УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 686/15989/20

Провадження № 22-ц/4820/988/21

Категорія: 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І.

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю позивачки ОСОБА_1 , її представників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника відповідача Фанди В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/15989/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року (суддя Стефанишин С.Л.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласної бази спеціального медичного постачання про скасування наказу про винесення догани, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначала, що 25.05.2020 щодо неї був виданий наказ № 42-к «Про винесення догани» та наказом відповідача від 25.05.2020 № 43-к її звільнено із займаної посади завідуючої аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання (надалі База спецмедпостачання, ОБСМП) у зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) відповідно до п.2 ст. 41 КЗпП України.

Позивачка вважає прийняті накази незаконними, оскільки її не було ознайомлено з наказом № 42-к «Про винесення догани», не надано копію цього наказу, а також не надано можливості надати письмові пояснення; зазначає, що цей наказ виданий директором Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_5 в період перебування останнього у відпустці без збереження заробітної плати та без дотримання вимог ст. 149 КЗпП України.

Позивачка також звертає увагу, що в наказі № 43-к від 25.05.2020 «Про звільнення» зазначається, що він виданий на підставі наказу № 42-к від 25.05.2020 «Про винесення догани», протоколу інвентаризаційної комісії від 27.04.2020 № 1, від 27.04.2020 № 2, від 30.04.2020 № 3, інвентаризаційного опису від 30.04.2020, звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 30.04.2020, доповідної записки ОСОБА_6 , акту відмови від дачі пояснень ОСОБА_1 за фактом нестачі.

ОСОБА_1 вказує на порушення, що допущені при організації та проведенні інвентаризації, про що зазначено і головою інвентаризаційної комісії ОСОБА_7 в листі та доповідній записці. Наголошує, що в наказі № 26 від 24.04.2020 «Про створення комісії про проведення інвентаризації матеріальних цінностей» не зазначено підставу для проведення звірки залишків матеріальних цінностей аптечного складу № 1, відсутнє посилання на будь-який документ, в тому числі наказ, яким визначається періодичність та строки проведення інвентаризації.

27.04.2020 ОСОБА_1 було подано письмові пояснення на адресу директора Обласної бази спеціального медичного постачання, де вказано про порушення, що виявлені в діяльності інвентаризаційної комісії, просила відсторонити ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від проведення переобліку, просила провести перевірку.

Позивачка вважає, що складені інвентаризаційною комісією документи не могли бути підставою для притягнення її до відповідальності та звільнення з посади внаслідок вчинення дій, що дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Також ОСОБА_1 зазначає, що згідно з записом в трудовій книжці її звільнено у зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України. В той же час в наказі № 43-к від 25.05.2020 зазначено підстави для звільнення: наказ № 42-к від 25.05.2020 «Про винесення догани»; виявлена за результатами проведеної інвентаризації, нестача, допущенні порушення у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів; невідповідність норм кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо) та відсутність посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року. І все це, на думку позивачки, свідчить про порушення вимог законодавства при оформленні наказу про звільнення та невідповідності запису про причини звільнення у трудовій книжці вимогам чинного законодавства.

ОСОБА_1 також звертає увагу суду на те, що в наказі № 43-к від 25.05.2020 не зазначається та всупереч ст. 116 КЗпП України її не було повідомлено при звільненні про нараховані суми, належні їй при звільненні, перед виплатою зазначених сум.

Крім того, в зазначеному наказі відсутнє посилання на документ, вимогам якого повинна відповідати позивачка та не зазначено, яким чином була встановлена невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, адже атестація не проводилась. Натомість, ОСОБА_1 зазначає, що вона відповідає вимогам Посадової інструкції, якою передбачено, що для виконання поставлених завдань завідувач аптечного складу повинен мати повну вищу освіту за напрямом підготовки «Фармація», спеціальністю «Фармація» і стажем роботи не менше 5 років. І нею було надано відповідачу копії документів про проходження атестацій та підвищення кваліфікації до 2019 року включно.

Окрім того, позивачка звертає увагу суду на те, що крім неї в аптечному складі № 1 працюють інші працівники, а саме: начальник відділу (провізор вищої категорії) лікарських засобів та виробів медичного призначення - ОСОБА_9 , сестра медична - ОСОБА_10 . На час проведення зазначеної в наказі № 43-к від 25.05.2020 перевірки аптечного складу № 1 вказані особи мали доступ до складу та в цей час проводилось приймання і видача товару. Відтак, вважає, що відсутні об`єктивні підстави для визнання її винною у нестачі товару, так як відсутні посилання на будь-який документ, яким підтверджено її вину та виключено вину інших осіб, що належать до штату працівників аптечного складу № 1.

ОСОБА_1 також вказує на відсутність згоди трудового колективу та її уповноваженого представника для її звільнення.

Позивачка зауважує на тому, що в посадовій інструкції завідувача аптечним складом № 1 Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_1 відсутня інформація про те, що вона приймає на відповідальне зберігання майно.

ОСОБА_1 посилається на те, що згідно наказу № 08-К від 03.02.2020 її було переведено на посаду завідувача аптечним складом № 1, але будь-яка інформація про видання наказу щодо передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, згідно якого позивачка повинна була прийняти на відповідальне зберігання матеріальні цінності відсутня і з наказами № 03-К та № 05-К «Про передачу матеріальних цінностей на відповідальне зберігання» від 10.01.2020 вона не ознайомлена. І договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з позивачкою, як особою, що перебувала на посаді завідувача аптечним складом № 1 не укладався, а продовжують діяти умови договору про колективну матеріальну відповідальність від 28.01.2016.

