Справа № 760/5864/21

Провадження № 2/760/6458/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» про стягнення орендної плати за користування електрообладнанням,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Група Електроюа» про стягнення заборгованості з орендної плати, індекса інфляції та 3 % річних.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є власником двох станцій заряджання електромобілів змінного струму типy УЗЕ (код ДКПП 27.11.50-33.00" Клас 1, тип системи

заземлення TN-S, електроживлення станції здійснюється від трифазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-1) Гц), які введені в експлуатацію і знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 , заводський номер 10102 (модель еUA-2); АДРЕСА_2 , заводський номер 10067 (модель еUA-1/2).

Між ним та відповідачем були укладені договори оренди вищевказаного обладнання з обов`язковим викупом, а саме: 29 вересня 2020 року № 29-09-2020-7/2 та 02 жовтня 2020 року № 02-10-2020-1/2 зі сплатою орендної плати в розмірі 2,3 % в місяць від вартості обладнання та 2,2 % в місяць від вартості обладнання відповідно.

Однак, починаючи з листопада 2020 року відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за договорами оренди, у зв`язку з чим 23 січня 2021 року та 04 лютого 2021 року відповідачу було направлено листи-претензії з вимогою сплатити заборгованість, які залишились без відповіді.

Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, яка утворилась станом на 02 березня 2021 року в розмірі 25 619 грн, а також відповідно до статті 625 ЦК України, індекс інфляції - 906,91 грн, 3% річних - 262,84 грн, а всього 26 788,75 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2020 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою суду від 19 березня 2021 року за вказаним вище позовом відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з даними зворотніх повідомлень про вручення поштових відправлень, учасники справи отримали копії ухвал про відкриття провадження, а відповідач також отримав копію позовної заяви з додатками.

11 травня 2021 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій останній, посилаючись на те, що відповідач і надалі не виконує взяті на себе зобов`язання зі сплати орендних платежів, просить додатково стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з орендної плати в розмірі 14 304 грн, індекс інфляції - 371,91 грн та 3% річних - 78,77 грн, а всього 14 754,68 грн.

Вказану заяву про збільшення позовних вимог, з урахуванням вимог пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України, було прийнято судом.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовну заяву, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в повному обсязі та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Крім того, у встановлений судом строк, своїм правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач є власником двох станцій заряджання електромобілів змінного струму типy УЗЕ (код ДКПП 27.11.50-33.00" Клас 1, тип системи

заземлення TN-S, електроживлення станції здійснюється від трифазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-1) Гц), які введені в експлуатацію і знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 , заводський номер 10102 (модель еUA-2); АДРЕСА_2 , заводський номер 10067 (модель еUA-1/2), що підтверджується договорами купівлі-продажу обладнання від 29 вересня 2020 року № 29-09-2020-7/1 та від 02 жовтня 2020 року № 02-10-2020-1/1, укладеними між позивачем та відповідачем (а. с. 4-7, 12-15).

29 вересня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання з обов`язковим викупом № 29-09-2020-7/2 ( а. с. 9-11).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування з зобов`язанням обов`язкового викупу наступне майно (обладнання): зарядні пристрої (станції) для електромобілів з характеристиками, визначеними у Специфікації, що є додатком до даного договору у кількості одна одиниця.

Пунктом 1.1.1. встановлено, що загальна вартість об`єктів оренди становить 169 800 гривень, що на дату укладання договору становить 6 000 доларів США.

Згідно з пунктом 3.1. договору термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 29 вересня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.1. договору розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, уцілому складає 2,3% в місяць від суми, яка вказана п. 1.1.1. даного договору, після вирахування всіх передбачених чинним законодавством України податків та зборів. Орендна плата сплачується в гривні, згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів.

Пунктом 4.2. встановлено, що орендна плата сплачується щомісячно, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця з 15 по останній день місяця, тобто до 30 або 31 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Тобто, розмір орендної плати за вказаним договором складає 138 доларів США на місяць (2,3 % від вартості обладання, яке становить 6 000 доларів США), який повинен сплачуватися в гривні, згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів.

Згідно з пунктом 6.1. договору встановлено, що об`єкт оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту підписання відповідної специфікації об`єкта оренди.

Крім того 02 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання з обов`язковим викупом № 02-10-2020-1/2 (а. с. 17-19).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування з зобов`язанням обов`язкового викупу наступне майно (обладнання): зарядні пристрої (станції) для електромобілів з характеристиками, визначеними у Специфікації, що є додатком до даного договору у кількості одна одиниця.

