ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2021Справа № 910/5923/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Руденко В.О., розглянувши у закритих судових засіданнях господарську справу

За позовом Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський,6, код ЄДРПОУ 00034022)

до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" (21100, м.Київ, м.Вінниця, вул.Стрілецька,57, код ЄДРПОУ 08341806)

про стягнення 790 161,39 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Глазунов М.Ю.

Від відповідача: Могир О.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення 705250,29 грн штрафних санкцій за порушення строків надання послуг з ремонту за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/4/1/14 від 29.04.2020 та 84911,10 грн процентів за користування чужими коштами за прострочення надання звітних документів за використання коштів авансового платежу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.04.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/5923/21, вирішив розглядати справу за правилами загального провадження у закритих судових засіданнях, підготовче засідання призначив на 11.05.2021.

Підготовче засідання 11.05.2021 не відбулося, про наступне підготовче засідання, призначене на 15.06.2021 учасників справи повідомлено ухвалою від 25.05.2021 в порядку ст. 120 ГПК України.

14.05.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про наявність обставин звільнення виконавця від відповідальності у спірних правовідносинах відповідно до розділу 8 державного контракту, що підтверджено сертифікатом Вінницької ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №0500-201507 від 01.09.2020.

У підготовчому засіданні 15.06.2021, враховуючи належне повідомлення сторін та відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті спору на 20.07.2021.

20.07.2021 судом оголошено перерву у розгляді справи по суті спору до 27.07.2021.

У судовому засіданні 27.07.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про державну таємницю", порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 939, Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 373, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.04.2020 між Міністерством оборони України (позивач, замовник за договором) та Державним підприємством "45 експериментальний механічний завод" (відповідач, виконавець за договором) був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/4/1/14 (далі - договору ), за умовами якого виконавець зобов`язався у 2020 році надати послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів спеціального призначення за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у Календарному плані надання послуг (додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити ці послуги.

Пунктом 4.1 договору визначено, що замовник здійснює розрахунки з виконавцем за фактично надані послуги протягом тридцяти банківських днів з дати підписання замовником Акту приймання наданих послуг, який є невід`ємною частиною цього договору, відповідно до наданих виконавцем рахунків, які при наявності документів передбачених п.4.2 договору, у разі коштів на рахунки Міністерства оборони України.

Згідно п.4.5 договору визначено, що за письмовим погодженням між сторонами замовник має право здійснювати попередню оплату у розмірі до 70 відсотків від ціни Договору терміном на три місяці (але не пізніше терміну надання послуг за договором). Виконавець у строк не пізніше терміну поетапного надання послуг, після отримання попередньої оплати, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок Замовника.

Відповідно до п.5.17 договору, приймання автомобільної техніки після проведення капітального ремонту здійснюється власним силами та засобами представника замовника у відповідності до вимог нормативно- технічної документації на здачу автомобільної техніки в ремонт та її видачу з ремонту та оформляється Актом приймання-передачі автомобільної техніки, який підписується уповноваженими особами Виконавця, філією 4277 ВП та представника Замовника.

У п.5.19 договору сторонами узгодили, що зобов`язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання комісією Акту приймання наданих послуг.

Матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що на виконання умов договору позивач 27.08.2020 перерахував на користь відповідача згідно вимоги на оплату № 370/3/205 від 21.05.2020 попередню оплату у розмірі 12 948 942,20 грн.

Відповідно до Календарного плану надання послуг (додаток №1 до договору) визначено термін надання послуг за І етапом ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів у кількості 20 одиниць до 31.08.2020

Передача техніки позивачем відповідачу у ремонт підтверджується доданими до справи нарядами у період з 30.04.2020 по 12.06.2020.

За Актами приймання-передачі № 1 від 16.09.2020, № 2 від 27.08.2020, №3 від 09.09.2020, №4 від 16.09.2020, №5 від 09.09.2020 відповідачем надано послуги з ремонту автомобільної техніки та передано техніку з ремонту у кількості 20 одиниць, загальною вартістю наданих послуг 22 039 071,44 грн.

Актом приймання наданих послуг з ремонту виробів №1 від 16.09.2020 підтверджено використання коштів авансового платежу.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав про порушення відповідачем строку надання послуг, визначеного у Календарному плані та надання звітних документів за використання коштів авансового платежу, у зв`язку із чим заявлено вимоги про стягнення пені на підставі п.7.2.2 договору за період з 31.08.2020 по 16.09.2021, та процентів за користування грошовими коштами за період з 27.08.2020-16.09.2020 відповідно до п.7.3 договору.