Позивачка вказує, що з наказом № 21/1 «Про розподіл відповідальності за напрямками в Аптечному складі № 1» від 31.01.2020 її ознайомлено не було.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд скасувати наказ № 42-к від 25.05.2020 «Про винесення догани»; скасувати наказ № 43-к від 25.05.2020 «Про звільнення», поновити її на посаді завідуючої аптечним складом № 1 Обласної бази спеціального медичного постачання з 25.05.2020, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.05.2020 по дату прийняття судом рішення, посилаючись на те, що розмір середньоденної її заробітної плати становить 277,56 грн та стягнути витрати на професійну правничу допомогу (послуги адвоката) в сумі 5000,00 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09.04.2021 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянтка вказує, що суд не дослідив заяву від 14.05.2020, що подана до Хмельницької обласної ради, згідно якої директор Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_5 перебував у відпустці в період, коли були видані спірні накази № 42-к «Про винесення догани» та №43-к «Про звільнення». Також, ОСОБА_1 зазначає, що суд не встановив, які документи, що були надані Обласною базою спеціального медичного постачання стали підставою для винесення наказу «Про догану» та наказу «Про звільнення».

Крім того, суд не дослідив одну з підстав для звільнення «невідповідність норм кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо) та відсутність посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року» та подані нею до суду документи на спростування цієї підстави.

Поміж того, не були взяті до уваги доводи апелянтки про відсутність попередньої згоди трудового колективу та її уповноваженого представника при прийнятті наказу про її звільнення. Апелянтка вказує, що суд не дослідив копію медичної карти амбулаторного хворого, де зазначається, що з 15.05.2020 по 22.05.2020 (включно) вона перебувала на лікарняному, а тому відомості, викладені в Акті про відмову від надання пояснень від 22.05.2020 № 1 не відповідають дійсності.

ОСОБА_1 посилається на те, що поза увагою суду залишені долучені до матеріалів справи Форма № 5 ДС «Примітки до річної фінансової звітності» за 2020 рік та пояснювальна записка за 2020 рік, а також той факт, що в документах, наданих ГУ Державної казначейської служби України в Хмельницькій області відсутня будь-яка інформація про нестачу, що виявлена у 2020 році в Обласній базі спеціального медичного постачання, відсутні відомості про те, що подібна недостача була виявлена під час інвентаризації у 2020 році.

Апелянтка зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що вона не була ознайомлена з наказами № 03-К та 05-К «Про передачу матеріальних цінностей на відповідальне зберігання» від 10.01.2020, які безпосередньо стосуються її діяльності та в матеріалах справи відсутні будь-які документи в яких зазначається, які саме матеріальні цінності перебували на її відповідальному зберіганні.

Водночас, суд не дослідив достовірність ведення бухгалтерського обліку в Обласній базі спеціального медичного постачання, оскільки до матеріалів справи представником відповідача надано дві копії накладної № 100 від 24.03.2020 з різним змістом щодо видачі товару, тому дані бухгалтерського обліку щодо залишків матеріальних цінностей не відповідають дійсності та є нікчемними.

На думку апелянтки, суд не взяв до уваги те, що крім неї в аптечному складі №1 працюють інші матеріально-відповідальні працівники, які мали доступ до складу і проводили приймання та видачу товару. Судом не встановлено, що в наказі №43-к відсутнє посилання на будь-який документ, яким підтверджено вину позивачки у нестачі лікарських засобів та виключено вину інших осіб, що належать до штату працівників аптечного складу №1 Бази спецмедпостачання.

Враховуючи вищевикладене та висновки, що викладені в постановах Верховного суду України у справах №6-100цс16 від 20.04.2016, №6-104цс14 від 24.09.2014, №6-1093цс15 від 23.12.2015 та в постановах Верховного Суду №489/1046/18 від 23.04.2020, №521/4221/16 від 06.02.2018 ОСОБА_1 просила суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу База спецмедпостачання погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідач вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що з врахуванням наказу №72-к від 21.09.2020 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за зрив 27.04.2020 проведення інвентаризації, за порушення вимог Положення про облікову політику Обласної бази спеціального медичного постачання в частині дотримання вимог наказу №15 МОЗ України від 02.01.2019 та за умисне створення ускладнень для проведення інвентаризації 30.04.2020. Відповідач зазначає, що апелянт прийшов до безпідставного висновку про те, що наказ про накладення стягнення та про її звільнення видано у період відпустки директора бази, адже на підставі наказу №39-к від 22.05.2020 директор Обласної бази 22.05.2020 припинив перебування себе у відпустці та приступив до виконання своїх трудових обов`язків. Відповідач вказує, що суд першої інстанції правомірно взяв до уваги Акт №2 від 25.05.2020, яким підтверджено відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а доказів які б спростовували даний акт позивачка до суду не надала. Також, суд першої інстанції правильно виходив з того, що звільнення позивачки за п 2 ст. 41 КЗпП України не є дисциплінарним стягненням і на нього не поширюються умови та порядок застосування дисциплінарного стягнення, враховуючи це, є помилковим висновок апелянтки про застосування до неї двічі юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення. Відповідач вважає, що суд першої інстанції правомірно врахував, що ОСОБА_1 віднесена до тих осіб, хто безпосередньо обслуговує матеріальні цінності і вчинила умисно чи необережно дії, що дали підстави для втрати до неї довір`я як до працівника, якому можна ввірити матеріальні цінності. Поміж того, суд врахував, що звільнення позивачки мало місце при наявності згоди трудового колективу, яка була надана лише 06.08.2020 з врахуванням карантинних обмежень встановлених по всій державі.

