УХВАЛА

03 серпня 2021 року

Київ

справа №9901/304/21

адміністративне провадження №П/9901/304/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, про скасування Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 та рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року до Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (надалі також - Відповідач, Президент України Зеленський В.О.) про скасування:

- Указу Президента України від 21 травня 2021 року № 203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині пункту 567 Додатку № 1;

- Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині пункту 567 Додатку № 1.

Відповідна позовна заява підписана адвокатом Сороновичем Андрієм Андрійовичем.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2021 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Блажівська Н.Є. - головуючий суддя, судді: Білоус О.В., Желтобрюх І.Л., Шишов О.О., Яковенко М.М.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за вказаною позовною заявою, Суд звертає на таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і, як наслідок, визначає предмет доказування у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно із частиною першою статті 266 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Отже, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності чітко визначеного кола суб`єктів владних повноважень, перелік яких не підлягає розширеному тлумаченню.

Як підтверджується матеріалами позовної заяви, представник Позивача просить суд скасувати, зокрема, Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині пункту 567 Додатку № 1.

Поряд із цим, Рада національної безпеки і оборони України у позовній заяві визначена як третя особа, а не як відповідач у справі.

При цьому заявлена позовна вимога щодо скасування рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до положень статей 22, 266 КАС України, не належить до юрисдикції Верховного Суду, як суду першої інстанції.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги мають бути сформульовані відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод, законного інтересу), в межах яких, як це встановлено частиною другою статті 9 КАС України, суд і розглядає позовну заяву.

Відтак, необхідно привести зміст позовних вимог у відповідність до положень процесуального закону.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як свідчить зміст позовної заяви, на підтвердження передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України вимог щодо місця проживання Позивача, зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться поза межами України.

Згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Необхідно враховувати, що відповідно до вимог статей 160, 167 та 246 КАС України суд зобов`язаний встановити точне місце проживання чи перебування позивача - фізичної особи.

Відповідно до пункту 2 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються в обов`язковому порядку, зокрема, місце проживання фізичної особи (позивача).

Встановлення судом місця проживання самого позивача є обов`язковим для гарантування реалізації пункту 1 та 3 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з якою до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У переліку учасників справи, представник Позивача зазначає третіх осіб: Раду національної безпеки та оборони України, Кабінет Міністрів України, Офіс Генерального прокурора України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України. Однак, представником Позивача не зазначено їх ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, як це передбачено пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого Позивач (представник Позивача) має усунути вказані судом недоліки, а саме:

- уточнити зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з урахуванням положень статей 2, 4, 5, 19, 22, 160 та 266 КАС України;

- привести позовну заяву у відповідність до вимог, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, щодо: зазначення місцезнаходження або місцеперебування Позивача та зазначення ідентифікаційного коду (якщо такий є) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України визначених у позовній заяві третіх осіб.

Роз`яснити представнику Позивача Сороновичу А.А., що у разі не усунення цих недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

При цьому повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 161, 169, 248, 266 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про скасування Указу Президента України від 21 травня 2021 року №203/2021 та рішення в частині залишити без руху.

Надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя Н.Є. Блажівська