ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року          м.Дніпро         Справа №  908/2269/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.,

при секретарі судового засідання: Абадей М.О.

представники сторін:

від позивача: Білич Н.С., адвокат, довіреність №644  від 24.12.2020 р.;

від відповідача: Щасливий О.Р. адвокат, ордер серія АР №1000150  від 28.04.2021 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на рішення  Господарського суду Запорізької області від 22.01.2021, ухвалене суддею Проскуряковим К.В., повний текст якого складений 02.02.2021, у справі   №908/2269/20

за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”,    м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”, Запорізька область, м. Бердянськ

про стягнення 90 709,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (далі - Відповідач) про стягнення 90   709,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.05.2013 року за № 4-6 в частині припинення субспоживачу ТОВ "Барк" спільного використання технологічних електричних мереж, що призвело до понесення Позивачем збитків, оскільки господарським судом було стягнуто з ПАТ "Запоріжжяобленерго", як постачальника електричної енергії, на користь ТОВ "Барк" розмір недовідпущеної електричної енергії у зв`язку з відключенням ПрАТ "Азовкабель" електроустановок ТОВ "Барк".

Оскільки Позивач при здійснені всіх залежних від нього заходів з метою недопущення відключення електроустановок ТОВ "Барк" був позбавлений реальної можливості не допустити таке відключення, то виключно Відповідач несе повну відповідальність за договором перед Позивачем за вчинення неправомірних дій.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.01.2021 у справі №908/2269/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що пунктом 9.1.3. Договору встановлено, що Власник мереж не несе матеріальної відповідальності перед Користувачем за обмеження (припинення) передачі електричної енергії, яке викликане, зокрема умовами обмеження або припинення постачання електричної енергії у випадках, передбачених ПКЕЕ. Однак Відповідачем за відсутності підстав, передбачених ПКЕЕ, було припинено електропостачання субспоживачу - ТОВ "БАРК", а тому, дії ПАТ "Азовкабель" з припинені електропостачання ТОВ "БАРК" 11.08.2016 за вказаних обставин є неправомірними, і є всі підстави для застосування відповідальності, встановленої пунктом 9.1.3. Договору в частині обов`язкового відшкодування Відповідачем матеріальних втрат перед Позивачем.

Суд першої інстанції не оцінив наявні у матеріалах справи докази, а саме листування сторін зі спірних правовідносин, а послався на встановлення цих обставин судовими рішеннями в інших господарських справах, які набрали законної сили, тобто на преюдиційність цих обставин. Зокрема судом не надано оцінки листу ПАТ “Запоріжжяобленерго” за №007-44/9737 датованому 29.06.2016, в той час, як повідомлення ПрАТ “Азовкабель” про відключення електроустановок ТОВ "Барк” датоване 04.08.2016.

Дані листи надавались з метою доведення факту, що Відповідачу не було погоджено відключення електроустановок ТОВ “БАРК” ані на 03.08.2016, ані на 11.08.2016, коли фактично було здійснено відключення, оскільки зміст листа Позивача №007-44/9737 від 29.06.2016 не містить формулювань про погодження відключення на 11.08.2016. Цим листом Відповідача було повідомлено, що відключення можливе, виключно за умови обов`язкового дотримання вимог п. 7.3. та 7.5. ПКЕЕ та Постанови КМУ №93 від 23.01.2004.

Цей лист є відповіддю не на повідомлення про відключення на 11.08.2016, а відповіддю на іншу заяву Відповідача.

Також суд на порушення норм процесуального права в оскаржуваному рішенні в розділі "Встановив" послався на процесуальний документ Відповідача - заперечення до відповіді на відзив, які були подані безпосередньо перед останнім судовим засіданням в суді першої інстанції, не отримані позивачем, та суд їх не прийняв до розгляду.

У суду були відсутні підстави для застосування строку позовної давності за відсутності факту пропущення строку позовної давності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає про законність та обґрунтованість рішення, ухваленого судом відповідно до норм матеріального права. Зауважує, що рішенням суду у справі №908/3004/16, до якого покликається позивач, з останнього на користь ТОВ «Барк» було стягнуті грошові кошти саме ПАТ "Запоріжжяобленерго" умов договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 з ТОВ "БАРК" та ПКЕЕ, а не внаслідок цивільного правопорушення, інкримінованого ПрАТ "Азовкабель".

Таким чином, зазначені грошові кошти, що стягнуті з ПАТ "Запоріжжяобленерго" рішенням суду у справі №908/3004/16 не можна кваліфікувати як збитки, внаслідок неправомірних дій ПрАТ "Азовкабель", а вони є сумою недоотриманої електричної енергії, яка стягнута саме у зв`язку із порушенням умов зобов`язання та ПКЕЕ та саме з боку ПАТ "Запоріжжяобленерго", а не ПрАТ "Азовкабель".

На переконання Відповідача Позивач шляхом пред`явлення позову у даній справі намагається переглянути у невстановлений законом спосіб судове рішення, яке набрало законної сили. Підкреслює, що спірні правовідносини щодо стягнення з позивача вартості недовідпущеної електричної енергії вже вирішені остаточним рішенням суду, а всі доводи позивача фактично зводяться до переоцінки висновків суду у справі №908/3004/16.

Зміст апеляційної скарги в частині порушення процесуального права фактично зводяться лише до незгоди з процесуальними питаннями, які сутності прийнятого рішення не змінюють та не спотворюють.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2021 (суддя – доповідач Іванов О.Г., судді – Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.01.2021 у справі № 908/2269/20; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 31.03.2021.

Через тимчасову непрацездатність судді Антоніка С.Г. та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання    автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, судове засідання, призначене на 31.03.2021,    не відбулось.