Позивачка ОСОБА_1 , її представники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній наведених.

Представник відповідача Хмельницької обласної бази спеціального медичного постачання Фанда В.П. апеляційну скаргу не визнав і просить відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 20 квітня 2017 року ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста (фармацевта) Обласної бази спеціального медичного постачання ДОЗ Хмельницької ОДА на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років основного працівника (а.с.15-21).

02 липня 2018 року ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста (провізора) відділу лікарських засобів та виробів медичного призначення за основним місцем роботи та 01 листопада 2019 року переведено на посаду начальника відділу (провізора) медичного обладнання і витратних матеріалів, спеціального та санітарно - господарчого майна (а.с.21).

27 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та Обласною базою спеціального медичного постачання укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.72).

Згідно доповідної від 27.12.2019, складеної ОСОБА_1 матеріальні цінності медичного обладнання, витратних матеріалів спеціального і санітарно-господарчого майна отримані за рахунок обласного та державного бюджетів, які знаходяться на відповідальному зберіганні позивачки, станом на 27.12.2019 є в наявності в повному обсязі відповідно обліковим даним (а.с.71).

Наказом №18 «Про організацію обліку лікарських засобів та медичних виробів в Обласній базі спеціального медичного постачання» від 10.01.2019 бухгалтерській службі, відділу лікарських засобів та виробів медичного призначення та відділу медичного обладнання, витратних матеріалів, спеціально-господарського майна Обласної бази спеціального медичного постачання наказано ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів здійснювати чітко у відповідності з вимогами наказу МОЗ України від 02.01.2019 №15 «Про внесення змін до Методичних рекомендацій ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров`я», з яким ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис (а.с.56).

Наказом №20 «Про заходи щодо посилення контролю за режимом роботи працівників ОБСМП та її структурних підрозділів» від 31.01.2020 (а.с.57) заборонено знаходитися на території (приміщеннях) Обласної бази спеціального медичного постачання та її структурних підрозділах після закінчення робочого часу та у вихідні без дозволу директора бази чи заступника директора бази, з яким ОСОБА_1 також була ознайомлена під підпис.

Згідно наказу №21/1 «Про розподіл відповідальності за напрямками в Аптечному складі №1» від 31.01.2020 проведено з 01.02.2020 розподіл напрямків відповідальності щодо складського обліку, приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей по аптечному складу Обласної бази спеціального медичного постачання, а саме завідувач Аптечним складом №1 - загальне керівництво складом, витратні матеріали для перитонеального діалізу, медичне обладнання та інші витратні матеріали медичного призначення (а.с.58).

03 лютого 2020 року на підставі наказу №08-к від 03.02.2020 ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання (а.с.21).

Цього ж дня позивачка була ознайомлена з посадовою інструкцією завідувача аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання (а.с.23-24).

17.04.2020 заступником головного бухгалтера Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_6 доведено до відома директора установи, що станом на 01.04.2020 в оборотних відомостях бухгалтерського обліку в частині витратних матеріалів для перитонеального діалізу, після внесення даних по прихідних і розхідних накладних, утворились мінусові значення залишків матеріальних цінностей. У зв`язку із чим ОСОБА_6 просила провести перевірку ведення складського обліку ОСОБА_1 та виконання наказу МОЗУ від 02.01.2019 №15 і Наказу по Обласній базі спеціалізованого медичного постачання від 10.01.2020 №18 (а.с.62).

Наказом №26 від 24.04.2020 Обласної бази спеціального медичного постачання «Про створення комісії для проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1» наказано здійснити перевірку ведення завідуючою аптечним складом №1 ОСОБА_1 складського обліку та провести інвентаризацію матеріальних цінностей за напрямком відповідальності згідно наказу від 02.01.2020 №1/а, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої аптечним складом №1 ОСОБА_1 , а саме витратних матеріалів для перитонеального діалізу, станом на 27.04.2020, для чого створено комісію (а.с.59).

Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії №1 від 27.04.2020 завідуюча аптечним складом №1 ОСОБА_1 відмовилась надавати на вимогу комісії Книги складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, так як, по її словах, у неї вони відсутні, тому звірку зі складським обліком, фактичною наявністю та даними бухгалтерського обліку здійснити неможливо (а.с.60).

Згідно даних протоколу інвентаризаційної комісії №2 від 27.04.2020 ОСОБА_1 відмовилась рахувати разом з комісією залишки лікарських засобів і в зв`язку з цим проведення зняття фактичних залишків є неможливим (а.с.61).

Згідно доповідної записки інвентаризаційної комісії №1 від 27.04.2020 адресованій директору Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_5 завідуюча аптечним складом №1 зірвала виконання наказу по Обласній базі спеціального медичного постачання від 24.04.2020 №26, не надавши Книг складського обліку, що є порушенням наказу МОЗ України №15 від 02.01.2019 і при знятті фактичних залишків на складі ОСОБА_1 не вийшла до комісії, тому подальший обрахунок фактичної наявності не мав змісту, так як комісія не мала права рахувати залишки без останньої. Так як комісія не мала даних складського обліку та фактичних залишків, вирішено припинити подальше проведення інвентаризації (а.с.69).

