014р.) фізичні особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювання техніки на повірку та на даний час до тарифу на надання послуг з водопостачання витрати на повірку приладів обліку, встановлених в житлових приміщеннях багатоквартирного будинку не включаються, а оскільки гр. ОСОБА_1 не було своєчасно проведено періодичну повірку квартирного водолічильника, позивачем 12.11.2010р. було знято з обліку такий водолічильник за адресою: АДРЕСА_1 та вважається, що знятий з обліку водолічильник є відсутнім, у зв`язку з чим згідно до п.21 Правил надання послуг за постановою №630 позивачем з 12.11.2010р. нарахування за особовим рахунком гр. ОСОБА_1 проводиться згідно діючих норм та тарифів водопостачання. Також позивач вказує і на те, що згідно акту від 20.09.2005р. представниками позивача гр. ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність проведення періодичної повірки приладу обліку та попереджено, що у разі не проведення такої періодичної повірки про переведення нарахувань згідно діючих норм і тарифів. Окрім того, позивач вважає, що на момент виникнення спірної ситуації витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у т.ч. демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води були віднесені до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно до вимог п.29 постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005р., тобто до повноважень житлово-комунальних організацій, тому вважає, що, оскільки до складу тарифу КП «Дніпроводоканал» не входили витрати на даний вид послуг, то позивач і не допускав порушення прав споживачів. Додатково у позові позивач посилається і на те, що ним було подано позов до суду про стягнення заборгованості з гр. ОСОБА_1 та за результатами розгляду цього позову за рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2019р. у справі №203/1942/18 було стягнуто заборгованість з водопостачання у сумі 44489,87 грн., у тому числі і за період з листопада 2010р. по березень 2018р., правомірність нарахування позивачем вказаної заборгованості була досліджена в судових засіданнях, вказане судове рішення набрало законної сили, проте, зазначені обставини були проігноровані відповідачем в порушення ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України. Також позивач посилається і на те, що вимоги у оспорюваному приписі взагалі не конкретизовані, чітко не сформовані та на правомірність своєї правової позиції, яка, на його думку, підтверджена судовою практикою, зокрема, викладеною в ухвалі Верховного Суду України від 19.01.2011р. у справі №6-6642св10, в ухвалі Верховного спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.11.2013р. у справі №6-42250св13, в ухвалі від 26.11.2014р. у справі №6-36644св14 та у постанові Верховного Суду України від 22.04.2015р. у справі №6-60цс15.  

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у задоволені позову відмовлено.

З апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій посилаючись на обставини викладені в обґрунтування позову, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено,  в період з 20.12.2019року по 26.12.2019року у зв`язку зі зверненням гр. ОСОБА_1 до відповідача зі скаргою на підставі наказу відповідача №5516-по від 20.12.2019р. та направлення №5584 посадовою особою відповідача було проведено захід державного нагляду (контролю) щодо позивача за результатами якого 26.12.2019року був складений акт №002069 за висновками якого було встановлено порушення позивачем п.9. п.32 Правил надання послуг за постановою №630, ч.4 п.19 договору про надання послуг, а саме: в ході перевірки встановлено, що 11.11.2010р. у помешканні гр. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було знято з абонентського обліку квартирний засіб обліку води та з даного часу нарахування за послуги водопостачання здійснювались за нормами споживання у зв`язку із закінченням строку повірки приладу обліку води. Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (113/98-ВР) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних питань, а саме : на 2010 рік) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж) приладів обліку здійснюється за рахунок підприємств, що здійснюють надання послуг. Зазначені положення щодо повірки ЗВТ за рахунок виконавця послуг також викладені у п.9 Правил надання послуг за постановою №630. Відповідно до п.32 Правил виконавець зобов`язаний контролювати міжповірочні інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у т.ч. демонтаж, транспортування, монтаж. Обов`язок виконавця проводити періодичну повірку також встановлений ч.4 п.19 типового договору (затв. Постановою КМУ №630 від 21.07.2005р.) на підставі якого відповідно до п.9 Правил мають надаватись послуги. У зв`язку із невиконанням вищезазначених норм законодавства споживачу було безпідставно здійснено нарахування за нормами споживання без урахування показань приладу обліку (а.с.10-18).

На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушення законодавства про захист прав споживачів, суб`єкту господарювання (позивачеві) надано припис до акту від 26.12.2019р. №002069 зі змісту якого видно, що позивачеві приписано усунути зазначені у акті порушення: привести нарахування у відповідність до об`ємів, визначених приладом обліку (а.с.17).