26.04.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту    2.4.6    Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2269/20 у зв`язку з    тимчасовою непрацездатністю судді Антоніка С.Г., необхідністю призначення справи для розгляду, закінченням строків розгляду справи.

Відповідно до    протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021, справу №908/2269/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О., якою справу 26.04.2021 прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.05.2021.

В судовому засіданні 26.05.2021 оголошено перерву до 26.07.2021.

26.07.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту  2.4.6  Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2269/20 у зв`язку з  відпусткою судді Березкіної О.В.

Відповідно до  протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021, справу №908/2269/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чус О.В., Дармін М.О., які ухвалою суду від цієї ж ати прийняли справу до свого провадження.

В судовому засіданні 26.07.2021 Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

01.05.2013 між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель”, далі - Власник мереж (Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (Користувач, Позивач), було укладений договір про спільне використання технологічних мереж № 4-6, (далі Договір про спільне використання) (з додатками № 1-7), за умовами якого (п. 1.1.) Власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та (або) інших суб`єктів господарювання (далі - Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору про спільне використання Власник мереж зобов`язався забезпечувати  передачу  електричної енергії  до межі балансової належності належних йому електричних мереж,  визначених “Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, яка наведена у Додатку №2 “Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж”.

Умовами розділу 6 Договору про спільне використання сторони визначили порядок обмеження та припинення спільного використання технологічних електричних мереж, а саме в п. 6.1.- 6.6. Так, вказаними пунктами договору передбачено, що спільне використання технологічних електричних мереж може бути припинено або обмежено Власником мереж:

1) без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії Користувача;

2) з повідомленням Користувача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення Субспоживачами договірної граничної величини електричної потужності в години максимум навантаження протягом 30 хвилин і більше;

3) з повідомленням Користувача не пізніше ніж за три робочих днів у разі:

- несплати Користувачем за використання електричних мереж Власника мереж у встановлений термін з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ;

- використання технологічних електричних мереж Власника Користувачем після закінчення строку дії цього Договору;

4) на виконання припису державних органів, на які покладені відповідні обов`язки згідно з законодавством, у зазначені в приписі терміни;

5) у разі відсутності резервного живлення з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках Власника мереж або для приєднання споживачів;

6) на вимогу постачальника електричної енергії у зазначені в цій вимозі терміни.

Згідно з п. 11.5. Договору про спільне використання цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей договір втрачає чинність (при цьому підписання додаткової угоди з цього приводу не потрібне).

Додатком № 2 до Договору про спільне використання встановлена точка продажу електроенергії для ТОВ “БАРК”, а саме: Ф-6, Ф-24 РУ-6 кВ ГПП 110/6 кВ Власника мереж.

При цьому ще раніше - 06.12.2005 - між ВАТ “Запоріжжяобленерго”, як Постачальником електричної енергії, та ТОВ “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (ТОВ "Барк"), як Споживачем було укладений договір про постачання електричної енергії № 1149 (з додатками 1-12), (далі Договір про постачання № 1149). До вказаного Договору між сторонами була підписана додаткова угода про внесення змін від 01.12.2010.

Відповідно до п. 1 Договору про постачання № 1149 Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу в межах 200 кВт дозволеної потужності та обсягах відповідно до умов Договору, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість та здійснює інші платежі  згідно з умовами та додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 2 Договору про постачання № 1149 сторони узгодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) та технічними умовами.

Додатком № 2 до Договору про постачання (в редакції додаткової угоди про внесення змін від 01.12.2010 року) сторони узгодили точки продажу електричної енергії, а саме: Ф-6 РУ-6 кВ ЗАО ПП “Азовкабель”, Ф-24 РУ-6 кВ ЗАО ПП “Азовкабель” з найменуванням приєднання (об`єкта) - рибопереробний комплекс за адресою: вул. Кабельщиків, 1А.

Додатком № 4 до вказаного Договору визначено Порядок розрахунків за активну електроенергію, Додатком № 6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Згідно з п.п. 3.1.2. п. 3.2. Договору про постачання Постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 цього Договору у відповідності до порядку, передбаченого ПКЕЕ.

Умовами п. 6.1. – 6.3. Договору про постачання сторони визначили, що електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником електричної енергії згідно з порядком, встановленим діючими нормативними документами та ПКЕЕ у разі порушення Споживачем умов цього договору, вимог ПКЕЕ та інших діючих нормативних документів. Електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником у разі введення в установленому порядку графіків обмежень та відключень внаслідок недостатності електричної енергії та (або) потужності в енергетичній системі. Величина обмеження електроспоживання та потужності з вказівкою черг та величин обмежень щорічно доводиться Споживачу Постачальником електричної енергії письмовим повідомленням. Тривалість і час проведення ремонтів у мережах Постачальника електричної енергії, коли Споживач буде відключений, обмежений або знижена надійність електропостачання, доводиться Споживачеві письмово Постачальником електричної енергії в терміни, передбачені ПКЕЕ.

Підпунктом 4.1.2. п. 4.1. Договору про постачання передбачена відповідальність Постачальника електричної енергії, а саме: у разі перерви в постачанні електричної енергії Споживачу з вини Постачальника понад терміни, визначені ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії, Постачальник електричної енергії несе відповідальність перед Споживачем за вартість недовідпущеної електричної енергії згідно ст. 24 Закону України “Про електроенергетику”.

Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 21.11.2005 року, який є Додатком № 12.1. до договору про постачання електроенергії № 1149 від 06.12.2005 визначено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок встановлюється в точці на проводах та грозотросі між кінцевою стороною та лінійним порталом ОРУ-110 кв п/ст ГПП ЗАТ ПП “Азовкабель”, розташована на відстані одного метру від затискачів натяжної гірлянди кінцевої опори. При цьому в п. 3 вказаного акту розмежування вказано, що Постачальник електричної енергії (ВАТ “Запоріжжяобленерго”) несе відповідальність за справний стан та експлуатацію електромереж та установок до межі розподілу, а Споживач (ТОВ “БАРК”) несе відповідальність за справний стан, збереження та експлуатацію електромереж та установок після межі розподілу.

Відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, підписаного між ТОВ "Барк" та ПрАТ "Азовкабель" 31.03.2008, в пункті 2 якого зазначено, що межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок визначається на наконечниках відхідного кабелю (від кабіни № 6 та № 24 РУ 6 кВ ГПП ЗАТ ПП “Азовкабель”). При цьому в п. 1, 1.1. даного акту вказано, що на балансі ПрАТ “Азовкабель” знаходяться: ГПП-110/6 ЗАТ ПП “Азовкабель” (кабіна № 6 та кабіна № 24 ГПП (6 кв.), а на балансі ТОВ “БАРК” знаходиться: КЛ – 6 кв. від РУ – 6 кв. 2 АШВ-10 3х70 електрообладнання ТОВ “БАРК”.

Зі змісту вказаних Актів розмежування та однолінійної схеми електропостачання ТОВ “БАРК” чітко вбачається, що постачання електричної енергії Споживачу за договором № 1149 від 06.12.2005 ВАТ “Запоріжжяобленерго” здійснює через мережі третьої особи (ПрАТ “Азовкабель”), а саме підстанцію ГПП ЗАТ ПП “Азовкабель”.

У  2016 році ТОВ “БАРК” збільшило ліміти на електроенергію в межах узгодженої договірної потужності 200 кВт./год.

При цьому, 11.08.2016 між 15 год. 00 хв. та 15 год. 30 хв. згідно з журналами подій лічильників фактично припинено продаж електричної енергії в місці її продажу. Продаж електроенергії здійснює ВАТ “Запоріжжяобленерго”, а ПрАТ “Азовкабель” забезпечує йому технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами (якими законно користується (оренда) та повністю за це сплачує ВАТ “Запоріжжяобленерго”) до точки приєднання електроустановок ВАТ “Запоріжжяобленерго” та (або) інших суб`єктів господарювання, яким постачає електроенергію ВАТ “Запоріжжяобленерго” - саме тому на вимогу законодавства терміново були повідомлені ПрАТ “Азовкабель” та ВАТ “Запоріжжяобленерго” про припинення електроживлення.

В цей же день складено Акт, яким встановили відсутність електроенергії на ТОВ “БАРК” (вул. Кабельників, 1-А, м. Бердянськ). При цьому представники ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ПрАТ “Азовкабель” не були присутні, так як не прибули (вимога п.6.45 ПКЕЕ). Згідно з актом від 11.08.2016 та журналом подій лічильників (який ведеться незалежно від ТОВ “БАРК”) вбачається, що між 15 год. 00 хв. та 15 год. 30 хв. 11.08.2016  припинено продаж електроенергії в точці, визначеною договором. Показники лічильників зафіксували припинення продажу електроенергії як товару та містять значення: за лічильником №1124016 показник 1420.564300 кВт., за лічильником №1125117 показник 2282.368250 кВт.

Сторонами здійснювалося листування з приводу відключення електроустановок ТОВ "Барк", а саме: 10.06.2016 листом № 896 ПрАТ “Азовкабель” звернулося до ВАТ “Запоріжжяобленерго” для надання згоди про відключення електроустановок ТОВ “БАРК” від технологічних електричних мереж ПрАТ “Азовкабель” у зв`язку з відсутністю укладеного між ПрАТ “Азовкабель” та ТОВ “БАРК” договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та несплати ТОВ “БАРК” виставлених ПрАТ “Азовкабель” рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у 2016 році.

Вказаний лист був отриманий ВАТ “Запоріжжяобленерго” 15.06.2016, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

23.06.2016 листом № 964 ПрАТ “Азовкабель” повторно звернулося до ВАТ “Запоріжжяобленерго” про надання згоди на відключення електроустановок ТОВ “БАРК”. Вказаний лист був отриманий ВАТ “Запоріжжяобленерго” 23.06.2016, що підтверджується  штампом вхідної кореспонденції останнього.

Листом № 007-44/9737 від 29.06.2016 ВАТ “Запоріжжяобленерго” зазначило, що, враховуючи твердження ПрАТ “Азовкабель” про відсутність з 01.01.2016 договору про технічне забезпечення електропостачання, умовами якого повинен бути обумовлений порядок розрахунків за компенсацію перетікання реактивної електроенергії, погодити відключення з причин несплати рахунків, виставлених за період січень – травень 2016 року не має підстав. При цьому вказало, що погодити відключення за наявності заборгованості за договором про технічне забезпечення електропостачання № 58 від 01.01.2011, ВАТ “Запоріжжяобленерго” не має підстав  з причин, що у листі ПрАТ “Азовкабель” не зазначено за що виникла дана сума боргу за договором.  Разом з тим ВАТ “Запоріжжяобленерго” у вказаному листі повідомило ПрАТ “Азовкабель” про те, що ВАТ “Запоріжжяобленерго” не є стороною договору про технічне забезпечення електропостачання та не має повноважень здійснити перевірку факту дійсної відсутності даного договору між ПрАТ “Азовкабель” та ТОВ “БАРК”, але враховуючи що наявність даного договору передбачена вимогами ПКЕЕ, ВАТ “Запоріжжяобленерго” не заперечує проти здійснення відключення електроустановок ТОВ “БАРК” за умови обов`язкового дотримання вимог п. 7.3. та 7.5. ПКЕЕ та Постанови КМУ №93 від 23.01.2004. Поряд з цим ВАТ “Запоріжжяобленерго” звернуло увагу на те, що якщо викладений факт відсутності договору про технічне забезпечення електропостачання не відповідає дійсності, вся відповідальність за можливі негативні наслідки буде покладатися на ПрАТ “Азовкабель”.