З доповідної записки заступника головного бухгалтера Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_6 від 27.04.2020 директору Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_5 вбачається, що голова інвентаризаційної комісії заступник директора ОБСМП ОСОБА_7 по закінченню робочого дня, але незавершеної інвентаризації матеріальних цінностей, не забезпечив опломбування складських приміщень - місця проведення інвентаризації (а.с.70).

27.04.2020 був складений протокол інвентаризаційної комісії №3, за яким членами комісії було проведено ряд заходів, на основі яких було створено два Протоколи та Доповідну записку, але голова комісії заступник директора ОСОБА_7 відмовився від їх підпису (а.с.73).

Згідно доповідних записок сторожів бази ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 27.04.2020 та ОСОБА_13 від 28.04.2020 встановлено, що з 24.04.2020 по 27.04.2020 на територію Обласної бази спеціального медичного постачання не заходили ні стороні особи ні працівники бази. Приміщення аптечного складу №1 з 24.04.2020 по 27.04.2020 не було опломбовано (а.с.66-68).

Наказом №26/1 від 30.04.2020 визначено проведення інвентаризації матеріальних цінностей за напрямком відповідальності згідно наказу від 02.01.2020 №1/а, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої аптечним складом №1 ОСОБА_1 , а саме витратних матеріалів для перитонеального діалізу, станом на 30.04.2020, здійснити перевірку ведення завідуючою аптечним складом №1 ОСОБА_1 складського обліку, для чого створено комісію (а.с.74).

Протоколами інвентаризаційної комісії №1 та №2 від 30.04.2020 встановлено, що на виконання Наказу по Базі спецмедпостачання від 24.04.2020 №26/1 ОСОБА_1 відмовилась надати Книгу складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, так як по її словах у неї відсутня. За відсутності Книги складського обліку, інвентаризаційна комісія не могла встановити ціни та відповідно суми на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться на матеріальному зберіганні ОСОБА_1 . Комісією було проведено інвентаризацію залишків, що є на відповідальному матеріальному зберіганні ОСОБА_1 станом на 30.04.2020. Остання відмовилась від підписання інвентаризаційного опису (а.с.77, 78).

За протоколом №3 інвентаризаційної комісії від 30.04.2020 встановлено, що на виконання Наказу по Базі спецмедпостачання від 24.04.2020 №26/1 комісія провела вибіркову перевірку ведення складського обліку та провела інвентаризацію витратних матеріалів для перитонеального діалізу, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої аптечним складом №1 ОСОБА_1 і встановила, що загальна сума нестач становить 23981,67 грн, а надлишку - 4035,62 грн. Комісія вважає перевірку складського обліку та інвентаризацію такими, що відбулися (а.с.84-86).

З даних акту інвентаризаційної комісії №1 від 30.04.2020 вбачається, що було проведено перевірку ведення складського обліку, інвентаризація залишків витратних матеріалів для перитонеального діалізу, підведення висновків. І голова комісії заступник директора ОСОБА_7 відмовився від їх підпису (а.с.75).

Та згідно акту №2 інвентаризаційної комісії підтверджується виявлене комісією порушення ведення складського обліку ОСОБА_1 , виявлення нестачі та надлишок товарів, які знаходяться на відповідальному зберіганні в останньої проте, завідуюча відмовилась від надання пояснень по даним порушенням (а.с.76).

Наказом №27 від 30.04.2020 «Про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1» призначено інвентаризаційну комісію та наказано провести інвентаризацію матеріальних цінностей за напрямком відповідальності згідно наказу від 02.01.2020 №1а, які знаходяться на відповідальному зберіганні завідуючої складом №1 ОСОБА_1 , а саме витратних матеріалів для перитонеального діалізу станом на 30.04.2020 та здійснити перевірку ведення завідуючою аптечного складу №1 складського обліку (а.с.87).

Згідно інвентаризаційних описів запасів від 30.04.2020 проведених на підставі розпорядчих документів Наказів Обласної бази спеціального медичного постачання №26/1 та №27 встановлено, що вартість матеріальних цінностей у загальній кількості 25469 за даними бухгалтерського обліку складає 5 232 490,69 грн (а.с.79-81, 90-91).

Відповідно до звіряльних відомостей результатів інвентаризації запасів від 30.04.2020 на підставі розпорядчого документа №26/1 та №27 проведено інвентаризації фактичної наявності запасів, за результатами яких встановлено нестачу матеріальних цінностей на суму 23981,67 грн (а.с.82-83, 88-89).

Протоколом інвентаризаційної комісії №1 від 30.04.2020 встановлено, що на виконання Наказу по Базі спецмедпостачання від 24.04.2020 №27 ОСОБА_1 відмовилась надати Книгу складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, так як, по її словах, у неї відсутня. А за відсутності Книги складського обліку, інвентаризаційна комісія не може встановити ціни та відповідно суми на товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на матеріальному зберіганні ОСОБА_1 . До початку проведення інвентаризації матеріальних цінностей на аптечному складі №1 на вимогу голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_5 надати матеріально-відповідальною особою ОСОБА_1 розписку про те, що до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на матеріальні цінності здано в бухгалтерську службу і всі матеріальні цінності, що надійшли на відповідальність ОСОБА_1 оприбутковано, а ті, що вибули, списано, ОСОБА_1 категорично відмовилася це зробити. Також, остання відмовилась від підписання інвентаризаційного опису з результатами інвентаризації (а.с.77, 78).