Пунктом 1.1.1. встановлено, що загальна вартість об`єктів оренди становить 113 400 гривень, що на дату укладання договору становить 4 000 доларів США.

Згідно з пунктом 3.1. договору термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 02 жовтня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.1. договору розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 2,2 % в місяць від суми, яка вказана п. 1.1.1. даного договору, після вирахування всіх передбачених чинним законодавством України податків та зборів. Орендна плата сплачується в гривні, згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів.

Пунктом 4.2. встановлено, що орендна плата сплачується щомісячно, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця з 15 по останній день місяця, тобто до 30 або 31 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Тобто, розмір орендної плати за вказаним договором складає 88 доларів США на місяць (2,2 % від вартості обладання, яке становить 4 000 доларів США), який повинен сплачуватися в гривні, згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів.

Згідно з пунктом 6.1. договору встановлено, що об`єкт оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту підписання відповідної специфікації об`єкта оренди.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Таким чином, враховуючи, що вищевказані зарядні станції на праві власності належать ОСОБА_1 , то його вимоги щодо повернення орендної плати ґрунтуються на нормах закону.

Згідно з частиною першою, п`ятою статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже встановлено судом, відповідно до пункту 4.2. договорів оренди орендна плата сплачується щомісячно, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця з 15 по останній день місяця, тобто до 30 або 31 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Так, відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З позову вбачається, що у порушення вимог договорів відповідачем було сплачено орендну плату лише частково, а саме, за один місяць (жовтень) 2020 року.

Водночас позивачем, 22 січня 2021 року та 04 лютого 2021 року було направлено листи-притензії відповідачу з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі за користування зарядними станціями, однак відповідач жодним чином не відреагував на вказані листи.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» допустила заборгованість із орендної плати, у зв`язку з чим просив її стягнути за період з листопада 2020 року по 08 травня 2021 року.

Враховуючи вищивикладене, а також, що позивачем були надіслані відповідачу листи-притензії, на які останній жодним чином не відреагував, відповідач, не надав відзиву до суду, чим приведені позивачем обставини не спростував, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати.

Так, розмір заборгованості з орендної плати за договором від 29 вересня 2020 року № 29-09-2020-7/2 за період з листопада 2020 року по 08 травня 2021 року складає 24 467,10 грн ( 138 доларів США помножене на курс НБУ на день виплати коштів, тобто на 29 число кожного місяця за який утворився борг); за договором від 02 жовтня 2020 року № 02-10-2020-1/2 за період з листопада 2020 року по 08 травня 2021 року складає 15 602,84 грн ( 88 доларів США помножене на курс НБУ на день виплати коштів, тобто на 29 число кожного місяця за який утворився борг), а всього 40 069,94 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних то суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував на те, що відповідно до статті 625 ЦК України з відповідача, у зв`язку з неналежним виконанням умов договрів, підлягають стягненню інфляційні втрати та три проценти річних.

Вимогами частини другої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті орендної плати, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з ТОВ «Група Електроюа» 3% річних у розмірі є правомірною.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 27 травня 2019 року по справі№ 910/20107/17 міститься висновок про те, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Так, три проценти річних розраховуються з урахуванням боргу помноженого на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання, а саме з 29 жовтня 2020 року по 08 травня 2021 року за кожен місяць окремо та в загальній сумі складає 365,37 грн ( (6 411х192х3/100/365)+(6 411х161х3/100/365)+(6 370х131х3/100/365)+(6 314х100х3/100/365) +(6 298х70х3/100/365)+(6280х41х3/100/365)+(1 982х10х3/100/365)=365,37 грн).

Що стосується вимог позивача, про стягнення з відповідача інфляційних втрат, то суд виходить з наступного.

На момент укладення договорів оренди обладання сторони погодили, що розмір орендної плати за договорами оренди складає 2,2 % від вартості обладання, яке становить 4 000 доларів США та 2,3 % від вартості обладання, яке становить 6 000 доларів США, яка повинна сплачуватися в гривні, згідно з курсом Національного банку України на день виплати коштів (пункт 4.1 договорів оренди).

За змістом "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Таким чином, у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц (провадження N 14-727цс19).

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 908 грн, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 759, 761-762, 610, 625, 626, 628 та статями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати з урахуванням 3 % річних в загальній сумі 40 435,31 грн та 908 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» (код ЄДРПОУ 42869331, місцезнаходження: 03087 м. Київ, вул. Пітерська, 5-А,).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна