Справа № 392/1115/21

Провадження № 1-кс/392/213/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       02 серпня 2021 року                                                        м. Мала Виска

       Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., секретар судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Кавун Т.В. про самовідвід у розгляді скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого,-

встановив:

протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2021 року передано справу 392/1115/21, номер провадження 1-кс/392/213/21, а саме заяву про відвід самовідвід слідчого судді Кавун Т.В. у скарзі ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених службових осіб відділення №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

На обґрунтування заявленого самовідводу слідчим суддею Кавун Т.В. зазначено, що чоловік ОСОБА_1 працює в Маловисківському районному суді Кіровоградської області на посаді секретаря суду, в той час як суддя Кавун Т.В. виконує обов`язки голови Маловисківського районного суду Кіровоградської області, в компетенцію якого входить контроль ефективності діяльності апарату суду та інші організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, які визначені законом. З огляду на викладене, службові відносини, які склалися між суддею Кавун Т.В. і чоловіком скаржника, можуть викликати сумнів щодо неупередженості судді та є підставою для самовідводу, передбаченого п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Про розгляд заяви про самовідвід слідчого судді Кавун Т.В. повідомлено учасників справи.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила розглядати справу за заявою про самовідвід судді Кавун Т.В. у її відсутність.

Суддя Кавун Т.В. в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду заяви про самовідвід.

Представник відділення №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РП НП Кіровоградській області в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та місце розгляду заяви про самовідвід

З метою дотримання загальних засад кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 7 КПК України та ч.1 ст.21 КПК України, суд вважає за можливе провести розгляд заяви про самовідвід судді Кавун Т.В. при даній явці.

Дослідивши матеріали скарги, проаналізувавши доводи заяви про самовідвід слідчого судді Кавун Т.В., слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадження судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. надійшла скарга заявника ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого.

Положеннями ч. 1 ст. 21 КПК України закріплено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні наведено у ст. 75 КПК України.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, крім іншого, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно п. 1, 2 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

За вимогами ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Право на розгляд справи неупередженим судом є частиною Конституційних гарантій судочинства, а також передбачається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу або самовідводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений відносно будь-якої сторони.

Згідно вимог ст. 9 Конституції України та ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, суддя вважає, розгляд заяви про відвід судді в рамках цієї справи можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.

У п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначається, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні тою, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Така ж сама позиція ЄСПЛ викладена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996.

Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П`єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об`єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб`єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).

Ураховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою уникнення сумнівів у заявника та в інших можливих учасників розгляду справи, а також у стороннього спостерігача щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали учасникам сумніватися в неупередженості з підстав, які викладені у заяві судді Кавун Т.В. про самовідвід та належної довіри до суду, тому заява про самовідвід слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. підлягає задоволенню, оскільки службові відносини, які склалися між суддею Кавун Т.В. та чоловіком скаржника, який є працівником Маловисківського районного суду Кіровоградської області – секретарем суду, можуть викликати сумнів щодо неупередженості судді та є підставою для самовідводу.

Також, матеріали справи № 392/1115/21 (1-кс/392/213/21) за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 35 КПК України.

Керуючись ст.ст. 75, 80-83, 372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Заяву слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. про самовідвід - задовольнити.

Матеріали справи № 392/1115/21 (1-кс/392/213/21) за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого передати на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 35 КПК України передати кримінальне провадження до канцелярії Маловисківського районного суду Кіровоградської області для проведення повторного автоматичного розподілу відповідно до ст. 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

         Слідчий суддя                                Альона Володимирівна Бадердінова