22.05.2020 наказом №39-к «Про переривання відпустки за власний рахунок» призупинено на 22, 25, 26 травня 2020 року відпустку директора бази без збереження заробітної плати для термінового особистого вирішення виробничої ситуації та відновлено виконання повноважень з 22.05.2020 (а.с.104)

Згідно акту №1 про відмову від надання пояснень від 22.05.2020 30.04.2020 відбулась перевірка ведення складського обліку та інвентаризація витратних матеріалів для перитонеального діалізу, що знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 , але остання від надання письмових пояснень щодо виявленої недостачі та порушень при веденні складського обліку відмовилась (а.с.93).

Наказом №42-к від 25.05.2020 «Про винесення догани» завідуючій аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_1 за зрив проведення інвентаризації матеріальних цінностей, що знаходяться на її відповідальному зберіганні 27.04.2020; порушення вимог щодо ведення складського обліку лікарських засобів та медичних виробів(протокол від 27.04.2020 №1); створення нестачі матеріальних цінностей, що знаходяться на її відповідальному зберіганні (інвентаризаційні описи, звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів, протокол інвентаризаційної комісії від 30.04.2020 №3); умисне створення ситуації, що ускладнювала проведення інвентаризації матеріальних цінностей 30.04.2020 винесено догану (а.с.96).

Відповідно до акту №2 від 25.05.2020 завідуюча аптечним складом №1 ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з вищезазначеним наказом відмовилась (а.с.94).

25 травня 2020 року наказом №43-к на підставі наказу №42-к від 25.05.2020 «Про винесення догани» виявленою за результатами проведеної інвентаризації, нестачі, допущення порушень у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів, невідповідності нормі кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо) та відсутності посвідчення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року завідуючу аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_1 звільнено з посади з 25.05.2020 у зв`язку з вчиненням дій, які дають підстави для втрати довір`я з боку власника (керівника) відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України (а.с. 97).

Також, згідно акту №3 від 25.05.2020 ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом від 25.05.2020 №43-к «Про звільнення» відмовилась (а.с.95).

Протоколом загальних зборів трудового колективу №4 від 06.08.2020 погоджено звільнення завідуючої аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_1 за п. 2 ст. 41 КЗпП України, як такої, що втратила довіру з боку керівника (а.с.100-102).

21.09.2020 наказом №72-к «Про внесення змін до наказу від 25.05.2020 №42-к щодо винесення догани ОСОБА_1 » виключено з наказу по Обласній базі спеціального медичного постачання від 25.05.2020 №42-к абзац чотири пункту 1 щодо створення нестачі матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 (а.с.105).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності, оскільки оспорювані накази відповідають вимогам п. 2 ч. 1 ст. 41, ст. 147 - 149 КЗпПУ. Так, з врахуванням наказу №72-к від 21.09.2020 «Про внесення змін до наказу від 25.0.2020 №42-к щодо винесення догани ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було притягнено до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, а саме: за невиконання (зрив) наказу директора Бази спецмедпостачання щодо ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів в Обласній базі спеціального медичного постачання та наказів щодо проведення інвентаризації по Аптечному складу №1, завідуючої яким є позивачка.

А звільнено ОСОБА_1 з займаної посади у зв`язку з вчиненням нею дій, що дають підстави для втрати довір`я з боку власника (п. 2 ст. 41 КЗпПУ) і оскільки посада завідувача аптечним складом №1 Бази спецмедпостачання включає в себе виконання операцій, пов`язаних з обслуговуванням цінностей, що становить основний зміст трудових обов`язків позивачки, носить виконання нею указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей, тому відповідач мав законні підстави для звільнення позивачки на підставі п.2 ст.41 КЗпП України.

Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України догана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника саме за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника, тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень. Крім цього при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Таким чином, керівник установи або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов`язків, які обумовлені між ними і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов`язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Згідно з положеннями статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Відповідачем при обрані виду стягнення не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставин, за яких були виявлено порушення, та попередню роботу позивача, який сумлінно та якісно виконував покладені на нього обов`язки.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, коло яких визначається трудовим договором, посадовою інструкцією тощо. Не вважається порушенням трудової дисципліни невиконання працівником вимог роботодавця про виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України). Складовими дисциплінарного проступку є дії або бездіяльність працівника, факт порушення або неналежного виконання працівником своїх трудових обов`язків, вина працівника та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю працівника та порушенням або неналежним виконанням працівником трудових обов`язків).

