Справа № 263/6120/21

Провадження № 2/263/1844/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутого за виконавчим написом,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд

1) визнати виконавчий напис за реєстраційним № 35307, вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 20 814 грн. 47 коп. таким, що не підлягає виконанню;

2) стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 у порядку повернення стягнутого за виконавчим написом № 35307 від 08 вересня 2020 року грошові кошти у сумі 12 275 грн. 95 коп.;

3) стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги - 4 000 грн., судовий збір за подачу позову - 908 грн., судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову - 454 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що у лютому 2021 року від працівників бухгалтерії за місцем своєї служби позивач дізнався про те, що на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич B.JI. від 04 січня 2021 року з його заробітної плати стягнуто частину заробітної плати на користь ТОВ «ФК «АЛАНД». Позивач ніколи не отримував в ТОВ «ФК «АЛАНД» жодних кредитів та не укладав із ним жодних договорів. На письмове звернення позивача приватним виконавцем йому надано копію виконавчого напису № 35307, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.C. 08 вересня 2020 року, копію заяви № 007-04332-16113 від 16 листопада 2013 року, копію заяви стягувача до приватного виконавця про примусове виконання рішення, копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 63932813 та постанови про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника.

Виконавчим написом від 08 вересня 2020 року № 35307 з позивача, який є боржником за кредитним договором від 16 листопада 2013 року № 007-04332-161113, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами від 11 серпня 2020 року № 11/08/2020-ФА є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», стягнуто заборгованість у розмірі 20 814 грн. 47 коп.

Позивач вважає указаний виконавчий напис незаконним з наступних підстав. Боржник та стягувач за оскаржуваним виконавчим написом не зареєстровані у Житомирському нотаріальному окрузі, а нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених законом.

Оскільки договір між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладений у звичайній письмовій формі та не посвідчений нотаріально, тому такий не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку, шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач не погоджується із сумою боргу, вказаною у виконавчому написі, оскільки він здійснював платежі на користь ПАТ «Дельта Банк» на часткове погашення заборгованості, але докази цього нотаріусу подані не були, виписка з особового рахунку, яка б містила інформацію про видані ОСОБА_1 кошти (дати, суми, починаючи з дати подання заяви - з 16 листопада 2013 року), дати та суми сплачених ОСОБА_1 коштів, до виконавчого напису не надані, як не надано і документів на підтвердження неодноразового правонаступництва кредиторів за вказаним кредитним договором. Жодних доказів повідомлення боржника про те, що відбувалось правонаступництво кредиторів, до виконавчого напису також не надано.

Як вбачається з тексту заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» від 16 листопада 2013 року, ліміт кредитної лінії становить 16 600 грн., строк ліміту кредитної лінії - 364 календарних днів, таким чином строк повернення кредиту - 15 листопада 2014 року.

Остаточний строк повернення кредиту у заяві 15 листопада 2014 року, саме з цього часу у кредитора виникло право вимоги, і на день подання нотаріусу документів минуло більше трьох років, тому виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Під час примусового виконання оспорюваного виконавчого напису, починаючи з лютого 2021 року по 18 травня 2021 року із заробітної плати позивача утримано та перераховано на користь відповідача суму 12 275 грн. 96 коп., тому позивач вважає за необхідне заявити вимогу про повернення стягнутого за виконавчим написом.

У зв`язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та за участю його представника - адвоката Крохмальової Л.П.

Представник позивача - адвокат Крохмальова Л.П. - надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Треті особи у судове засідання повторно не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 червня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 30307, вчиненого 08 вересня 2020 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27 липня 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

16 листопада 2013 року ОСОБА_1 підписана заява № 007-04332/161113 про оферту в ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, на умовах, визначених у цій пропозиції, та відповідно до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» і Тарифів банку, що є невід`ємною частиною цієї пропозиції, укласти з ним договір на невизначений строк дії, у межах якого визначено: відкрити поточний рахунок, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів; встановити ліміт кредитної лінії на рахунок у сумі та на строк, відповідно до умов, визначених п. п. 2.3, 2.4 частини 2 цієї пропозиції.