Як вбачається з матеріалів справи, листами № 1176 від 26.07.2016 та №1182 від 27.07.2016 ПрАТ “Азовкабель”, керуючись п. 7.5. Правил користування електроенергією, надіслав ВАТ “Запоріжжяобленерго” та відповідно ТОВ “БАРК” повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії до ТОВ “БАРК” 03.08.2016 о 15-00.

Проте, в зазначені строки відключення не відбулось.

В подальшому листом № 1248 від 04.08.2016 ПрАТ “Азовкабель” було направлено на адресу ТОВ “БАРК” повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії, в якому з посиланням на наявність у останнього заборгованості за договором про технічне забезпечення  електропостачання  споживача № 58 від 01.01.2011 в сумі 21 942,96 грн. та відсутність договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з 01.01.2016, останнє було попереджено про повне припинення постачання електричної енергії протягом  трьох робочих днів після отримання даного повідомлення.

Як свідчать матеріали справи, вказане повідомлення цього ж дня було отримано уповноваженою особою ТОВ “БАРК”, що підтверджується накладною кур`єрської доставки №009809 від 04.08.2016.

11.08.2016 з 15:00 електропостачання до мереж ТОВ “БАРК” було припинено.

Вищенаведене листування сторін свідчить, що відключення ТОВ “БАРК” від електропостачання 11.08.2016 було здійснено саме Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” на підставі повідомлення про повне припинення постачання електроенергії від 04.08.2016.

При цьому в повідомленні про припинення електропостачання підставами для відключення ТОВ “БАРК” зазначено: наявність заборгованості ТОВ “БАРК” перед ПрАТ “Азовкабель” за договором про технічне забезпечення  електропостачання споживача № 58 від 01.01.2011 на загальну суму 21942,96 грн. та відсутність договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з 01.01.2016.

Вказані фактичні обставини також неодноразово встановлені рішеннями судів усіх інстанцій у справах, які розглянуті господарським судом Запорізької області, зокрема: №908/2068/16, № 908/2260/16, № 908/3004/16, № 908/1119/17. Не заперечують проти фактичних обставин сторони і у цій справі № 908/2669/20, спір у якій стосується лише правової оцінки та встановлення наявності/відсутності вини сторін та розміру завданих збитків у зв`язку із стягненням у справі № 908/3004/16 за позовом ТОВ "Барк" до ПАТ "ЗОЕ" двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, які ПАТ "ЗОЕ" вважає завданими йому збитками та які просить стягнути з ПрАТ "Азовкабель".

З наданих у цій справі позивачем судових рішень також вбачається, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 у справі № 908/3004/16 було відмовлено ТОВ "Барк" в задоволені позовних вимог про стягнення боргу з ПАТ "ЗОЕ".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 було скасовано рішення господарського суду та прийнято нове рішення про стягнення з ПАТ "ЗОЕ" вартості недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) в розмірі 312 330,84 грн., а також судовий збір в розмірі 4684,97 грн. за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5153,48 грн..

Постановою Верховного Суду від 01.03.2018 залишено без змін постанову апеляційної інстанції та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5621,96 грн. покладено на ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Позивач вважає, що кінцевим судовим актом по даній справі є постанова Верховного Суду від 01.03.2018, якою було переглянуто два різних за змістом та за результатом судових акта (один на користь ПАТ "ЗОЕ", а інший на користь ТОВ "Барк"), а тому Позивач помилково вважає, що фактично дізнався про нанесення йому Відповідачем збитків та загальний їх розмір, з урахуванням розміру судових витрат, який склав 327 791.25 грн. з яких: 312 330,84 грн. - вартість недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) та 15 460,41 грн. - витрати зі сплати судового збору, лише з постанови Верховного Суду від 01.03.2018.  

Суд вважає, що Позивачем не враховано, що у відповідності до вимог  ст. 241 ГПК України:

1. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

2. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 було скасовано рішення господарського суду у справі № 908/3004/16 та прийнято нове рішення про стягнення з ПАТ "ЗОЕ" на користь ТОВ "Барк" вартості недовідпущеної електричної енергії (штрафної санкції) в розмірі 312 330,84 грн., яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 01.03.2018, то судове рішення у справі № 908/3004/16 набрало чинності після прийняття вказаної постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду - 18.04.2017.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/3004/16 зазначив на наступне:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський рибопереробний комплекс" (далі - ТОВ "БАРК") звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення грошових коштів в сумі 312 330, 84 грн., що є оперативно-господарськими санкціями, нарахованими за період з 15 год. 30 хв. 11.08.2016 по 14 год. 00 хв. 15.09.2016.

2. Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 у справі №908/3004/16 (суддя Смірнов О.Г.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "БАРК" до ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення грошових коштів в сумі 312 330,84 грн., нарахованих за період з 15 год. 30 хв. 11.08.2016 по 14 год. 00 хв. 15.09.2016, відмовлено; витрати по сплаті судового збору в сумі 4 684,97 грн. покладено на ТОВ "БАРК".

3. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 апеляційну скаргу ТОВ "БАРК" задоволено; рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 у справі №     908/3004/16      - скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "БАРК" до ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення 312 330, 84 грн. задоволено у повному обсязі; стягнуто з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на користь ТОВ "БАРК" двократну вартість не відпущеної електричної енергії у розмірі 312 330, 84грн., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4 684, 97грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 153, 48 грн.; господарському суду Запорізької області доручено видати відповідний наказ

3.1. Постанова мотивована тим, що, в даному випадку акти є належними та допустимими доказами факту переривання електропостачання з вини енергопостачальника, що є підставою для застосування до нього відповідальності за ст.24 Закону України "Про електроенергетику", оскільки останні складені у відповідності до пунктів 6.45, 6.46 Правил, з огляду на те, що Листом № 007-44/9737 від 29.06.2016 відповідач не заперечував проти здійснення такого відключення електроустановок позивача. При цьому, апеляційний господарський суд встановив правомірність нарахування позивачем відповідачу, передбачену п. 4.1.2. Договору та ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", міру відповідальності в розмірі подвійної вартості недоотриманої електричної енергії за період з 15год.:30хв. 11.08.2016 по 14год.:00хв. 15.09.2016 у розмірі 312 330, 84 грн.

3.2. Судом прийнято до уваги, той факт, що наявність вини як ПрАТ "Азовкабель", так і ПАТ "Запоріжжяобленерго" в припиненні постачання електричної енергії встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017 у справі № 908/2260/16.

4. Постановою Верховного Суду від 01.03.2018 касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від     18.04.2017 у справі №     908/3004/16      залишено без змін.

Також, Верховним Судом було вказано наступне:

- у справі № 908/2260/16 предметом розгляду були вимоги ТОВ "БАРК" щодо стягнення з відповідачів (у тому числі ПАТ "Запоріжжяобленерго") збитків;

- під час розгляду справи № 908/2260/16 судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій було встановлено, що на момент припинення електропостачання ТОВ "БАРК" були відсутні підстави передбачені ПКЕЕ для вчинення дій з припинення 11.08.2016 електропостачання ТОВ "БАРК", а дії ПрАТ "Азовкабель" визнані неправомірними, оскільки законодавець, при врегулюванні відносин між власником мереж та споживачем електричної енергії, не передбачає такої підстави для припинення постачання саме власником мереж споживачу електричної енергії як відсутність договору на технічне забезпечення електропостачання, оскільки через технологічні електричні мережі власник цих електричних мереж забезпечує передачу (транзит) електричної енергії від електропостачальної організації до субспоживача;

- предметом розгляду у даній справі (№908/3004/16) є відповідальність ПАТ "Запоріжжяобленерго", як енергопостачальника, перед споживачем, ТОВ "БАРК", яка передбачена Договором про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005, Законом України "Про електроенергетику", а також ПКЕЕ, щодо безперервного постачання електроенергії (за виключенням певних випадків та в передбаченому порядку);

- у справі № 908/3004/16 ПАТ "БАРК" доводив вину ПАТ "Запоріжжяобленерго", як енергопостачальника, у недовідпущенні електричної енергії в місці її продажу, яка виразилась у бездіяльності відповідача щодо усунення порушень прав споживача Власником мереж, шляхом відновлення електропостачання, у визначений період відключення;

- на підставі матеріалів та обставин справи, судами у цій справі було встановлено факт обізнаності відповідача (ПАТ "Запоріжжяобленерго"), як енергопостачальника за Договором №1149, про наявну можливість здійсненного відключення, а відтак, й настання певних наслідків.

Тобто, не вчинивши будь-яких дій на відновлення електропостачання позивачу у розумні строки, відповідач тим самим порушив зобов`язання за Договором № 1149, відтак, електропостачання електроустановки позивача було припинено у спірний період саме за бездіяльності ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 по справі № 908/3004/16 було встановлено, що дійсно 11.08.2016 з 15:00 електропостачання до мереж ТОВ "БАРК" було припинено, в той же час ПАТ "Запоріжжяобленерго" був обізнаний про відсутність електропостачання на об`єкті ТОВ "БАРК", однак не вчинив будь-яких дій для відновлення електропостачання, чим порушив зобов`язання, які покладено на нього договором про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 та ПКЕЕ.

Настання негативних наслідків для ПАТ "Запоріжжяобленерго" у вигляді стягнення з нього у справі № 908/3004/16 подвійної вартості недовідпушеної електроенергії на користь ТОВ "Барк" відбулось за встановленої вини самого Позивача, що вказує на те, що вказані збитки не є прямими, оскільки вони не були невідворотним наслідком порушення ПрАТ "Азовкабель" взятих на себе за договором № 4-6 від 01.05.2013 зобов`язань, а тому вони не підлягають відшкодуванню Відповідачем. Таким чином, судом не встановлено наявності причинного зв`язку між завданими Позивачу збитками та діями Відповідача, оскільки сам Позивач був зобов`язаний, мав право і можливість уникнути настання негативних для нього наслідків, шляхом належного виконання умов договору з ТОВ "Барк" №1149 від 06.12.2005.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 910, та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442.

Як передбачено ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику", енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; споживачі енергії - суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю; місце приєднання (точка приєднання) електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника.

Частина 11 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" передбачає, що енергопостачальники, які здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб`єктом господарської діяльності, що здійснює передачу або розподіл належної енергопостачальнику електричної енергії, у разі, коли електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ встановлено, що недовідпущена електрична енергія - різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях та обмеженнях; обмеження електропостачання - зниження обсягу постачання електричної енергії та (або) величини потужності споживачу в порівнянні із договірними величинами.

Відповідно до п. в) ч. 5 п. 5.6 ПКЕЕ, за необхідності до договору про постачання електричної енергії додається перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

За положеннями п. 7.1 ПКЕЕ, електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов`язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема: несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб`єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Частиною 13 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії).