Статтею 150 КЗпП України передбачено право працівника оскаржити дисциплінарне стягнення у передбаченому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника;

3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Виходячи з аналізу положень пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України, слід дійти висновку, що ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи щодо не врахування факту перебування директора Бази спецмедпостачання ОСОБА_5 у відпустці з 21.05 по 26.05.2020 і факту виконання обов`язків директора установи його заступником ОСОБА_7 на підставі п. 4.6 Статуту є такими, що не заслуговують на увагу, адже відповідно до наказу по Базі спецмедпостачання від 22.05.2020 №39-к в зв`язку з виробничою необхідністю та необхідністю особистої присутності призупинено на 22, 25, 26 травня 2020 року відпустку директора ОСОБА_5 для термінового вирішення виробничої ситуації (а.с.104) і цей наказ був предметом оцінки суду першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що підстави для видачі наказів №42-к і №43-к від 25.05.2020 є ідентичні і ОСОБА_1 двічі притягнуто за одне і теж порушення трудової дисципліни є помилковими.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 149 КЗпПУ за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п. 1.3., 1.5., 2.3., 2.7., 2.8, 4.1.1., 4.1.2., 4.1.6 Посадової інструкції завідувача аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_1 (а.с.23-24) у своїй роботі завідувач аптечним складом керується законодавством України та іншими нормативно - правовими актами, що покладені в основу діяльності Обласної бази спеціального медичного постачання; по всіх питаннях щодо виконання своїх обов`язків підпорядковується директору та заступнику директора Обласної бази спеціального медичного постачання; забезпечує організацію прийому до аптечного складу №1 для подальшого зберігання, відпуску лікувальним закладам лікарських засобів, створює необхідні умови зберігання лікарських засобів; забезпечує правильність ведення обліку та звітності про господарську діяльність аптечного складу; контролює раціональне використання матеріальних засобів аптечного складу та їх стан, забезпечує збереження майна; несе відповідальність за: неякісне та/або несвоєчасне виконання посадових обов`язків, завдань і доручень керівництва, невжиття можливих заходів щодо запобігання недоліків і порушень у роботі працівників аптечного складу №1; порушення службової дисципліни і неналежне ведення діловодства, незбереження документів і майна.

Оцінивши у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України надані учасниками справи та їх представниками докази: накази №18 від 10.01.2020 «Про організацію обліку лікарських засобів та медичних виробів в Обласній базі спеціального медичного постачання», №21/1 від 31.01.2020 «Про розподіл відповідальності за напрямками в Аптечному складі №1», №26 від 24.04.2020 «Про створення комісії для проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1», №26/1 від 30.04.2020 та №27 від 30.04.2020 «Про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1», №72-к від 21.09.2020 «Про внесення змін до наказу від 25.05.2020 №42-к щодо винесення догани ОСОБА_1 »; протоколи інвентаризаційної комісії №№1, 2, 3 від 27.04.2020 та №№1, 2, 3 від 30.04.2020, №1 від 30.04.2020 (в іншому складі комісії); доповідну записку заступника головного бухгалтера ОСОБА_6 від 17.04.2020 та додатки до неї; доповідну записку інвентаризаційної комісії №1 від 27.05.2020 та доповідну записку заступника головного бухгалтера члена інвентаризаційної комісії ОСОБА_6 від 27.04.2020; доповідні записки сторожів Бази спецмедпостачання від 21.04.2020; Акти інвентаризаційної комісії №№ 1, 2 від 30.04.2020; звіряльні відомості результатів інвентаризації запасів від 30.04.2020 та інвентаризаційних описів запасів від 30.04.2020 за різних складів комісії (голови) суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що підстави застосування щодо позивачки заходів стягнення: догани і звільнення є різними.

Так, ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, а саме: за невиконання (зрив) наказу директора Бази спецмедпостачання щодо ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів в Обласній базі спеціального медичного постачання та наказів щодо проведення інвентаризації по Аптечному складу №1, завідуючої яким є позивачка.

А позивачку звільнено з займаної посади у зв`язку з вчиненням нею дій, що дають підстави для втрати довір`я з боку власника (п. 2 ст. 41 КЗпПУ) на підставі наказу №42-к від 25.05.2020 «Про винесення догани», протоколів інвентаризаційної комісії від 27.04.2020 №1, №2 про підтвердження не ведення в порушення нормативно - правових норм ОСОБА_1 складського обліку і неможливості зняття фактичних залишків; протоколу інвентаризаційної комісії від 30.04.2020 № 3, відповідно до якого встановлено нестачу та надлишки; інвентаризаційний опис від 30.04.2020, відповідно до якого встановлено наявність загальної кількості одиниць товару в Аптечному складі №1 - 25469 шт., загальну кількість одиниць за даними бухобліку 25318 шт., вартість за даними бухобліку - 5232496,69 грн; звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 30.04.2020, відповідно до якої виявлена нестача 150 одиниць медичних препаратів та 2 одиниці медичного матеріалу на загальну суму 23981,67 грн; акту відмови ОСОБА_1 від дачі пояснень щодо виявленої недостачі та порушень при веденні складського обліку.

Аргументи апеляційної скарги про не врахування судом при відмові у позові щодо скасування наказу №43-к від 25.05.2020, що підставою для звільнення позивачки також було і невідповідність нормам кваліфікаційних вимог в частині підвищення кваліфікації та відсутність посвідчення про присвоєння кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року є такими, що заслуговують на увагу, адже зазначене не може бути підставою для звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Крім того встановлено, що позивачці атестаційною комісією при Хмельницькій обласній Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів від 26.11.2009 присвоєна перша кваліфікаційна категорія провізора за спеціальністю «Загальна фармація», що дійсне до 25.11.2014; відповідно до Сертифікату №73535 від 25.10.2013 ОСОБА_1 підтвердила звання провізора- спеціаліста за спеціальністю «Організація і управління фармацією», що дійсне до 25.10.2018; відповідно до Сертифікату спеціаліста №114131 від 29.05.2019 ОСОБА_1 підтвердила звання провізора-спеціаліста за спеціальністю «Організація і управління фармацією», що дійсне до 29.05.2024 і в 2015 році пройшла курс навчання у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького на факультеті післядипломної освіти (а.с. 27-30).