Позивач вважає припис  протиправним та просить скасувати посилаючись на те, що у спірний період з листопада 2010року витрати на періодичну повірку, обслуговування і ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) до тарифу про надання послуг з водопостачання включені не були, такий обов`язок було покладено на житлово-комунальні організації згідно до п.29 Постанови КМУ №560 від 12.07.2005р., а тому вважає, що позивач не порушував прав споживачів, з 12.11.2010р. водолічильник у квартирі гр. гр. ОСОБА_1 було знято з обліку, а отже, він вважається таким, що відсутній, тому з даного періоду третій особі правомірно здійснюється нарахування за водопостачання згідно діючих норм і тарифів без урахування приладу обліку, правомірність такого нарахування на думку представника позивача підтверджена рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2019р. у справі №203/1942/18, яке набрало законної сили, що, на думку позивача, безпідставно не було враховано відповідачем при прийнятті оспорюваного припису в порушення вимог ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що саме КП «Дніпроводоканал» є виконавцем послуг з питань періодичної повірки засобів обліку холодної води. Та обставина, що витрати, пов`язані з проведенням повірки лічильників не були включені у тарифи послуг, як зазначав відповідач КП «Дніпроводоканал», а, відповідно, їх оплата не проводилась, не ґрунтується на нормах закону та не звільняє відповідача від обов`язку здійснити такі дії.

При цьому, чинним законодавством станом на 2010 рік, на споживача не покладено обов`язок з проведення чергової повірки засобу обліку, а доказів про те, що позивач перешкоджала проведенню такої повірки засобу обліку чи чинила перешкоди у його проведенні відповідачем не надано. Отже винні дії третьої особи або інших членів її родини відсутні, а нарахування їй плати за надані послуги з загальних норм споживання порушують її права.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія  суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР (в редакції, чинній на час повідомлення позивача про сплив строку повірки його приладу обліку і нарахування йому за послуги з водопостачання за нормами споживання (листопад 2010 року) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Пунктом 9 Правил, передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (пункт 10 зазначених Правил).

У пункті 16 Правил зазначено про право споживача проводити позачергову повірку за власні кошти квартирних засобів обліку у разі виникнення в нього сумнівів щодо правильності їх показань, про що він інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Положенням частини четвертої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2005 року, передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 28 вищевказаного Закону, якщо виконавцем послуг є водопостачальна організація, то її витрати, пов`язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом квартирних лічильників холодної води повинні відшкодовуватись власником або балансоутримувачем цього будинку через оплату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Витрати на періодичну повірку включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Згідно з абзацом першим пункту 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Пунктами 9, 30, 32 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

З урахуванням правової позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17, гр. ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Дніпроводоканал», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій гр. ОСОБА_1 , оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Дніпроводоканал» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а гр. ОСОБА_1  має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.

Споживач не повинен оплачувати послуги з водопостачання за нормами споживання коли надавач таких послуг безпідставно не проводить вчасно повірку приладу або її затягує.

Оскільки під час періодичної повірки засобу обліку води не було встановлено його поломки або несправності, то в такому випадку справляння плати без урахування показань лічильника  не допускається, споживачі не повинні нести тягар та оплачувати послуги за нормами споживання у випадку коли повірку здійснено невчасно (не з вини споживачів) з порушенням термінів, встановлених приписами п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року№630.

Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством обов`язок здійснювати повірку засобів обліку води покладено саме на позивача.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №815/5331/16.

Додатково слід зазначити, що до моменту прийняття Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі – Закон про комерційний облік), який набрав чинності 02.08.2017, частиною четвертою статті 17 Закону про метрологію було передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ (результати вимірювання яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Слід зазначити, що з набранням чинності Закону про комерційний облік змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також встановлення та обслуговування засобів обліку води та теплової енергії.

Зокрема, законами України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» було внесено зміни до статті 17 Закону про метрологію та виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) ЗВТ (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду), що є власністю фізичних осіб, за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зафіксовані відповідачем у акті перевірки порушення мали місце, а наведені позивачем доводи і наявні у справі докази цього не спростовують, у зв`язку з чим спірний припис ГУ Держпродспоживслужби є правомірним.  

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст.   242,   308,   310,   315,   316,   321,   322,   325,   328,   329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від  13.07.2020 в адміністративній справі № 160/1217/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до   ст. 328 КАС України   протягом 30 днів згідно   ст. 329 КАС України   шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 05 серпня 2021 року.

Головуючий - суддя                                                                      Н.А. Олефіренко

                               суддя                                                                      С.В. Білак

                               суддя                                                                      В.А. Шальєва