03.08.2021 Справа № 363/2043/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря Михальчук І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород в порядку окремого провадження цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду в порядку окремого провадження із спільною заявою про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовують тим, що з 21.06.2013 року вони перебувають у шлюбі, який зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції Київській області ( актовий запис № 117). Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, сімейне життя між ними не склалося, та шлюбно-сімейні відносини фактично припинено з 01 травня 2020 року. Вважаючи збереження сім`ї неможливим, просять шлюб розірвати.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.

15 червня 2021 року в судовому засіданні, дослідивши матеріали позовної заяви суд прийшов до висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення, шляхом подання письмового договору про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей.

23 червня 2021 року на виконання вищезазначеної ухвали до суду заявниця ОСОБА_2 надіслала до суду договір про участь у вихованні та утриманні дитини, та судом призначено дату судового засідання.

В судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду від заявників надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, у якій заявлені вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року N 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За змістом ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 21 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управляння юстиції у Київській області, актовий запис № 117.

Зі змісту заяви вбачається, що шлюб на даний час носить формальний характер, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства і не мають спільного бюджету, примирення між ними стало неможливим, що підтверджується поданою ними заявою.

Між заявниками досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу, участі у забезпеченні умов життя дітей того з батьків, який проживатиме окремо, що підтверджується договором про участь у вихованні та утриманні дітей від 18.06.2021 року.

Таким чином, спорів щодо порядку виховання та утримання дітей між заявниками немає.

За таких обставин, встановивши, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей, суд вважає, що відповідно до ст. 109 СК України спільна заява подружжя підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 109, 110-113 СК України, ст. ст. 141-142, 223, 259, 263-265, 293-294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 червня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського районного управляння юстиції у Київській області, актовий запис № 117 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заявник 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.А.Свєтушкіна