У вказаній заяві також зазначено, що ОСОБА_1 підтвердив своє розуміння і згоду з тим, що момент прийняття банком його пропозиції щодо укладання договору, а отже моментом укладення договору на умовах, описаних вище в цій пропозиції та правилах, вважатиметься дата відкриття банком рахунку, визначеного у п. 2.1 частини 2 цієї пропозиції. А також підтвердив, що отримав електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 та ПІН до нього.

У частині 2 основних умов договору зазначено, що ліміт кредитної лінії становить 16 600 грн., строк ліміту кредитної лінії - 364 календарних днів.

Пунктом 2.4 заяви визначено, що кредитування рахунку у межах кредитної лінії здійснюється протягом строку, визначеного п. 2.4 частини 2 цієї пропозиції. Кожен наступний ліміт кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цій пропозиції, та не потребує підписання додаткових угод до цієї пропозиції.

З відмітки на електронному платіжному засобі № 5263990016348181 вбачається, що строк дії такого - до 09/16.

08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 35307, про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором від 16 листопада 2013 року № 007-04332-161113, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору про відступлення прав вимоги є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 11 серпня 2020 року № 11/08/2020-ФА є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», заборгованості у розмірі 20 814 грн. 47 коп.

09 листопада 2020 року представник за довіреністю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. із заявою про примусове виконання виконавчого напису № 35307, вчиненого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. від 16 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження № 63932813 щодо примусового виконання виконавчого напису № 35307, вчиненого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. від 04 січня 2021 року у межах виконавчого провадження № 63932813 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

За змістом листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. від 22 березня 2021 року виконавче провадження № 63932813 щодо примусового виконання виконавчого напису № 35307, вчиненого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., відкрите за місцем проживання боржника. Також приватним виконавцем разом з указаним листом направлено копію виконавчого напису № 35307, копію заяви № 007-04332-16113 від 16 листопада 2013 року, копію заяви стягувача до приватного виконавця про примусове виконання рішення, копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 63932813 та постанови про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника.

Мотиви суду.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц із подібних правовідносин.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.».

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в заяві ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, оформлений шляхом підписання позивачем заяви про оферту та не посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17).

Кредитний договір укладений 16 листопада 2013 року, яким визначено, що строк ліміту кредитної лінії - 364 календарних дні, строк дії електронного платіжного засобу № 5263990016348181, виданого позивачу, - до 09/16, докази щодо перевипуску картки або пролонгації договору у матеріалах справи відсутні, а виконавчий напис нотаріусом вчинено 08 вересня 2020 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшло більше трьох років, що є порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин, необхідно дійти висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно доводів позовної заяви про те, що приватний нотаріус Горай О.С. не мав повноважень вчиняти виконавчий напис відносно позивача, який проживає у м. Маріуполі, а тому такий напис вчинений нотаріусом поза межами свого нотаріального округу, суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.

Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.

Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, вчинення якої визначається Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 71-73, 85 і 103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України.

Підпунктом 1.4. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку, виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача.

Виходячи з аналізу наведеного, суд зазначає про те, що виконавчий напис може бути вчинений будь-яким нотаріусом незалежно від місцезнаходження боржника чи стягувача, а відтак доводи відповідача про відсутність у нотаріуса повноважень на його вчинення є безпідставними.

Щодо вимоги про повернення стягнутих за виконавчим написом коштів у розмірі 12 265 грн. 96 коп., суд враховує наступне.

З довідки від 13 травня 2021 року, виданої Військовою частиною № А1451, вбачається, що на підставі постанови від 04 січня 2021 року ВП № 63932813 за період з лютого 2021 року по травень 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 утримано 12 265 грн. 96 коп., з яких:

- за лютий 2021 року - 4064 грн. 94 коп., з них: 400 грн. на виконавчі дії, 2443 грн. 29 коп. - борг за виконавчим листом, 1 221 грн. 65 коп. - винагорода виконавця;

- за березень 2021 року - 3353 грн. 70 коп., з них: 2443 грн. 29 коп. - борг за виконавчим листом, 909 грн. 80 коп. - винагорода виконавця;

- за квітень 2021 року - 2386 грн. 44 коп. (залишок на 01 травня 2021 року - 14 040 грн. 84 коп.);

- за травень 2021 року - 2 460 грн. 88 коп. (залишок на 01 червня 2021 року - 11 579 грн. 96 коп.).

