СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
16 серпня 2007 року |
Справа № 2-2/7704-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивач - не з'явився - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1;
представник відповідача - Харчук Олег Борисович, довіреність № б/н від 25.06.2007 - товариство з обмеженою відповідальністю "Владира";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Владира" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 14.06.2007 у справі № 2-2/7704-2007,
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владира" (вул. Чкалова, 65а, Фонтани, Сімферопольський район, АР Крим, 97573; поштова адреса - вул. Мира, 17, кв.43, село Мирне, Сімферопольський район, АР Крим, 97503)
про зобов'зання виконати договір, передати майно
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2007 (суддя Толпиго В.І.) заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "Владира" відчужувати, закладати, здавати у найом (оренду) третім особам, укладати будь-які цивільно-правові угоди або іншим чином розпоряджатися спірним нерухомим майном: комплексом по виробництву ковбас, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 до розгляду спору.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Владира" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду скасувати.
Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвалу господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Відповідно до розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2007, суддю Прокопанич Г.К. було замінено на суддю Горошко Н.П.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача боргу за договором позики від 05.06.1998 у сумі 195267,70грн. шляхом передачі позивачу у власність нерухомого майна: комплекс по виробництву ковбас, який розміщений за адресою: АДРЕСА_2.
Вимоги мотивовані тим, що між фірмою "Владира" (правонаступником якої є товариство з обмеженою відповідальністю "Владира") та ОСОБА_2 було укладено договір позики від 05.06.1998.
24.01.2002 між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою РахнОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір уступки права вимоги (цессії), згідно якого позивачу було передано належне ОСОБА_2 право вимоги, яке випливає з договору позики, укладеного між ОСОБА_2 та фірмою "Владира".
17.11.1998 між ОСОБА_2 та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору позики від 05.06.1998.
Відповідно до договору позики (пункти 1.1., 1.3.) та додаткової угоди (пункт 1.3.) відповідачу були передані кошти на будівництво комплексу по виробництву ковбас, розташованого за адресою АДРЕСА_2.
Згідно пункту 1.4. додаткової угоди до договору позики, кошти повинні бути повернуті позивачем до 01.09.2004.
Відповідно до пункту 3.2 договору позики та додаткової угоди у разі неповернення позики у встановлений термін, відповідач зобов'язаний повернути суму позики шляхом передачі позивачу (позикодавцю) у власність майна, на будівництво якого надавалась позика.
Кошти за договором позики надавалися на будівництво відповідачем (позикодавцем) комплексу по виробництву ковбас, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Цей комплекс був зданий відповідачем в експлуатацію та на відповідача було видане свідоцтво про право власності на це майно. (Свідоцтво НОМЕР_1 от 28.04.1999.)
14.06.2007 до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшло клопотання позивача про накладання арешту на нерухоме майно відповідача, а саме на комплекс по виробництву ковбас, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, а також просив заборонити відповідачу відчужувати, закладати, здавати у найом (оренду) третім особам, або іншим чином розпоряджатися цим нерухомим майном.
Клопотання позивач мотивував тим, що відповідач має можливість якимось чином розпоряджатися цим нерухомим майном, та неприйняття мір по забезпеченню позову зробить неможливим виконання рішення.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Враховуючи значний розмір заборгованості, тривалість невиконання зобов'язань по поверненню грошових коштів, судова колегія погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про необхідність прийняття мір по забезпеченню позову, тому, що неприйняття цих мір може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що ухвалу господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2007 у справі № 2-2/7704-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Владира" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.М. Гоголь
Н.П. Горошко