Справа № 317/2782/20

Провадження № 1-кп/317/126/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року                                                        м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                                                        Ткаченко М.О.,

секретаря судового засідання                                         Ігнатченко Ю.О.,

прокурора                                                                Іванової А.С.,

обвинуваченого                                                         ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого, адвоката                                Дригайла Т.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020080230000675 від 15.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який зареєстрований та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження №12020080230000675 від 15.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України.

Прокурором в судовому засіданні подане письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів без визначення розміру застави.

В обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому збереглись, він може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у суді, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також переховуватись від суду, розуміючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується, які віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких.

Зауважив, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1  та його захисник – адвокат Дригайло Т.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, визначені статтею 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні відсутні, обвинувачений є людиною похилого віку, має низку хронічних хвороб, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, джерело доходу, раніше не судимий, сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення не може бути єдиною підставою для подальшого тримання під вартою обвинуваченого, речові докази та документи по справі зібрані та зберігаються у приміщенні прокуратури, відсутні докази здійснення тиску обвинуваченим на свідків та потерпілих, жодних інших підозр ОСОБА_1 не пред`явлено.

Враховуючи вищевикладене просили суд змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем його мешкання:

АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло цілодобово із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, із застосуванням електронного засобу контролю.

Дослідивши клопотання прокурора, заперечення захисника та обвинуваченого, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14.07.2020 відносно підозрюваного  ОСОБА_1  під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» на строк 60 днів без визначення застави, який в подальшому ухвалами суду було продовжено до 07.08.2021 включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, вказавши крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, та дані, які його характеризують.

Так, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, джерело доходу, є людиною похилого віку із низкою хронічних захворювань, однак ці обставини не можуть бути підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких та тяжкого кримінальних правопорушень у сфері статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх осіб, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, адже вказаними діями здійснюється безпосередній вплив на психічний та фізичній розвиток дітей, що перебуває під особливим захистом Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, зумовлений тяжкими наслідками для нормального морального та фізичного становлення малолітніх.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, за якими пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 , та суворість можливого покарання у разі доведення його вини, існують ризики того, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити спробу на переховування від суду з метою ухилення від відповідальності за скоєний злочин та без перешкод залишити своє місце проживання, перешкоджаючи тим самим кримінальному провадженню.

Зважаючи на те, що на даний час судом ще не допитано всіх свідків та потерпілих, які є малолітніми особами, є вагомі підстави вважати, що останній зможе здійснити незаконний вплив на потерпілих та свідків з метою зміни наданих ними показань для уникнення кримінальної відповідальності за скоєні злочини, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.

Крім того, згідно із випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1419/205 кардіоневрологічного відділення КНП «Запорізька ЦРЛ» ЗРР ОСОБА_1 14.07.2020 було виписано із вказаної установи за рішенням Запорізького районного суду, подальше лікування можливо отримувати в умовах СІЗО.

Даних про погіршення стану здоров`я на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, хронічні хвороби та вік ОСОБА_1 не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Дані, що містяться у матеріалах кримінального провадження підтверджують, що заявлені раніше ризики не зменшились, що дає достатні підстави вважати, що у разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуального обов`язку.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і запобіганню спробам переховуватися від суду, впливати на свідків та малолітніх потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Суд не визначає розмір застави на підставі вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-194, 199, 392-393, 395 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави до 01 жовтня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокуророві та направити начальникові Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» за місцем утримання обвинуваченого.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                         М.О. Ткаченко