Справа № 2-а-981/11

                                                              П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2011 року                                                                 м. Кузнецовськ

о 15 годині 00 хвилин

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області (далі по тексту - УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області). Згідно з уточненими позовними вимогами ОСОБА_1 просить суд: зобов`язати відповідача здійснити їй перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно з ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з її розміру, встановленого законами України про Державний бюджет на відповідний рік, і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням виплачених сум за період часу з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року. Вказані вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є потерпілою від аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1, непрацюючим пенсіонером та постійно проживає в м.Кузнецовськ Рівненської області, яке віднесено до зон забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи - зони посиленого радіоекологічного контролю. Згідно з доводами ОСОБА_1 УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області не проводить їй виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірах, встановлених ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З наведених підстав ОСОБА_1 просить суд задоволити її позовні вимоги.

У судове засідання позивачка не з`явилася, хоча у встановленому законом порядку була повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи. 02 серпня 2011 року і 12 серпня 2011 року ОСОБА_1 подала в суд письмові заяви про розгляд справи у її відсутності на підставі наявних доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить його розписка. Про причини неприбуття представник УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області суд не сповістив. Письмових заперечень проти вимог позову ОСОБА_1 від відповідача в суд не надійшло.

За таких обставин, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим здійснення судового розгляду вказаної адміністративної справи без участі представника відповідача - суб`єкта владних повноважень на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши докази справи, суд визнав позов ОСОБА_1 до УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, в частині вказаних вимог за період часу з 05 жовтня 2010 року до 22 липня 2011 року включно.

Такий висновок суду грунтується на наступних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки законодавчо встановлені нормами бюджетних законів - ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорій 1, 2, 3 та 4, це зокрема: державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.50 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: - інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 06 травня 1998 року, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1. З 02 березня 1998 року її визнано інвалідом третьої групи за захворюванням, пов`язаним з наслідками

Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою Рівненської обласної спеціалізованої онкорадіологічної МСЕК серії АВ №214814 від 02 березня 1998 року.

Посвідчення №108416, видане управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області, свідчить, що позивачка є пенсіонеркою. Матеріали пенсійної справи №108416 вказують на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області.

Із 10 січня 1991 року до теперішнього часу позивачка проживає в АДРЕСА_1 та ніде не працює. Наведені обставини підтверджуються довідкою ЖЕД №1 Кузнецовського міського комунального підприємства №717 від 29 березня 2011 року.

Таким чином, обставини, якими обґрунтовується адміністративний позов, а саме: що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, інвалідом третьої групи за захворюванням, пов`язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, та непрацюючим пенсіонером, проживаючим у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підтверджені належними і допустимими доказами. Наведені фактичні обставини достовірно відомі відповідачу, що підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 №108416, що витребувані судом у відповідача з власної ініціативи.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

З довідки УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області №386 від 28 березня 2011 року та розпоряджень відповідача №108416 від 09 липня 2008 року і №108416 від 23 листопада 2010 року слідує, що з 15 жовтня 1993 року ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком, з 22 листопада 2010 року їй призначена державна пенсія по інвалідності в розмірі фактичних збитків. Окрім цього, відповідачем для ОСОБА_1 було призначено підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, як інваліду третьої групи, інвалідність якої має причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою, на підставі ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області в період часу в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, нарахування та виплату позивачці підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, здійснило в меншому розмірі, ніж встановлено ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачці застосуванню підлягали ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які є підзаконними нормативно-правовими актами і в частині встановлення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та підвищення пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, суперечать вимогам ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та істотно звужують обсяг встановлених законом прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому суд також врахував, що постанова Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визначає виплат підвищення пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацюючим пенсіонерам.

При визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно з ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку пенсії непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок вказаного пенсійного нарахування та її виплата ОСОБА_1 повинні проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку судом встановлено, що УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області визнає право ОСОБА_1 на отримання підвищення пенсії, як непрацюючому Пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте вказані пенсійні нарахування і виплати здійснило в меншому розмірі. Відповідачем не доведено, що такі його дії є правомірними. Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в межах обгрунтованості заявлених вимог.

Підпунктами 9, 12 і 17 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були внесені наступні зміни: «частини першу та другу статті 39 замінити однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». У зв`язку з цим частину третю вважати частиною другою.»; «текст статті 50 викласти в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: інвалідам І групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.»; «частину третю статті 67 викласти в такій редакції: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни були визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 22 травня 2008 року статті 39, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діють в попередній редакції.

Отже, з наведених підстав суд визнав обгрунтованим позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, та додаткової пенсії, як інваліду третьої групи, захворювання якої пов`язане з Чорнобильською катастрофою, згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 (п`ятдесяти) процентів мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України» «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 05 жовтня 2010 року до 22 липня 2011 року включно.

Згідно з пунктом 4, яким доповнено прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» відповідно до пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік у 2011 році» норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З наведених підстав суд прийшов до висновку, що починаючи з 23 липня 2011 року нарахування і виплата ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, здійснюється УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області у розмірі, встановленому чинним законодавством України - постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету №745 від 06 липня 2011 року, прийнятої на виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату позивачці підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, встановлених ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період часу з 23 липня 2011 року до теперішнього часу, тобто до 17 серпня 2011 року, - немає. Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - за період часу з 23 липня 2011 року до теперішнього часу, тобто до 17 серпня 2011 року, слід відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

Враховуючи викладене, на підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.39, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.2 ст.11 ч.ч.1, 2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, задоволити частково.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії, як інваліду третьої групи, захворювання якої пов`язане з Чорнобильською катастрофою, згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 50 (п`ятдесяти) процентів мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 05 жовтня 2010 року до 22 липня 2011 року включно.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали" внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 05 жовтня 2010 року до 22 липня 2011 року включно.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю - відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.

Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання - з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови - з дня набрання законної сили.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через

Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з

одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом

десяти днів позивачкою - з дня отримання її копії, а відповідачем -з наступного дня після

закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість

отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя                О.І.Горегляд