Справа № 2-а1711/2645/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2012 року м. Кузнецовськ
о 11 годині 30 хвилин
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі: головуючого - судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Ковбасюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про нарахування та виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, і перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, в якому просить суд: зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 01 квітня 2011 року; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, в розмірі 15 (п`ятнадцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 квітня 2011 року. Такі позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує положеннями ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також тим, що він на теперішній час не працює, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю - в м.Кузнецовськ Рівненської області та є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4.
Позивач ОСОБА_1 і представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.
27 березня 2012 року ОСОБА_1 подав у суд письмову заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, та задоволити позовні вимоги повністю.
Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень проти позову ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області не подано, про причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлено. Обставин, які б свідчили про наявність поважних причин неприбуття представника відповідача в судове засідання, судом не виявлено.
Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України суд вирішив здійснити розгляд даної адміністративної справи у відсутності позивача і представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши та оцінивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - пенсіонер, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , виданим Пенсійним фондом України 08 грудня 2009 року.
Судом встановлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 16 вересня 1994 року, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4.
Із даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Кузнецовським МВ УМВС України 16 липня 1997 року слідує, що ОСОБА_1 проживає в м.Кузнецовськ Рівненської області з 08 вересня 1982 року по даний час.
Довідка ЖЕД №3 Кузнецовського міського комунального підприємства №4809 від 27 жовтня 2011 року підтверджує, що з 20 липня 2010 року до теперішнього часу ОСОБА_1 не працює.
Таким чином, обставини, якими обґрунтовується адміністративний позов, а саме: що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, проживаючим у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, підтверджені належними і допустимими доказами.
Проте управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в період часу в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, до теперішнього часу нарахування та виплати позивачу підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбаченого ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в період часу з 28 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року включно не здійснило, а нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в період часу з 28 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року включно провело у меншому розмірі, ніж встановлено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №1474 від 26 жовтня 2011 року позивач отримує пенсію за віком, а підвищення пенсії, як непрацюючий пенсіонер, проживаючий в зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбачене ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - не одержує.
Довідка відповідача №1473 від 26 жовтня 2011 року свідчить, що нарахування і виплата ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, здійснено управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області у наступному розмірі: в січні-березні 2011 року в сумі 37 грн. 50 коп., в квітні-вересні 2011 року - 38 грн. 25 коп., в жовтні 2011 року - 39 грн. 20 коп. щомісячно.
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 23 липня 1991 року «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки законодавчо встановлені нормами бюджетних законів - ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Розмір доплати громадянам за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлений постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протягом тривалого часу не змінювався і не відповідає розміру цієї допомоги, встановленому ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка є підзаконним нормативно-правовим актом і в частині регулювання розмірів підвищення пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, суперечить ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Крім того, вказана постанова Кабінету Міністрів України не визначає виплат підвищення пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацюючим пенсіонерам.
З наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 28 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно з ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Проте, з матеріалів, доданих до позову слідує, що нарахування і виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в період часу з 28 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року включно здійснено відповідачем у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року, - 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, право позивача на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, відповідачем визнається. Однак нарахування та виплата даної пенсії здійснена управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в період часу з 28 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року включно в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року є підзаконним нормативно-правовим актом і її норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, в редакції, діючій з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року включно, суперечать вимогам ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Отже, за таких обставин відповідно до ч.4 ст.9 КАС України постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року в період часу з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року включно, в даному випадку застосуванню не підлягає.
При визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд визнав, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а також відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, підставою для перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Розмір прожиткового мінімуму у 2010 році для осіб, що втратили працездатність, встановлений ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а в 2011 році - ст.21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Оскільки додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, позивачу має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та її виплата ОСОБА_1 повинні проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
З наведених підстав суд визнав обґрунтованим позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, що згідно із ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 28 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року включно, з врахуванням проведеної даної пенсійної виплати протягом вказаного періоду часу.
Згідно з пунктом 4, яким доповнено прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» відповідно до пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Підпунктом 4 пункту 1 та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06 липня 2011 року, прийнятої на виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, установлено: що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 4,-5 відсотків; підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється в таких розмірах - тим, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 5,2 гривні.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено, що у 2012 році норми і положення статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Окрім цього, відповідно до п.3 рішення Конституційного Суду України у справі №1-11/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень ст.1, ч.ч.1, 2, 3 ст.95, ч.2 ст.96, п.п.2, 3, 6 ст.116, ч.2 ст.124, ч.1 ст.129 Конституції України, п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України, п.2 ч.1 ст.9 КАС України в системному зв`язку з окремими положеннями Конституції України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 в аспекті конституційного подання положення ч.2 ст.95, ч.2 ст.124, ч.1 ст.129 Конституції України, п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України та п.2 ч.1 ст.9 КАС України в системному зв`язку з положеннями ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що починаючи з 23 липня 2011 року підстави для нарахування і виплати управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, встановлених ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - відсутні. Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період часу з 23 липня 2011 року до теперішнього часу, тобто до 27 березня 2012 року, слід відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Зі змісту наведеної правової норми слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому по проведенню нарахування і виплати підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків, задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача. Так, на теперішній час суду невідомо який розмір вказаних пенсійних виплат буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо нарахування і виплати цих платежів ОСОБА_1 . При цьому суд також врахував, що в майбутньому можливі зміни фактичних обставин у правовідносинах сторін, які мають істотне значення для вирішення спору по суті. Зокрема, в подальшому позивач може працевлаштуватися, змінити місце постійного проживання, вибувши за межі зони посиленого радіоекологічного контролю - м.Кузнецовськ Рівненської області, що впливає на результат вирішення справи.
З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 , заявленого до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов`язання відповідача в подальшому проводити нарахування і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно з ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю. Підстав для зобов`язання відповідача здійснити позивачу нарахування і виплату цих пенсійних платежів у майбутньому не має, оскільки фактів порушення відповідачем вказаних прав ОСОБА_1 в майбутньому судом на теперішній час не встановлено.
Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської про нарахування та виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, і перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, задоволити частково.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 28 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року включно.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, згідно з ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15 (п`ятнадцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 28 квітня 2011 року до 22 липня 2011 року включно з врахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про нарахування та виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, і перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, - відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.
Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання - з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови - з дня набрання законної сили.
На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів позивачем - з дня отримання її копії, відповідачем - з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя О.І.Горегляд