Відповідач заявив про наявність підстав для звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання та безпідставності нарахування штрафних санкцій та процентів за користування чужими коштами.

Проаналізувавши доводи позивача та відповідача, надані докази, договірні відносини сторін та норми чинного законодавства, що підлягають застосування до спірних правовідносин, судом встановлено наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.7.2.2. договору встановлено, що за порушення терміну виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,2 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

У випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або не надання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт надання послуг, виконавець сплачує проценти за кожен день користування грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невикористаних коштів (п.7.2.3 договору).

Матеріалами справи підтверджено та жодною із сторін не заперечується, що відповідно до узгоджених умов договірних відносин сторін, на відповідача було покладено зобов`язання з надання послуг та передачі відремонтованої техніки у кількості 20 одиниць до 31.08.2020, у той час, як передачу техніки фактично виконано у повному обсязі 16.09.2020.

Крім того, враховуючи отримання відповідачем попередньої оплати 27.08.2020 у розмірі 12 948 942,20 грн та положення п.4.5 договору на відповідача було покладено у строк не пізніше терміну поетапного надання послуг надання звітних документів, у той час як звітні документи надані 16.09.2021.

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України (підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання) передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України (підстави господарсько-правової відповідальності) у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що у розділі 8 договору визначено наступні умови договірних відносин сторін - обставини непереборної сили та істотні зміни обставин:

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором (контрактом) у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору (контракту) та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (п.8.1);

- сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором (контрактом) унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п`яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі (п.8.2);

- доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами (п.8.3);

- сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків за договором (контрактом), якщо доведуть, що невиконання зобов`язань викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулась поза контролем Сторін і виникла після укладення договору (контракту) (п.8.6);

- продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором (контрактом) у разі, якщо вони змінились настільки, що, якби Сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір (контракт), або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладенні договору (контракту) він може бути змінений або розірваний за згодою Сторін (п.8.8);

- доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором (контрактом) є відповідний документ виданий Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово- промисловими палатами (п.8.9).

В якості доказу виникнення істотної зміни обставин за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/5/4/1/14 від 29.04.2020 із терміном надання послуг до 31.08.2020, в частині дотримання виконавцем строків надання послуг з ремонту 20 одиниць техніки відповідачем надано Сертифікат Вінницької торгово-промислової палати №23/12/398 від 01.09.2020 (№0500-20-1507) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким підтверджено наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період з 12.05.2020 по 12.06.2020 у зв`язку із запровадженням карантинних заходів на території України з метою запобігання поширенню Covid-19; запровадженням ДП "45 експериментальний механічний завод" на підставі внутрішніх документів (наказів) додаткових заходів забезпечення функціонування підприємства, охорони праці та здоров`я працівників, непрацездатності працівників підприємства у зв`язку із захворювання на Covid-19.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: у т.ч. введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

Судом враховано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

З наданих документів встановлено, що листами від 27.08.2020, 01.09.2020, 02.09.2020, 01.10.2020 відповідач повідомляв позивача із наданням копії вказаного сертифікату про неможливість вчасного виконання зобов`язань за укладеним договором № 370/3/5/4/1/14 від 29.04.2020 у строк до 31.08.2020, у т.ч. через вимушену самоізоляцію 3-х дільниць працівників підприємства через виявлення хворих працівників на Covid-19.

Враховуючи викладене, з огляду на характер діяльності підприємства, факт передачі техніки в ремонт у період з 30.04.2020 по 12.06.2020 та визначений строк виконання ремонтних робіт до 31.08.2021, надані докази, у т.ч. сертифікат Вінницької ТПП, суд дійшов висновку, що відповідачем належними засобами доказування доведено наявність істотної зміни обставин у договірних зобов`язаннях у період з 12.05.2020 по 12.06.2020, що об`єктивно вплинула та унеможливила своєчасне виконання зобов`язання, стала перешкодою і відбулась поза контролем сторін, та за наслідком виникли обставини додаткового часу для виконання договірних зобов`язань з ремонтних робіт.

При цьому, судом також враховано тривалість істотної зміни обставин 30 днів та прострочення виконання зобов`язання 16 днів, що свідчить про вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відмовляє у задоволенні заявлених вимог у зв`язку із наявністю обставин звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання та відповідно покладення на нього штрафних санкцій у заявленому розмірі.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог, судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 86, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 03.08.2021.

Суддя О.М.Ярмак