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Статтею 1215 ЦК України визначено випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Підставою стягнення коштів з позивача був виконавчий напис нотаріуса, який визнаний таким, що не підлягає виконанню, тобто кошти були стягнуті, а не добровільно внесенні в рахунок погашення заборгованості.

Підстава набуття коштів ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» за виконавчим написом відпала і сам факт існування зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором не є підставою примусового стягнення з нього коштів без рішення суду або діючого виконавчого напису нотаріуса, у зв`язку з чим необхідно дійти висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів, стягнутих за виконавчим написом у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Проте, позивачем при заявленні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 12 265 грн. 96 коп., не враховано суму 2 531 грн. 45 коп., яка стягнута приватним виконавцем на виконавчі дії та у якості винагороди виконавця і не перераховувалась на рахунок стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Стаття 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 7 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

На підставі викладеного, враховуючи, що грошові кошти у сумі 2 531 грн. 45 коп. стягнуті з позивача не на користь відповідача, а до Державного бюджету України, вимога про повернення стягнутих за виконавчим написом коштів підлягає задоволенню лише в частині стягнення 9 734 грн. 51 коп., які перераховані на рахунок стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Аланд».

При цьому позивач не позбавлений права звернутися до приватного виконавця із заявою про повернення стягнутого виконавчого збору на підставі ч. 7 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

За подання до суду позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. та за подання заявою про забезпечення позову - 454 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, які він просить стягнути на його користь, надано: ордер, договір про надання правової допомоги від 12 травня 2021 року, укладений із адвокатом Крохмальовою Л.П., у п. 1.3 якого передбачено, що клієнт зобов`язаний оплатити працю адвоката у розмірі 4 000 грн.; акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 23 липня 2021 року, та дві квитанції від 11 червня 2021 року та 01 липня 2021 року на суму 2 000 грн. кожна, одержувач - Крохмальова Л.П.

На підставі викладеного, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір судових витрат є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, у зв`язку з чим підлягає до стягнення з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційнл до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 9 734 грн. 51 коп. грн. х 100% : 12 265 грн. 96 коп. грн. ціни позову = 79,36 %), тобто 79,36 % від сплаченого судового збору за подачу позову, заяви про забезпечення позову та витрат на правничу допомогу адвоката, що складає 720 грн. 58 коп., 360 грн. 29 коп. та 3174 грн. 40 коп. відповідно.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір за вимогу немайнового характеру про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, яка задоволена судом у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження» ЦК України, Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутого за виконавчим написом, - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 вересня 2020 року № 35307, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 16 листопада 2013 року № 007-04332-161113, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору про відступлення прав вимоги є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 11 серпня 2020 року № 11/08/2020-ФА є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», у розмірі 20 814 грн. 47 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 у порядку повернення стягнених за виконавчим написом від 08 вересня 2020 року № 35307 коштів у розмірі 9 734 грн. 51 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову (в частині вимоги про повернення стягнутого за виконавчим написом) у розмірі 720 грн. 58 коп., за подання заяви про забезпечення позову - 360 грн. 29 коп. та витрат за надання професійної правничої допомоги - 3 174 грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь держави судовий збір за подання позову (в частині вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню) у розмірі 908 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду виготовлений 04 серпня 2021 року.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, адреса: вул. Саксаганського, 14 , оф. 301, м. Київ, 01033;

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: вул. В.Бердичівська, 35, м. Житомир, Житомирська область, 10008;

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, адреса: вул. Раїси Окопіної, 4а, оф. 71а, м. Київ, 02002.

Суддя О.М. Музика