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, п. 145, рішення від 15 листопада 1996 року) вказав, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (див. рішення у справі Vilvarajah and Others v. the United Kingdom; заяви №№13163/87, 13164/87, 13165/87, 13447/87, 13448/87 52854/99, п. 122, від 30 жовтня 1991 року).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 просить скасувати наказ №43-к від 25.05.2020, що прийнятий з двох підстав: наказу №42-к від 25.05.2020 «Про винесення догани» виявленою за результатами проведеної інвентаризації, нестачі, допущення порушень у веденні складського обліку лікарських засобів і медичних виробів та відсутності посвідчення про присвоєння кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року.

Враховуючи наявність дотримання вимог закону при звільненні позивачки відповідно до п. 2 ст. 41 КЗпП України на підставі наказу №42-к від 25.05.2020 «Про винесення догани», протоколів інвентаризаційної комісії від 27.04.2020 №1, №2, протоколу інвентаризаційної комісії від 30.04.2020 № 3, інвентаризаційного опису від 30.04.2020, звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 30.04.2020, акту відмови ОСОБА_1 від дачі пояснень, тому задоволення вимог позивачки про скасування оспорюваного наказу в частині підстави її звільнення як відсутність посвідчення про присвоєння кваліфікаційної категорії за спеціальністю з 2013 року не призведе до поновлення, на думку позивачки, порушеного права.

І судова колегія вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного цивільного права позивачки є неефективний, внаслідок чого вимога про скасування наказу №43-к від 25.05.2020 в зазначений частині не підлягає до задоволення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що в оспорюваному наказі №43-к від 25.05.2020 не зазначається про наявність попередньої згоди трудового колективу на звільнення, судова колегія вважає їх неприйнятними, виходячи з наступного.

Так, відповідно до Розділу 111 Колективного договору Обласної бази спеціального медичного постачання адміністрація зобов`язується розірвання трудового договору по ініціативі адміністрації, передбачених ст. 40 п. (крім ліквідації), 2-5, 7 та ст. 41 п. 2 і 3 КЗпП України, проводити лише за попередньою згодою трудового колективу.

З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2020 директор Бази спецмедпостачання звернувся до Загальних зборів трудового колективу Обласної бази спеціального медичного постачання з поданням про надання згоди на звільнення завідуючої аптечним складом №1 Обласної бази спеціального медичного постачання ОСОБА_1 з підстав втрати довіри (а.с.99).

І рішенням Загальних зборів трудового колективу Обласної бази спеціального медичного постачання, що викладене в протоколі від 06.08.2020 за №4 погоджено звільнення ОСОБА_1 за ст. 41 п. 2 КЗпП України, як такої, що втратила довіру з боку керівника (а.с. 100-103).

А тому, враховуючи дію постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 з подальшими змінами судова колегія вважає, що на звільнення позивачки на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України була отримана згода трудового колективу.

Аргументи апелянтки про не дослідження судом копії медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , що спростовує позицію відповідача про надання можливості позивачці надати пояснення щодо виявленої недостачі та порушень є голослівними, адже записи в цій карті стосувалися звернення позивачки за медичною допомогою 11.02.21 (а.с.130-133), тобто після звільнення з займаної посади 25.05.2020 і на законність оскаржуваних наказів не впливають.

А копія медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 про перебування останньої на амбулаторному лікуванні з 15.05.2020 по 22.05.2020 та надана до апеляційної скарги виписка із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 26.01.2021 (а.с.142-144, 202) не спростовують висновок суду першої інстанції про те, що позивачці 30.04.2020 було запропоновано надати пояснення щодо виявленої інвентаризаційною комісією 30.04.2020 недостачі та порушень при веденні складського обліку, однак остання відмовилася від їх надання, що підтверджується актом №1 від 22.05.2020 (а.с.93).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не взято до уваги форму 5 ДС «Примітки до річної фінансової звітності» за 2020 рік та не надано оцінку наказу №72-к від 21.09.2020 «Про внесення змін до наказу від 25.05.2020 №42-к щодо винесення догани ОСОБА_1 » є безпідставними, адже судом у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України оцінено ці докази і суд прийшов до вірного висновку про те, що форма 5 ДС «Примітки до річної фінансової звітності» за 2020 рік і відсутність у правоохоронних органах матеріалів щодо недостачі на ОСОБА_14 спецмедпостачання, що виявлена 30.04.2020 не спростовує виявленого інвентаризаційною комісією 30.04.2020 факту недостачі матеріальних цінностей, що знаходилися на відповідальному зберіганні завідуючої аптечним складом №1 Бази спецмедпостачання ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано факт не ознайомлення ОСОБА_1 із наказами директора Бази спецмедпостачання апеляційним судом відхиляються, адже накази №03-К та №05-К не є предметом судового розгляду, а відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що із наказами №18 від 10.01.2020 «Про організацію обліку лікарських засобів та медичних виробів в Обласній базі спеціального медичного постачання» і №21/1 від 31.01.2020 «Про розподіл відповідальності за напрямками в Аптечному складі №1» ОСОБА_1 ознайомлена під підпис (а.с. 56-57).

А твердження про не ознайомлення позивачки із наказом №26 від 24.04.2020 «Про створення комісії для проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1» спростовується її ж письмовими поясненнями, що адресовані директору Бази спецмедпостачання ОСОБА_5 від 27.04.2020 (а.с. 35).

Також, суд першої інстанції вірно виходив з того, що факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказами №26/1 від 30.04.2020 та №27 від 30.04.2020 «Про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу №1» підтверджується актами інвентаризаційної комісії від 30.04.2020.

Оцінюючи посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні документи про відображення результатів попередньої інвентаризації із зазначенням виду та кількості майна, що закріплювалися на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 , судова колегія вважає їх голослівними, адже позивачкою не заявлялися клопотання про витребування таких документів, остання самоусунулася від участі у проведенні інвентаризації 30.04.2020, будь - яких зауважень щодо ходу та виявлених 30.04.2020 результатів інвентаризації як письмово так і усно не висловлювала.

Разом з тим, ОСОБА_1 та представником відповідача визнався факт отримання, зберігання та відпуск позивачкою матеріальних цінностей в Аптечний склад №1, як завідуючою складом під звіт на підставі накладних, товарно - транспортних накладних і на підставі разових довіреностей. І ці обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с. 222-230).

У пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що звільнення з підстав втрати довір`я може бути визнано обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

З врахуванням положень п. 2 ст. 41 КЗпП України, вищенаведених роз`яснень та встановлених обставин справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що посада завідувача аптечним складом №1 Бази спецмедпостачання, на якій працювала ОСОБА_1 відноситься до кола працівників, які безпосередньо обслуговують товарні цінності та з`ясував, що виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей становить основний зміст трудових обов`язків позивачки; носить виконання нею указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом, зберіганням і видачею матеріальних цінностей; і позивачка вчинила умисно такі дії (допустила порушення у веденні складського обліку лікарських засобів та медичних виробів і допустила нестачу товарно - матеріальних цінностей), які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до неї довіри, а тому відповідач мав законні підстави для звільнення позивачки на підставі п. 2 ст.41 КЗпП України.

І видаючи наказ про звільнення позивачки з роботи у зв`язку з вчиненням нею винних дій, які дають підстави для втрати довір`я до неї, як до працівника, який безпосередньо обслуговує матеріальні цінності, відповідач діяв відповідно до вимог чинного трудового законодавства.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 23 січня 2019 року по справі №572/1644/17-ц.

Також, твердження ОСОБА_1 про не дослідження судом першої інстанції достовірності ведення бухгалтерського обліку в Обласній базі спеціального медичного постачання на законність оскаржуваного рішення не впливає, адже позивачкою клопотань про проведення відповідної аудиторської перевірки Бази спецмедпостачання не заявлялося.

Посилання апелянтки в апеляційній скарзі на те, що судом залишено поза увагою те, що ряд документів складалися без участі та підпису голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_7 та те, що в аптечному складі працюють інші матеріально - відповідальні працівники є безпідставними, адже протоколи інвентаризаційної комісії від 30.04.2020 №2 та №3 були оцінені судом в сукупності із іншими доказами, а саме: наказом №27 від 30.04.2020 «Про повторне проведення інвентаризації матеріальних цінностей аптечного складу№1», звіряльною відомістю результатів інвентаризації запасів від 30.04.2020, інвентаризаційним описом запасів від 30.04.2020, протоколом інвентаризаційної комісії №1 від 30.01.2020 із іншим складом комісії (голови комісії). І суд прийшов до вірного висновку, що обставини, які викладені в протоколах інвентаризаційної комісії від 30.04.2020 №2 та №3 без підпису голови комісії ОСОБА_7 підтверджуються результатами інвентаризації, проведеної інвентаризаційною комісією в іншому складі (іншого голови комісії).

А наказом №21/1 від 31.01.2020 з 01.02.2020 проведено розподіл напрямків відповідальності щодо складського обліку, приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей по Аптечному складу №1 Обласної бази спеціального медичного постачання, а саме: завідувач Аптечним складом №1 - загальне керівництво складом, витратні матеріали для перитонеального діалізу, медичне обладнання та інші витратні матеріали медичного призначення. І інвентаризація матеріальних цінностей була проведена 30.04.2020 саме за напрямком відповідальності завідуючої Аптечним складом №1 Шиндировської С.П., що підтверджується матеріалами справи.

Аргументи апелянтки про те, що на посаді завідуючої Аптечним складом №1 з нею не укладався договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, адже продовжував діяти договір про колективну матеріальну відповідальність на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, оскільки предметом судового розгляду є саме незаконність наказів відповідача від 25.05.2020 №42-к «Про винесення догани» та №43-к «Про звільнення».

Посилання в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду України, що викладені в постановах від 20.04.2016 по справі №6-100цс16, від 24.09.2014 по справі №6-104цс14, від 23.12.2015 по справі №6-1093цс15 та у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 по справі №489/1046/18 є безпідставними, оскільки у зазначених справах судами встановлено, що до посадових обов`язків позивачів не входило безпосереднє обслуговування грошових або товарних цінностей, а у справі, яка є предметом цього розгляду, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до посадової інструкції позивачки, з якою вона була ознайомлена (а. с. 80), її робота була пов`язана з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.ч. 1- 2 ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2021 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай