Справа №2-258/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 червня  2010 року                         Борзнянський районний суд  Чернігівської області в складі:

                                                           головуючої судді                         Затєєвої С.Д.

                                                           при секретарі                               Литвиненко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борзні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Борзнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – відділ держкомзему у Борзнянському районі Чернігівської області, про визнання незаконним рішення Борзнянської міської ради Чернігівської області та визнання незаконним державного акта на право власності на земельну ділянку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Борзнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – відділ держкомзему у Борзнянському районі Чернігівської області, про визнання незаконним рішення 25 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21 жовтня 2009 року про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0231 га та визнання незаконним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВК №583353, який виданий на ім’я ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння, обгрунтовуючи тим, що земельна ділянка, яка передана відповідачці у власність, призначена для обслуговування житлового будинку, власником 2/3 частин якого є він, а 1/3 частини – ОСОБА_2, тому, відповідно до вимог ЗК України, право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку повинно бути визначене пропорційно до часток осіб у праві власності на житловий будинок.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просить їх задовольнити.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги, заявлені позивачем, підтримав і пояснив, що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 10.11.2009 року придбав у ОСОБА_4 квартиру №3, що знаходиться по АДРЕСА_1 Власником квартири №2 за вказаною адресою є ОСОБА_2. Зазначені квартири, до розподілу за рішенням, суду складали квартиру №2 за вказаною адресою, що розташована на земельній ділянці, яка призначена для обслуговування житлового будинку. При прийнятті Борзнянською міською радою рішення про безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0231 га не було враховано інтереси позивача, оскільки з придбанням квартири №3 до позивача перейшло право користування земельною ділянкою на якій вона розміщена, та яка необхідна для обслуговування житлового будинку.

Представник Борзнянської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і пояснив, що ОСОБА_2, на підставі документів, які підтверджують її право власності на квартиру №2 по АДРЕСА_1, рішенням двадцять п’ятої сесії п’ятого скликання від 21.10.2009 року було передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Оскільки помилково у рішенні сесії було зазначено цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування житлового будинку, то у виписці з рішення, яке видавалося для виготовлення технічної документації вказали вірно – для ведення особистого селянського господарства, без внесення змін до рішення сесії.

Не заперечує, що зазначена земельна ділянка примикає до житлового будинку і призначена для його обслуговування. Також, не заперечує, що у разі, коли право власності на будівлю належить декільком особам, то і право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі чи споруди.

Також, не заперечує, що при передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, заявник повинен був до заяви додати документи, підтверджуючі правомірність користування даною земельною ділянкою для ведення селянського господарства.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, зазначивши, що їй у спадок від покійного чоловіка у 2006 році перейшла 1/3 частина житлового будинку по АДРЕСА_1, співвласником якої він був. Право власності на 2/3 частини житлового будинку в порядку спадкування визнано за сином покійного ОСОБА_4. Після розподілу належних їм на праві власності часток в натурі за рішенням суду, відповідно до рішення виконкому Борзнянської міської ради частину квартири, яка була визнана за нею, було визнано як однокімнатну і присвоєно №2, а ОСОБА_4 як трьохкімнатну і присвоєно номер квартири №3. Останньому вона пропонувала приватизувати і земельну ділянку, яка знаходиться біля будинку, але він відмовився. Пізніше ОСОБА_4 продав свою квартиру позивачу.

В жовтні 2009 року, коли проводилася безкоштовна приватизація земельних ділянок, вона звернулася до Борзнянської міської ради по питанню безкоштовної приватизації земельної ділянки, яка знаходиться біля будинку, надала документи, підтверджуючі право власності на квартиру №2. Відповідно до зразка написала заяву і, після отримання рішення сесії, яким їй було дозволено передати у власність земельну ділянку, в лютому 2010 року отримала державний акт.

Вважає, що ніяких порушень закону вона не допустила, приватизувала земельну ділянку, яка хоч і прилягає до житлового будинку, але не знаходиться ні під господарськими будівлями, ні під двором, і ніяким чином не порушує права позивача на обслуговування житлового будинку.

Представник відділу Держкомзему у Борзнянському районі позовні вимоги, заявлені позивачем підтримав і пояснив, що Борзнянською міською радою при прийнятті рішення про безоплатну передачу у власність земельної ділянки були порушені вимоги ЗК України, згідно якого в разі виникнення права власності на будівлі і споруди у кількох осіб, то і право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівель та споруд. Оскільки ОСОБА_2, при подачі заяви про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки, надала документ, який підтверджував право власності на квартиру, яка становить 1/3 частину в житловому будинку, на якій він знаходиться, то міська рада повинна була визначити відповідно до частки в житловому будинку і частку в земельній ділянці, визначивши можливість розподілу даної земельної ділянки в натурі. Якщо її розподіл в натурі неможливий, то земельна ділянка повинна бути передана співвласникам будинку у спільну сумісну власність.

Щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, то ОСОБА_2 повинна була до заяви додати документ, підтверджуючий її право на користування даною земельною ділянкою.

Крім того, зміни в рішення міської ради щодо цільового призначення земельної ділянки можливо внести тільки рішенням сесії.

Заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, суд  приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до рішення Борзнянської міської ради від 18.10.1990 року №56 Борзнянському відділу внутрішніх справ було виділено земельну ділянку в розмірі 1200 м2 під будівництво 2-х квартирного житлового будинку в двох рівнях по АДРЕСА_1.

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи, після введення даного житлового будинку в експлуатацію, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13.01.1994 року визнано право спільної сумісної власності на кв.№2 по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Право власності за кв.№1 за зазначеною адресою на підставі свідоцтва про право власності від 24.01.1994 року визнано за ОСОБА_7 та членами його сім’ї.

За усною домовленістю між співвласниками двох квартир житлового будинку по АДРЕСА_1 було проведено розподіл і земельної ділянки, яка виділялася для будівництва і обслуговування житлового будинку, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1, виданий 23.09.2007 року власнику квартири №1 ОСОБА_7. Межі земельних ділянок були погоджені з суміжними землекористувачами, в тому числі і з ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_5, який був співвласником квартири №2, в порядку спадкування співвласниками даної квартири стали ОСОБА_2 та ОСОБА_4, на праві власності яким відповідно належало 1/3 та 2/3 частини. Після розподілу за рішенням суду даної квартири в натурі рішенням виконкому міської ради від 30 жовтня 2009 року №90-1 дозволено оформлення права приватної власності з послідуючою видачею свідоцтва про право власності на однокімнатну квартиру №2 на ім’я ОСОБА_2 та на 3-х кімнатну квартиру №3 на ім’я ОСОБА_4. Останній в подальшому 10.11.2009 року, згідно договору купівлі-продажу, продав квартиру №3 ОСОБА_1- позивачу по справі.

Після розподілу спадкового майна в натурі, яке складалося з квартири №2, між спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за рішенням суду, земельна ділянка, розмір якої відповідно до плану (а.с….) складає 0,0654 га, що в межах розміру, встановленого ЗК України для будівництва і обслуговування житловго будинку, і яка виділялася для будівництва та обслуговування житлового будинку, залишилася у спільному користуванні співвласників квартир, оскільки при розподілі її в натурі жодна із сторін не ставила питання щодо розподілу земельної ділянки з виділенням меж в натурі. Також, співвласник квартири №3 ОСОБА_4, який продав квартиру позивачу, не відмовився від права на користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 377 ЦК України – до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, що узгоджується і з вимогами ст.120 ЗК України – якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права права власності  на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих умовах і в тому ж обсязі, що і були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю, споруду кількома особами право на  земельну ділянку визначається пропорційно  до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що при придбанні згідно договору купівлі-продажу квартири №3, що складає 2/3 частини житлового будинку, розміщеного на земельній ділянці площею 0,0654 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, у ОСОБА_1 виникло право користування земельною ділянкою,  на якій розміщені його будівлі і яка необхідна для його обслуговування.

Борзнянська міська рада своїм рішенням, передавши ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,0231 га для обслуговування житлового будинку, не врахувала інтереси позивача, позбавивши його права на користування земельною ділянкою, яка йому необхідна для нормального користування  будинком і здійсненням догляду за ним, необхідністю зведення нових будівель, розташуванням плодово-ягідних насаджень .

Крім того, відповідно до рішення Борзнянської міської ради від 21 жовтня 2009 року ОСОБА_2 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0231 га по АДРЕСА_1 кв.№2 для обслуговування житлового будинку, хоча ОСОБА_2 до Борзнянської міської ради з заявою про безкоштовну передачу їй у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку не зверталася.

В той же час в державному акті на право власності на земельну ділянку самовільно, без внесення змін у рішення сесії, змінено цільове призначення земельної ділянки – для ведення особистого підсобного господарства.

Як встановлено в судовому засіданні, що не заперечується і відповідачем ОСОБА_2, що їй земельна ділянка в користування для ведення особистого підсобного господарства не надавалася і рішення Борзнянської міської ради з цього питання не приймалося.

Крім того, рішення Борзнянської міської ради про безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не приймалося і дозвіл на виготовлення технічної документації та видачу державного акта на таку земельну ділянку не надавався.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

 Щодо стягнення витрат понесених позивачем за надання правової допомоги адвокатом в сумі 2000 грн,. то вони підлягають задоволенню частково, виходячи з вимог постанови Кабінету Міністрів № 590 від 27 квітня 2006 року.

 На підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,212,214-215 ЦПК України, ст. 377 ЦК України, ст.120 ЗК України суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення двадцять п’ятої сесії п’ятого скликання Борзнянської міської ради від 21 жовтня 2010 року в частині безкоштовної передачі у власність земельної ділянки площею 0,231 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 визнати незаконним.

 Державний акт серії ВК № 583353 виданий 4 лютого 2010 року на ім’я ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,231 га для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосінняі випасання худоби, кадастровий номер 742081010100:01:004:0085, визнати нечинним.

Стягнути в солідарному порядку з Борзнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  51 грн. понесених ним витрати по сплаті держмита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу та 707 грн.20 коп. – за надання правової допомоги адвокатом.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                   Суддя Борзнянського райсуду                   С.Д.Затєєва.