Справа № 2-а-400/11

                                                              П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року                                                                 м. Кузнецовськ

о 11 годині 30 хвилин                                                

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, збільшення пенсії та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, в якому просить суд: зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком з 01 травня 2010 року із заробітної плати за періоди страхового стажу, що зазначені в ч.1 ст.40 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, - за 2009 рік та виплатити різницю між сумою перерахованої і виплаченої пенсії за період з 01 травня 2010 року по день набрання чинності рішенням суду в даній справі; зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, в розмірі 15 (п`ятнадцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2007 року та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в такому розмірі в майбутньому; зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу відповідно до ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з дня її призначення та виплачувати це збільшення пенсії в такому розмірі в майбутньому; зобов`язати відповідача здійснити нарахування і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 01 серпня 2010 року та виплачувати підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в такому розмірі в майбутньому. Такі позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що після призначення пенсії за віком продовжував працювати та має право на перерахунок пенсії через 24 місяці страхового стажу після проведення попереднього перерахунку та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, - за 2009 рік, є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю – в м.Кузнецовськ Рівненської області та має 30 років загального стажу роботи. Позивач стверджує, що фактично при перерахунку його пенсії за віком управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області користувалось листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України „Щодо застосування показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсій та їх перерахунку у 2009 році з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії” №20/0/18-09/039, №4096/02-01 від 11 березня 2009 року, який не є нормативно-правовим актом. Згідно з доводами ОСОБА_1 відповідач недоплачує йому пенсію, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та збільшення пенсії, чим обмежив його права на соціальний захист.

       Позивач ОСОБА_1 і представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.        

       10 травня 2011 року і 31 травня 2011 року ОСОБА_1 подав в суд письмові заяви, в яких просить розглянути справу у його відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, та задоволити позовні вимоги повністю.

       Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень проти позову ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області не подано, про причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлено.

       Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України суд вирішив здійснити розгляд даної адміністративної справи без участі позивача і представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

       Дослідивши та оцінивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини.

       Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області і на підставі Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” одержує пенсію за віком з 28 березня 2005 року. Наведені обставини підтверджуються пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області 30 травня 2005 року, та матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 №115516: заявою позивача від 06 квітня 2005 року, зареєстрованою відповідачем 08 квітня 2005 року за №214, протоколом №214 від 14 квітня 2005 року, розпорядженнями відповідача №115516 від 16 травня 2008 року №115516 від 27 травня 2010 року і №115516 від 03 серпня 2010 року. 12 травня 2010 року ОСОБА_1 , який згідно з довідкою відокремленого підрозділу „Рівненська АЕС” державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” №529 від 06 травня 2010 року продовжує працювати у вказаному підприємстві слюсарем ЦРТМУ ЕРП, звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області із заявою про перерахунок пенсії з додаванням трудового стажу, що зареєстрована відповідачем 12 травня 2010 року за №181. Розпорядженням №115516 від 27 травня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2010 року з урахуванням страхового стажу позивача за період часу з 03 листопада 1970 року до 30 квітня 2010 року включно та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік, в сумі 1197 грн. 91 коп. Попередній перерахунок пенсії позивача був проведений відповідачем розпорядженням №115516 від 16 травня 2008 року з 01 травня 2008 року.

       Такий перерахунок пенсії позивача, здійснений розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №115516 від 27 травня 2010 року, є безпідставним, оскільки на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частина 4 ст.42 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” діяла у такій редакції:у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

       Ця норма, передбачена ст.42 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, була змінена Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, проте вказані зміни визнано неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

       Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       За таких обставин, оскільки у разі визнання неконституційними правових актів, якими внесено зміни до діючих правових актів, прийняття окремого рішення щодо відновлення дії відповідних норм у попередній редакції чинним законодавством не передбачено, суд вважає, що в даному випадку застосуванню підлягає ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у попередній редакції.

       Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Статтею 27 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” врегульоване питання визначення розміру пенсії за віком. Згідно з ч.1 ст.27 вказаного Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

       Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається за формулою Кз = Зв : Зc, де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

       Як вбачається зі структури відповідної формули, в разі перерахунку пенсії, розмір коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи не є незмінним та залежить від суми заробітної плати позивача, середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, та кількості місяців страхового стажу.

       Таким чином, суд вважає, що для обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії, слід керуватися положеннями ч.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, які визначають порядок обчислення заробітної плати застрахованої особи при призначенні пенсії, оскільки іншого порядку її обчислення законодавством не передбачено.

       Підпунктом 3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” №530 від 28 травня 2008 року визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім ч.1 ст.40 вказаного Закону.

       Однак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, відповідач при обчисленні заробітної плати застрахованої особи (позивача) при перерахунку пенсії повинен був керуватися положеннями ч.4 ст.42, ч.2 ст.40 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, в даному випадку за 2009 рік.

       За таких обставин, суд вважає безпідставним врахування відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік.

       Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2009 календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, та її виплату за період часу з 09 серпня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 31 травня 2011 року включно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

       Під час розгляду даної адміністративної справи судом також встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 03 листопада 1994 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

       Згідно з ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

       Проте, нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, здійснено відповідачем у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” №530 від 28 травня 2008 року, - 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Так, згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №74 від 26 січня 2011 року додаткова пенсія позивача за шкоду, заподіяну здоров`ю, у липні-вересні 2010 року становила 35 грн. 45 коп., в жовтні і в листопаді 2010 року - 36 грн. 15 коп. та в грудні 2010 року - 36 грн. 70 коп. щомісячно. Такі ж дані містять і матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 №115516. Згідно з розпорядженням відповідача на перерахунок пенсій з 01 квітня 2011 року нарахування і виплата позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з 01 квітня 2011 року здійснені в розмірі 38 грн. 20 коп. щомісячно. Отже, право позивача на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, відповідачем визнається. Однак нарахування та виплата даної пенсії здійснена управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

       Відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Постанова Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” №530 від 28 травня 2008 року є підзаконним нормативно-правовим актом і її норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та істотно звужують обсяг встановлених законом прав осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, за таких обставин відповідно до ч.4 ст.9 КАС України постанова Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” №530 від 28 травня 2008 року в даному випадку застосуванню не підлягає.

       При визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

       При цьому суд визнав, що положення ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а також відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

       Згідно з ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

       Отже, підставою для перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.

       Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

       Розмір прожиткового мінімуму у 2010 році для осіб, що втратили працездатність, встановлений ст.52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, а в 2011 році – ст.21 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

       Оскільки додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, позивачу має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та її виплата ОСОБА_1 повинні проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

       З наведених підстав суд визнав обгрунтованим позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, що згідно із ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 09 серпня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 31 травня 2011 року включно, з врахуванням проведеної даної пенсійної виплати протягом вказаного періоду часу.        

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

       В даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 , який отримує пенсію за віком, має стаж роботи понад 20 років. Ця обставина підтверджується матеріалами його пенсійної справи №115516 та визнається відповідачем. Із розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №115516 від 03 серпня 2010 року слідує, що станом на 30 квітня 2010 року зарахований загальний стаж позивача складає 38 років 2 місяці і 19 днів.

       Отже, позивач має право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку, в період часу з 09 серпня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 31 травня 2011 року включно. В цій частині вимог позов ОСОБА_1 – обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

       Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області у вказаний період часу не проводило відповідного нарахування та виплати позивачу збільшення пенсії в розмірі, встановленому ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, хоча відповідні документи про пільги, стаж та заробіток ОСОБА_1 знаходились в його пенсійній справі. Отже, така бездіяльність відповідача є протиправною, а порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Із даних паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 14 липня 1999 року слідує, що ОСОБА_1 проживає в м.Кузнецовськ Рівненської області з 20 липня 1978 року по даний час.

Наказом відокремленого підрозділу „Рівненська АЕС” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” №891 ос від 29 липня 2010 року позивача звільнено з роботи з 30 липня 2010 року згідно з ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. Відтоді ОСОБА_1 ніде не працює.

       Довідка управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №72 від 26 січня 2011 року свідчить, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, а підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, не одержує.

       Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106 „Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР „Про правовий режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи” м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

       Відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.        

       Розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки законодавчо встановлені нормами бюджетних законів - ст.53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст.22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

       Отже, управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області повинно було нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищення пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за один місяць.

       Розмір доплати громадянам за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, протягом тривалого часу не змінювався і не відповідає розміру цієї допомоги, встановленому ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

       Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

       Отже, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із питання виплати громадянам доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю не приймали, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №836 від 26 липня 1996 року, яка є підзаконним нормативно-правовим актом і в частині регулювання розмірів підвищення пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, суперечить ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та істотно звужує обсяг встановлених законом прав осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, вказана постанова Кабінету Міністрів України не визначає виплат підвищення пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацюючим пенсіонерам.

       Отже, з наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 09 серпня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, до теперішнього часу, тобто до 31 травня 2011 року включно, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

       Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

       Зі змісту наведеної правової норми слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Отже, захист прав, свобод і інтересів осіб здійснюється лише за наявності встановленого судом факту їх порушень. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.

       Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому по проведенню виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, збільшення пенсії та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків, задоволенню не підлягають, оскільки на теперішній час – на час розгляду справи фактів порушення відповідачем вказаних прав ОСОБА_1 в майбутньому судом не встановлено і відповідно підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача – відсутні. Так, на теперішній час суду невідомо які розміри вказаних пенсійних платежів буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо їх нарахування і виплати ОСОБА_1 . Окрім того, позивач може перейти на інший вид пенсії, працевлаштуватися, змінити місце проживання, залишивши територію радіоактивного забруднення. Вказані обставини мають істотне значення для розгляду справи та впливають на результат її вирішення.

       З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов`язання відповідача в подальшому проводити виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно з ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, збільшення пенсії згідно з ч.2 ст.56 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно з ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

       Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.39, 51, ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.1 ст.28 ст.ст.40, 42 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, збільшення пенсії, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, задоволити частково.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, за період часу з 09 серпня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 31 травня 2011 року, включно та здійснити її виплату з врахуванням проведених виплат.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, згідно з ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 15 (п`ятнадцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за період часу з 09 серпня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 31 травня 2011 року, включно з врахуванням проведених виплат.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 (сімдесяти п`яти) процентів заробітку, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період часу з 09 серпня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 31 травня 2011 року, включно.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 09 серпня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 31 травня 2011 року, включно.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, збільшення пенсії та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю пенсії в майбутньому - відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.

Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання – з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови – з дня набрання законної сили.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий суддя                                                                О.І.Горегляд