Справа №293/1606/21

Провадження № 1-кп/293/284/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.,

прокурора Ткачука В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Паламар К.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021060400000968 від 07.06.2021 по обвинуваченню ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у смт Черняхів Житомирської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні № 12021060400000968 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо призначення провадження до судового розгляду, оскільки справа підсудна Черняхівському районному суду Житомирської області, підстав для закриття або зупинення провадження по справі не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, що розгляд справи повинен відбуватися у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, з участю всіх учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого.

Крім того, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, мотивуючи тим, що ризики, які були при обранні запобіжного заходу, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились. Зокрема, вказав, що обвинувачений неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, має непогашену судимість, на шлях виправлення не став, продовжує вчиняти злочини. Вказав, що також в провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , внесеного до ЄРДР за № 12020065310000008 від 10.07.2020 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора щодо призначення справи до судового розгляду та клопотання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Вказав, що вину у скоєному злочині визнає, переховуватись від суду наміру не має.

Захисник у судовому засіданні не заперечувала щодо призначення справи до судового розгляду, однак заперечила щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого. Вказала про необґрунтованість ризиків, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, з покладанням обов`язків на обвинуваченого у нічний період доби не залишати місце свого постійного проживання. При цьому вказала, що не зважаючи на неодноразові судимості, обвинувачений в розшуку ніколи не перебував, закордонного паспорту він не має; не погоджується з можливим ризиком незаконного впливу на свідків та потерпілого, оскільки вину у скоєному визнає в повному обсязі. Також просила врахувати, що обвинувачений має на утриманні матір - ОСОБА_3 , яка має третю групу інвалідності та він їй допомагає по господарству.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, приходить до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Черняхівському районному суду Житомирської області відповідно до ст.32 КПК України.

Підстави для закриття кримінального провадження згідно п.2 ч.3 ст. 314 КПК України, а також зупинення провадження, відсутні.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору немає.

Угод у порядку ст.ст.468-474 КПК України до суду не надійшло.

З вказаних мотивів, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду у кримінальному провадженні № 12021060400000968 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, судовий розгляд здійснювати суддею одноособово відповідно до вимог ч.1 ст. 31 КПК України, у відкритому судовому засіданні згідно з ч.2 ст.27 КПК України, з участю учасників провадження.

Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд зазначає наступне.

Згідно клопотання прокурора, ОСОБА_1 обвинувачується у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, тобто у злочині, передбаченому ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

07.06.2021 приблизно о 10 годині 00 хвилин у ОСОБА_1 , який перебував поблизу будинку АДРЕСА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло, а саме до вказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, ОСОБА_1 пересвідчившись, в тому що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, у вказаний день, час, місці та за вказаних обставин, скориставшись заздалегідь підготовленим предметом типу лом, відкрив вікно вказаного будинку та, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до вказаного будинку у такий спосіб.

Продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 оглянув вказаний будинок та виявивши на полиці серванту в одній із кімнат будинку майно, належне ОСОБА_2 , а саме: дві сережки, вагою три грами, 585 проби, вартістю 3000 гривень, дві сережки вагою 4 грами, 585 проби, вартістю 4000 гривень, два ідентичних браслети жіночі, з`єднані між собою у вигляді намиста, вартістю 133 гривні 04 копійки, кулон із міді, у вигляді ікони, вартістю 43 гривні 20 копійок та каблучку, оздоблену каменем, вартістю 230 гривень, повторно таємно викрав вказане майно, загальною вартістю 7406 гривень 24 копійки.

Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії були викриті та припинені мешканцями сусідніх будинків.

Розглядаючи клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Встановлено, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.06.2021 слідчим суддею застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05.08.2021 включно. Визначено розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 79 450 грн.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, а саме - ризик переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність судимостей у обвинуваченого за вчинення злочинів, в тому числі вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20.03.2018 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 5 (п`ять) місяців (судимість не погашена).

Разом з тим, суд враховує наявність у провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , внесеного до ЄРДР за № 12020065310000008 від 10.07.2020, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, що на думку суду переконливо свідчить про суспільну небезпечність його особи та схильність до вчинення нових злочинів, тобто існує ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Наявність на утриманні в обвинуваченого матері не є переконливим доводом для можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту, не зможе гарантувати, що він не продовжить вчиняти злочини. При цьому суд погоджується з доводами прокурора, що домашній арешт не є тим запобіжним заходом, який буде стримувати ОСОБА_1 від вчинення кримінальних правопорушень, оскільки, злочин, який інкримінується обвинуваченому у вину, було вчинено в денну пору доби, тому такий запобіжний захід не дасть запобігти ризику не вчиняти інші протиправні діяння.

Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, є достатніми, та на час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшилися і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, зокрема, злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, та з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від суду; може незаконно впливати на потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення ним злочину з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому на думку суду, тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Разом з тим, суд не може погодитись з доводами захисника про відсутність ризиків переховування ОСОБА_1 від суду, з огляду на те, що останній вісім разів притягувався до кримінальної відповідальності та маючи непогашену судимість, знову вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення. Наведені вище обставини дають достатні підстави стверджувати про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Також в даному випадку безпідставними є доводи захисника про недоведеність ризику впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні. При встановленні наявності вказаного ризику, суд враховує, що останньому відоме місце проживання, як потерпілого, так свідків в даному кримінальному провадженні, а тому й, в такому випадку, можливості підозрюваного незаконно впливати на них.

Крім того, суд знаходить безпідставними і доводи захисника про недоведеність наявності ризику вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень. Так, сама поведінка обвинуваченого свідчить про можливість та високий ризик вчинення ним нового злочину, виходячи з того, що, як зазначалось вище останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, в попередньому є неодноразово судимим.

Суд також погоджується з думкою прокурора про недостатність інших, більш м`яких запобіжних заходів запобігти вищевказаним ризикам.

На переконання суду, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, вказують на те, що існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, постійного та офіційного заробітку не має, не одружений, має негативні характеристики за місцем проживання, виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 визнав свою вину у інкримінованих йому злочинних діях, дав відповідні показання, відсутність суспільно-небезпечних наслідків у провадженні, наявності місця проживання та реєстрації, наявність матері похилого віку, як і неофіційної роботи, з урахуванням фактичних обставин, характеру, тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та встановлених ст.177 КПК України ризиків, недостатньо для доведення як відсутності ризиків, так і того, що ОСОБА_1 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки за умови застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Тому, на думку суду, жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти існуючим ризикам.

При цьому варто звернути увагу, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі Амбрушкевич проти Польщі).

Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки він обирався не тільки з урахуванням тяжкості злочину, але й особи обвинуваченого та певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте на даний час розгляд справи не розпочато, вирішується питання призначення до судового розгляду, обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу відмови у продовженні запобіжного заходу, існували і на час обрання запобіжного заходу та були враховані при його обранні, у зв`язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на строк 60 днів.

На підставі ст. 183 КПК України визначити розмір застави - 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 79 450 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12021060400000968 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України на 14 годину 10 хвилин 12 серпня 2021 року у приміщенні Черняхівського районного суду Житомирського області (Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Слобідська, 1, зал №1).

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого,

Клопотання прокурора задовольнити. Продовжити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів з дня постановлення ухвали, тобто до 01.10.2021 включно.

Визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 79 450 грн.

У разі внесення застави, на підозрюваного покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

- утримуватись від спілкування зі потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні.

- не відлучатися із смт. Черняхів без дозволу прокурора або суду.

В задоволенні клопотання захисника про заміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та СІЗО Державної установи «Житомирська УВП (№8)».

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Головуюча суддя Л.Й. Проценко