Отже, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 по справі № 908/3004/16 було встановлено, що дійсно 11.08.2016 з 15:00 електропостачання до мереж ТОВ "БАРК" було припинено, в той же час Позивач ПАТ "Запоріжжяобленерго" був обізнаний про відсутність електропостачання на об`єкті ТОВ "БАРК", однак не вчинив будь-яких дій для відновлення електропостачання, чим порушив зобов`язання, які покладено на нього договором про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 та ПКЕЕ.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягає принцип res judicata, тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Крім того, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини"; рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України"; від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії").

Таким чином, у зв`язку із набранням законної сили постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 908/3004/16 обставини, встановлені в цьому рішенні, є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за результатами розгляду справи  № 908/3004/16 встановлено неправомірності дій ПАТ "Запоріжжяобленерго" щодо переривання електропостачання до об`єкту ТОВ "БАРК".

Приймаючи рішення колегія суддів також враховує, що постановою від 20 березня 2018 року у справі № 908/1119/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до     Приватного акціонерного товариства "Азовкабель", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс", про зобов`язання виконати умови договору, вказав наступне.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовідносини сторін врегульовано укладеними між ними Договорами, а саме: Договором про постачання електричної енергії від 01.10.2005 № 6, Договором про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2015 та Договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 01.05.2013, які на момент розгляду справи є діючими.

Так, за умовами п. 1.1 Договору № 4-6 Власник мереж (ПрАТ "Азовкабель") зобов`язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та (або) інших суб`єктів господарювання (Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач (ПАТ "Запоріжжяобленерго"), а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору. Згідно із п. 1.2 Договору № 4-6 Власник мереж зобов`язався забезпечувати передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених "Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", яка наведена у Додатку №2 "Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж".

Додатком № 2 до Договору № 4-6 "Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж" встановлена, серед інших, точки продажу електроенергії для ТОВ "БАРК", а саме: Ф-6, Ф-24 РУ-6 кВ ГПП 110/6 кВ Власника мереж.

Між Приватним акціонерним товариством "Азовкабель" (Власник мереж) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний комплекс" (Споживач) 01.01.2016 був укладений типовий договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 59, далі Договір № 59, за умовами (п. п. 1.1., 1.2.) якого Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1. цього Договору. Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу, визначену згідно з договором № 1149 від 06.12.2005, укладеного Споживачем з постачальником електричної енергії ВАТ "Запоріжжяобленерго".

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ "Азовкабель" на виконання чинного законодавства в галузі електроенергетики та умов укладених договорів забезпечувало ПАТ "Запоріжжяобленерго" технічну можливість під час передачі ним електричної енергії споживачу - ТОВ " Базовий Азовський Рибопереробний комплекс ", у тому числі, і за Договором № 4-6 включно до 11.08.2016. ПрАТ "Азовкабель" виставляло рахунки на сплату послуг та направляло відповідні акти виконаних робіт, які повністю оплачувались ТОВ " Базовий Азовський Рибопереробний комплекс " та за допомогою агентів в частині плати за перетікання реактивної енергії маючи з ПрАТ "Азовкабель" договірні відносини.

ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний комплекс" з 2005 року отримувало електричну енергію як товар у точці продажу, яка проходила через спільно використовувані електромережі ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ПрАТ "Азовкабель", якими дані товариства законно користуються, для цих цілей також укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 01.05.2013.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, в порушення діючого законодавства та умов укладених договорів, в результаті безпідставних дій ПрАТ "Азовкабель" відбулось повне припинення постачання електричної енергії до ТОВ "БАРК" о 15 год. 00 хв. 11.08.2016.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 по справі №908/2260/16 стягнуто збитки з відповідача ПрАТ "Азовкабель" за період з 11.08.2016 по 20.08.2016. Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 у вказаній справі рішення Господарського суду Запорізької області залишено в силі.

Протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, а також вина ПрАТ "Азовкабель", як елементи господарського правопорушення вже доведені та встановлені судом у рішенні від 25.10.2016 у справі № 908/2260/16, а тому згідно п. 3 ст. 35 ГПК України такі обставини є підставою для звільнення від доказування.

Отже, суди попередніх інстанцій визнали доведеним факт того, що ПрАТ "Азовкабель" не виконує взяті на себе зобов`язання щодо забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ "Азовкабель" не надало суду доказів належного виконання зобов`язання - забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, разом з тим, вина та неправомірність дій ПрАТ "Азовкабель" по припиненню постачання електричної енергії ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" є встановленою рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/2260/16. В той же час, ПрАТ "Азовкабель" не заперечує факт відсутності з його боку технічного забезпечення передачі електричної енергії субспоживачу - ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" через відповідні точки приєднання.

Ухвалюючи спірні рішення у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач - ПрАТ "Азовкабель" не виконує взяті на себе зобов`язання щодо забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс", відтак, позивач (ПАТ "Запоріжжяобленерго") цілком правомірно скористався наданим йому законом правом вимагати від відповідача виконання ним зобов`язання за договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.05.2013 № 4-6, а саме: забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс". У зв`язку цим, суди попередніх інстанцій визнали правомірними позовні вимоги в частині зобов`язання ПрАТ "Азовкабель" забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ТОВ "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс".

