Справа № 950/602/21

Провадження № 1-кп/950/133/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року                                                        м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Косолапа В.М., суддів Чхайла О.В., Стеценка В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Ткаченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедин кримінальне провадження № 12021200590000022, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; уродженець м. Лебедин; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,

сторони кримінального провадження:

прокурор – Моісеєнко О.В.,

захисник – Стеценко В.М.,

обвинувачений – ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Лебединським районним судом Сумської області розглядається вищевказане кримінальне провадження. Ухвалою суду від 16.06.2021 обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 13.08.2021 включно.

Станом на 04.08.2021 розгляд даного кримінального провадження не закінчено, триває допит свідків відповідно до встановленого порядку дослідження доказів.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, мотивоване тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати та не зменшились.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд враховує вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, наявність судимостей у обвинуваченого та інші обставини, що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Із клопотання прокурора вбачається, що у кримінальному провадженні встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, такі як, можливість обвинуваченим переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, які на даний час не змінилися.

На даний час розгляд кримінального провадження не завершено, відповідно до встановленого порядку дослідження доказів триває стадія допиту свідків.

При цьому судом не встановлено та не досліджено обставин обвинувачення, які б свідчили про істотне зменшення ризиків, що були підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення даного злочину може вдатися до відповідних дій.

При цьому тяжкість обвинувачень і суворість покарання є важливими для оцінки ризику переховування обвинуваченого, повторного вчинення злочину, але вони не можуть самі собою слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме молодий вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність утриманців, офіційних заробітків; наявність не знятих та не погашених судимостей за умисні злочини.

На даний час судом не здобуто відомостей, які б свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей щодо міцних соціальних зв`язків чи інших обставин, які би переважили ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що жоден інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе виключити ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На думку суду, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне продовжити застосований відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.10.2021 року включно.

З огляду на положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини, суд не визначає розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; уродженець м. Лебедин; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» на строк до 01.10.2021 включно.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, направити Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                        В.М.Косолап

Судді                                                        О.В.Чхайло

                                                               В.А.Стеценко