Справа №2-а-45/2010 року                                                                                

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

    01 червня 2010 року                                                        м. Первомайський  

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді – Библів С.В. при секретарі – Герасименко Н.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої разової грошової допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки в сумі 3965 грн. та недоплаченої разової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2007, 2008 та 2009 роки в сумі 9544 грн. -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Первомайського міськрайонного суду з  адміністративним позовом до міського управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської Ради Харківської області, в якому просив суд визнати дії відповідача протиправними щодо недонарахування та недоплати  компенсації на оздоровлення за 2007-2008 роки у сумі 3965 грн. та недоплати разової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2007, 2008 та 2009 роки в сумі 9544 грн., стягнути вказані суми на його користь.   

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом 2 групи, а до того по 06.12.2007 року був інвалідом 3 групи, також віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11 грудня 2007 року, а також має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.     

Свій позов він обґрунтував тим, що на підставі висновку МСЕК при інвалідності другої та третьої групи, його віднесено до першої категорії потерпілих в наслідку аварії на ЧАЕС, а також він має статус інваліда війни.   

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.91, в редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 та 3 групи щорічна допомога на оздоровленні виплачується у розмірі п’яти та чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.   

У зв'язку із вищезазначеним, позивач  вважає, що має право на отримання різних пільг, компенсацій і допомог, передбачених Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме, право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі за 2007 рік 4 мінімальних заробітних плат, а у 2008 році – п’яти згідно із п. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і право на отримання щорічної разової допомоги згідно зі ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у 2007 році у розмірі 7 мінімальних пенсій та у 2008-2009 роках в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.   

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи - 10 мінімальних пенсій за віком, II групи - 8 мінімальних пенсій за віком, III групи -7 мінімальних пенсій за віком.   

Відповідно до п.п. 13, 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р. № 489-У на 2007 рік виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати були зупинені та пунктом 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-УІ на 2008 рік дія ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- щорічні допомога на оздоровлення та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- разова грошова допомога до 5 травня виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.   

Проте, нарахування та виплата вказаних допомог здійснюється відповідачем в значно менших розмірах ніж передбачено законодавством.   

Позивач в судовому засіданні  підтримав позовні вимоги, та наполягав на їх задоволенні.   

Представник відповідача, позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що згідно Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » позивач отримав допомогу на оздоровлення у вересні 2007 року та 27 травня 2008 року, тобто після ухвалення рішень Конституційного суду від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, проте перерахунку робити позивачеві управління не буде через відсутність бюджетних коштів, розпорядником яких вони не є, а також через відсутність законодавчо визначених механізмів проведення перерахунку та виплат вказаних допомог. Що стосується разової грошової допомоги до Дня Перемоги, то такі допомоги виплачувалися позивачеві у квітні 2007 року, у квітні 2008 року та у квітні 2009 року, що свідчить про відсутність підстав для перерахунку та отримання допомоги на оздоровлення в більших розмірах, оскільки вказані виплати здійснені до ухвалення рішень Конституційним Судом України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року. Представник відповідача також в обґрунтування заперечень послався на те, що дія статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат компенсацій і допомоги в розмірах відповідних до мінімальної заробітної плати була зупинена Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Крім того, послався на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»  внесено зміни в ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно яких щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Щорічна допомога на оздоровлення у 2007р. та 2008р. виплачувалась згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.05р. №562, інвалідам І та II групи -120грн., інвалідам III групи, дітям-інвалідам - 90грн. Також представник посилався на те, що на підставі ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни передбачена виплата разової грошової допомоги, інвалідам І групи - десять, II групи - вісім, III групи - сім мінімальних пенсій за віком (в редакції статті Закону на 31.05.2005р.). Законом "Про Державний бюджет України на 2007 рік", (ст.71 п.13), дію ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зупинено на 2007рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, в той же час статтею 29 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено розмір виплат в 2007 році: інвалідам І групи -450грн., II групи -360грн., III групи -300грн. У 2008 році виплата разової допомоги, передбаченої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", здійснювалася відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.08р. №183, зокрема, інвалідам І групи-500грн., II групи-400грн., III групи-350грн. Представником додано, що управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області не є належним відповідачем, оскільки є розпорядником державних коштів нижчого рівня і не може відповідати за зобов’язаннями, щодо відшкодування заборгованості з компенсаційних виплат.

Також представник відповідача послався на те, що позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду і просив суд відмовити у задоволенні позову за 2007 рік через пропуск строку позовної давності у 1 рік.  