В обґрунтування факту понесення збитків та їх розміру ПАТ "Запоріжжяобленерго" посилається на те, що ним фактично було сплачено санкції у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії шляхом відображення в бухгалтерському обліку товариства погашення заборгованості, з однієї сторони, заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед ТОВ "Барк" з вартості недоврахованої електричної енергії, що стягнута рішенням суду по справі №908/3004/16 на загальну суму 82 619,41 грн., а з іншої сторони, заборгованість ТОВ "Барк" перед ПАТ "Запоріжжяобленерго" за надану послугу з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на суму 82 619,41 грн., що виникла в період в період з липня 2017 року по липень 2019 року. Погашення заборгованості було здійснено на підставі заяв ТОВ "Барк", а саме: заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вчинені ТОВ "Барк" № 11 від 12.02.2018, № 16 від 21.03.2018, № 26 від 12.04.2018, № 31 від 10.05.2018, № 38 від 15.06.2018, № 44 від 11.07.2018, № 50 від 10.08.2018, № 60 від 20.09.2018, № 65 від 31.10.2018, № 76 від 19.12.2018, № 78 від 19.12.2018, № 44/з від 27.02.2019, № 45/з від 27.02.2019, №38 від 22.04.2019, №42 від 20.05.2019, №53 від 20.06.2019, №56 від 22.07.2019, №69 від 23.07.2019.

Також, ПАТ "Запоріжжяобленерго" вчинено односторонній правочин-заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.08.2020, згідно якої було погашено:

- зобов`язання ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед ТОВ "Барк" в розмірі 8 090,40 грн. з оплати двократної вартості невідпущеної електричної енергії, що стягнута згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017  по справі №908/3004/16;

- зобов`язання ТОВ "Барк" перед ПАТ "Запоріжжяобленерго" в розмірі 8 090,40 грн. з оплати послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в період з вересня 2019 року по червень 2020 р., які виникли на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №1149, укладеного шляхом підписання ТОВ "Барк" заяви-приєднання до даного публічного договору.

Оригінал даної заяви Позивач направив на адресу ТОВ "Барк" 21.08.2020.

Таким чином, загальна сума заборгованості ПАТ "Запоріжжяобленерго", що стягнута згідно судового акту по справі №908/3004/16 є погашеною Позивачем на загальну суму 90 709,81 грн.

На підставі викладеного Позивач вважає, що Відповідачем було нанесено збитки Позивачу, розмір яких підтверджено вказаною постановою Верховного Суду від 01.03.2018, та які відповідно до умов договору та чинного законодавства підлягають відшкодуванню.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно      статті 20 ГК України      і      статті 16 ЦК України      може бути відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з положеннями      статті 225 ГК України      до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

З аналізу статей 224, 225 Господарського кодексу України та статті 614 ЦК України випливає, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки - це грошове  вираження   шкоди);   причинний  зв`язок  між  протиправною  поведінкою  та завданою шкодою; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 17/192 від 07.10.2015  у справі № 916/3371/14).

Відповідно, до ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Також важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

З огляду на вказані вище судові рішення, які мають преюдиційне значення в силу вимог ст. 75 ГПК України, колегія суддів у цій справі № 908/2669/20 погоджується з висновком господарського суду про те, що відключення електроустановок ТОВ "Барк" відбулося з вини обох сторін у цій справі:

- ПрАТ "Азовкабель", який безпідставно припинив електропостачання на об`єкти ТОВ "Барк",

- ПАТ "Запоріжжяобленерго" - як постачальника електроенергії, який несе відповідальність перед споживачем - ТОВ "БАРК", яка передбачена Договором про постачання електричної енергії №1149 від 06.12.2005, Законом України "Про електроенергетику", а також ПКЕЕ, щодо безперервного постачання електроенергії (за виключенням певних випадків та в передбаченому порядку), та  судами  було встановлено факт обізнаності ПАТ "Запоріжжяобленерго", як енергопостачальника за Договором №1149, про наявну можливість здійсненного відключення, а відтак, й настання певних наслідків.

Тобто, ПАТ "Запоріжжяобленерго" не вчинило будь-яких дій на відновлення електропостачання ТОВ "Барк" у розумні строки, а відтак, електропостачання електроустановок ТОВ "Барк" своєчасно не було відновлено, через що більше місяця не здійснювалося саме за бездіяльності ПАТ "Запоріжжяобленерго".

При цьому, як вже зазначалося вище, рішенням суду у справі №908/3004/16 доводи ПАТ «Запоріжжяобленерго» про те, що він не припиняв постачання електроенергії ТОВ "Барк", оскільки не мав для цього технічної можливості, у зв`язку з тим, що постачання електроенергії до останнього здійснюється мережами ПрАТ «Азовкабель», визнано помилковими з огляду на те, що ПрАТ «Азовкабель» за договором про спільне використання технологічних зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії, тобто договір з ПрАТ «Азовкабель» регулює відносини з обслуговування технологічних електричних мереж, якими здійснюється постачання електричної енергії ТОВ «Барк». В свою чергу, постачання електричної енергії здійснюється саме ПАТ «Запоріжжяобленерго», який є електропостачаючою організацією.

Тобто, рішенням суду у справі №908/3004/16, на яке посилається Позивач, з останнього на користь ТОВ «Барк» було стягнуті грошові кошти за порушення саме ПАТ «Запоріжжяобленерго» умов договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 та ПКЕЕ, а не внаслідок цивільного правопорушення, інкримінованого ПрАТ «Азовкабель».

Таким чином, зазначені грошові кошти, що стягнуті з ПАТ «Запоріжжяобленерго» рішенням суду у справі №908/3004/16 не можна кваліфікувати як збитки, внаслідок неправомірних дій ПрАТ «Азовкабель», а вони є сумою недоотриманої електричної енергії, яка стягнута саме у зв`язку із порушенням умов зобов`язання та ПКЕЕ та саме з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго», а не ПрАТ «Азовкабель».

В зазначеній справі розглядались та вирішувались спірні правовідносини, що склались між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «БАРК» з приводу виконання умов договору та ПКЕЕ щодо постачання електричної енергії, зокрема в розрізі обов`язку ПАТ «Запоріжжяобленерго» його (постачання) відновити, а не в розрізі дій ПрАТ «Азовкабель».

Таким чином, заявлені до стягнення у даній справі збитки, завдані позивачу не внаслідок дій ПрAT «Азовкабель», а внаслідок самостійного невиконання ПАТ «Запоріжжяобленерго» взятих на себе перед ТОВ «БАРК» зобов`язань.

Доводи заявника апеляційної скарги про безпідставне звільнення Відповідача від відповідальності, яка встановлена умовами договору, зокрема п. 9.1.3 Договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.05.2013 №4-6, є безпідставними, оскільки такі доводи ґрунтуються на самовільному трактуванні Позивачем умов вказаного пункту 9.1.3 Договору.

Так, фактично даним пунктом передбачено не умови відшкодування збитків та застосування відповідальності до власника мереж (ПрАТ «Азовкабель»), а встановлено, що власник мереж не несе матеріальної відповідальності перед користувачем за обмеження (припинення) передачі електричної енергії, яке викликане, в т.ч., умовами обмеження або припинення постачання електроенергії у випадках, передбачених НКЕЕ. Тобто, вказана норма не є нормою прямої дії та сама по собі не встановлює будь-якої відповідальності для власника мереж, а навпаки визначає випадки звільнення від такої відповідальності.

Щодо листування сторін у спірних правовідносинах колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що листом ПАТ “Запоріжжяобленерго” за №007-44/9737 від 29.06.2016 на адресу ПрАТ “Азовкабель” доведено факт, що Відповідачу не було погоджено відключення електроустановок ТОВ “БАРК” ані на 03.08.2016, ані на 11.08.2016, оскільки зміст цього листа не містить відповідних формулювань про погодження відключення на 11.08.2016. Цим листом Відповідача було повідомлено, що відключення можливе, виключно за умови обов`язкового дотримання вимог п. 7.3. та 7.5. ПКЕЕ та Постанови КМУ №93 від 23.01.2004.

Отже, фактично ПрАТ “Азовкабель” 11.08.2016 було відключено ТОВ “БАРК” без погодження з ПАТ “Запоріжжяобленерго”.

Саме до таких висновків прийшов і господарський суд.            

В той же час, грошові кошти, стягнуті постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №908/3004/16 з Позивача на користь ТОВ «БАРК» є саме вартістю недовідпущеної електричної енергії (штрафною санкцією) в межах договірних відносин між ТОВ «БАРК» та ПАТ «Запоріжжяобленерго».

При цьому, підставою для їх стягнення є не безпідставне припинення ПрАТ "Азовкабель" електропостачання на об`єкти ТОВ "Барк", яке підтверджується в тому числі листуванням сторін, а господарське правопорушення з боку саме ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відношенні ТОВ «БАРК», яке полягало у незабезпеченні відновлення електроживлення ТОВ «БАРК» протягом розумного строку.

Отже, настання негативних наслідків для ПАТ "Запоріжжяобленерго" у вигляді стягнення з нього у справі № 908/3004/16 подвійної вартості недовідпушеної електроенергії на користь ТОВ "Барк" відбулось за встановленої вини самого Позивача, що вказує на те, що вказані збитки не є прямими, оскільки вони не були невідворотним наслідком порушення ПрАТ "Азовкабель" взятих на себе за договором № 4-6 від 01.05.2013 зобов`язань, а тому вони не підлягають відшкодуванню Відповідачем.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що Позивачем не доведено наявності причинного зв`язку між завданими Позивачу збитками та діями Відповідача, оскільки сам Позивач був зобов`язаний, мав право і можливість уникнути настання негативних для нього наслідків, шляхом належного виконання умов договору з ТОВ "Барк" №1149 від 06.12.2005.

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення господарським судом норм процесуального права, через те що суд в описовій частині оскаржуваного рішення послався на процесуальний документ Відповідача - заперечення до відповіді на відзив, які були подані безпосередньо перед останнім судовим засіданням в суді першої інстанції та не отримані позивачем, є передчасними, оскільки відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 238 ГПК України у описовій частині рішення зазначається, зокрема, стислий виклад заперечень відповідача.  

Колегія суддів констатує, що у рішенні суду відсутній висновок про не прийняття до розгляду цих заперечень Відповідача.

Доводи заявника апеляційної скарги про несвоєчасне направлення Відповідачем цих заперечень на адресу Позивача є безпідставними, оскільки самим Позивачем відповідь на відзив надано до суду та направлено на адресу Відповідача 20.01.2021 (т. 1 а.с. 163, 167).

Відповідач, в свою чергу, терміново протягом двох днів (22.01.2021) надав до суду та направив на адресу Позивача свої заперечення на відповідь на відзив (т. 2 а.с. 130-132).

Таким чином, Відповідач діяв добросовісно, відповідно до принципу пропорційності, а саме часу, необхідного для надання заперечень.

Також передчасними є доводи апеляційної скарги про відсутність у суду підстав для застосування строку позовної давності за відсутності факту пропущення строку позовної давності.

Так, Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Зазначені загальні правові висновки щодо порядку застосування позовної давності є усталеними у судовій практиці Верховного Суду.

Отже, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто, або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що право або охоронюваний законом інтерес Позивача, за захистом якого той звернувся до суду не порушено, у зв`язку із чим судом було відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог через їх необґрунтованість, то у суду взагалі не було підстав для застосування позовної давності у цій справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки загальна ціна позову становить 90 709,81 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії  малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.  

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.01.2021 у справі № 908/2269/20 - залишити без задоволення.

Рішення  Господарського суду Запорізької області від 22.01.2021 у справі № 908/2269/20 – залишити без змін.

Судові витрати Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 05.08.2021.

Головуючий суддя                                                                                           О.Г. Іванов

Суддя                                                                                                              О.В. Чус

Суддя                                                                                                                         М.О. Дармін