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, проте частковому, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та інвалідом війни 3-ї групи, а з 06.12.2007 року – 2-ї і відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання пільг і компенсацій, а саме: отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2007 рік та 8 мінімальних пенсій за віком відповідно за 2008-2009 роки.  

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року  положення пунктів 13 і 30 статті 71 Закону України    «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які обмежували право позивача на отримання зазначених вище видів соціальної допомоги,  визнані неконституційними.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни в Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» і «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надавши право Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат.  

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008г. визнано, що внесення вказаних змін є також неконституційним.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та 2008 рік відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, оскільки віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 вказаного Закону), оскільки виплати вказаних допомог, відповідно наданої довідки, були проведені після прийняття Конституційним Судом України своїх рішень 09.07.2007 року –виплата у вересні 2007 року; 22.05.2008 року - виплата 27 травня 2008 року і в менших розмірах ніж це передбачено, тому дана позовна вимога підлягає задоволенню.

Крім того,  ОСОБА_1 був інвалідом 3-ї групи до 06.12.2007 року і з вказаної дати є інвалідом 2-ї групи, має статус інваліда війни, оскільки його інвалідність пов'язана з перебуванням на військовій службі, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.10) і  в ідповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ в редакції від 01.01.07, має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як інвалід 3-ї групи за 2007 рік і восьми мінімальних пенсій за віком, як інвалід 2-ї групи за 2008 та 2009 роки.

Згідно ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів . Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до п.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. Згідно з ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», збільшений на 1%. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зі змісту ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії, які призначені особам, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 %.

Отже, питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня, законодавчо не визначено. З урахуванням положення ч.7 ст.9 КАС України, суд, приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», «Про державний бюджет на 2009 рік».

Проте, суд вважає доцільним відмітити, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевіряючи правомірність дій Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області щодо здійснення позивачу виплати щорічної разової допомоги до 5 травня, суд повинен застосовувати законодавство, яке діяло на час їх вчинення. Як свідчать надані до матеріалів справи документи, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік була виплачена в квітні 2007 р. та за 2008 р. в квітні 2008 р., тобто до ухвалення Конституційним Судом України вищезазначених рішень від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року. Суд зазначає, що виплати вказаної допомоги мають разовий характер. Таким чином, право позивача на їх отримання та обов'язок відповідача здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення. Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд також зазначає, що особи, яким разова допомога до 5 травня була сплачена до 09.07.07 р. та до 22.05.08 р., тобто до ухвалення відповідних рішень Конституційного Суду України, не мають право на її отримання у розмірах, встановлених базовими законами, а саме, ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 13 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Така позиція ґрунтується на приписах ч. 2 ст. 152 Конституції України та рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.07 р. та від 22.05.08 р. Отже, позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплаті разової допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки задоволенню не підлягають, натомість, вимоги щодо перерахунку та виплаті позивачеві вказаної допомоги за 2009 рік підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки чинне законодавство, що регулює дані правовідносини, не змінювалося жодним нормативно-правовим актом, як і Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», а згідно наданих документів розмір такої допомоги у 2009 році був меншим за законодавчо встановлений.  

Суд зазначає, що до повноважень управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством,  та виплата державних допомог позивачу, а суд не повноважний визначати конкретний розмір підвищення допомог у грошовому вимірі,   суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті допомог позивачу, передбачених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи»,  ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покладено на управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області , за місцем обліку позивача.  

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку на звернення до суду з адміністративним позовом за 2007 рік, суд зазначає, що позивачем не був пропущений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, як наполягав відповідача, оскільки згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплата щорічної допомоги на оздоровлення є компенсацією за шкоду або відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦПК України позовна давність на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю не поширюється. За змістом ч. З ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж річний строк, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України. Таким чином, виходячи із системного аналізу ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. З ч. 1 ст. 268 ЦПК України та ч. 2 та ч. 3 ст. 99 КАС України, суд зробив висновок, що на вимогу позивача відшкодувати шкоду, заподіяну його здоров'ю, строки позовної давності не поширюються та річний строк звернення до адміністративного суду не застосовується.

    Керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V,  Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Законом України від 26.12.2008 року №835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року,  ст.ст.71, 72, 86, 94, 98, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

    Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги на оздоровлення у 2007-2008 роках у розмірах менших, ніж передбачених ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до Дня Перемоги у 2009 році у розмірах, менших, ніж передбачених ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».  

    Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1) разової грошової допомоги на оздоровлення у 2007-2008 роках у розмірах не менших, ніж передбачених ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до Дня Перемоги у 2009 році у розмірах не менших, ніж передбачених ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням фактичних виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

              Суддя