ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91          E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26 липня 2021 рокуСправа № 912/1414/21

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/1414/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія", 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6 а   

до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України", 27332, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18

про стягнення 1 772 629,34 грн

за участю представників:

від позивача - Єрмоленко Д.Ю., Ордер № 663518 від 02.06.21 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Головачева О.М., Ордер № 548923 від 02.06.21 (в режимі відеоконференції)

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" про стягнення коштів в сумі 1 772 629,34 грн, з них: основний борг 1 299 998,56 грн, 82 631,21 грн пеня, 389 999,57 грн штраф, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки №39/35 від 29.11.2019 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/1414/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.06.2021 о 14:30, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

За результатами підготовчого засідання 07.06.2021 господарським судом на підставі   ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.07.2021 на 15:30 год.

10.06.2021 Державним підприємством "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні. У відзиві відповідач зазначає, що внутрішньою перевіркою на підприємстві відповідача встановлено, що насправді за даним Договором поставка зерна не відбувалась. Договір та накладні про отримання товару підписано від ДП "ДГ "Ставидлянське" ІСГС НААН України Бабаком С.С., який на листопад 2019 року обіймав посаду директора. З 30.03.2021 директором підприємства призначено Малюгу О.В. та розпочато внутрішній аудит підприємства в ході якого виявлено низку порушень вчинених колишнім директором, що спричинили збитки.

Позивач звернувся з заявою про кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України щодо зловживань посадових осіб Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" з метою отримання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб , що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, відповідач зазначає, що документи, надані позивачем до суду також підтверджують що поставки насіння фактично здійснено не було. Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту № 363 від 14.10.1997 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Пунктом 5.2 Договору передбачено поставка Товару на склад Покупця за адресою: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Лісна, буд. 1.

У Відповідача відсутні, а Позивач не надав заявки на отримання Товару за іншою адресою. Видаткові накладні 39/120 від 26.12.2019, №39/3 від 31.01.2020 містять іншу адресу, аніж зазначену у Договорі для поставки Товару Покупцю. Видаткові накладні №39/118 від 29.11.2019, 39/120 від 26.12.2019. №39/3 від 31.01.2020 не містять відомостей про місце навантаження, автомобіль, водія (експедитора), відповідальних осіб за відвантаження та отримання товару. Таким чином, позов ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" не містить доказів фактичного отримання Відповідачем товару насіння соняшника.

17.06.2021 позивачем подано відповідь на відзив. Позивач зазначає, що Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту №363 від 14.10.1997р., не є тим документом, який регулює правовідносини, які виникли з Договору поставки.  На підтвердження виконання умов Договору позивачем було надано до суду видаткові накладні за №39/118 від 29.11.2019. №39/120 від 26.12.2019, №39/3 від 31.01.2020.

Щодо твердження відповідача про невідповідність адреси поставки товару, позивач зазначає, що відповідно до п. 5.2. Договору постачання здійснювалось на умовах СРТ Інкотермс 2020 - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул Лісна, буд. 1. За даною адресою було здійснено поставку Товару відповідно до видаткової накладної №39/118 від 29.11.2019р. У видаткових накладних №39/120 від 26.12.2019 та №39/3 від 31.01.2020 була вказана юридична адреса відповідача, а саме: 27332, Кіровоградська обл., Олександрівський р-н, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18. Видаткові накладні є первинними документами , які оформлені відповідно до чинного законодавства України. Також зі сторони позивача до позовної заяви були додані банківські виписки, які підтверджують погашення боргу відповідачем за раніше зазначеними накладними, що в свою чергу підтверджує визнання відповідачем факту поставки товару.

Щодо підтвердження права на підписання Трухановим А.М. відповідних документів позивачем надано копію довіреності.

30.06.2021 відповідачем надані заперечення, відповідно до яких відповідач не погоджується з аргументами позивача викладеними у відповіді на відзив. Відповідач заперечує реальність договірних відносин щодо фактичної поставки насіння соняшника та зазначає, про необхідність складання товарно-транспортних накладних для оформлення процедури транспортування товару. Щодо повноважень директора позивача, то відповідач зазначає, що позивачем надано до суду довіреність №02/19 від 02.01.2019 на ім`я Труханова А.М., підписану директором ТОВ "Аграрно-хімічна компанія", проте не надано Статуту.

02.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме копій податкових накладних.

Ухвалою від 08.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі №912/1414/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.07.2021 о 11:00 год.

В судовому засіданні 26.07.2021 приймали участь представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 26.06.2021 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 26.07.2021 господарським судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

29.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (далі - Продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" (далі - Продавець) було укладено Договір поставки № 39/35 (далі - Договір, а.с.6-7).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю (поставити), а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Товар на умовах, визначених Сторонами у цьому Договорі та додатках до нього.

Згідно п. 1.2. Договору предметом постачання по цьому Договору є засоби захисту рослин (Товар), виробник, асортимент, вартість та кількість яких закріплюється в Додатках до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Кількість та асортимент Товару вказуються у відповідних Додатках до цього Договору, які становлять невід`ємну частину Договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Товар постачається Продавцем при умові отримання від Покупця попередньої оплати за Товар, у строки, передбачеі положеннями відповідного Додатку до цього Договору, крім випадків, коли сплата попередньої оплати Сторонами не передбачається.

Постачання здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2010) - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Лісна, буд.1 (п. 5.2. Договору).

Пунктами 5.3. Договору визначено, що поставка товару може здійснюватися як в цілому, так і окремими частинами (партіями). Строки поставки Товару або окремих партій узгоджується Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору

Перехід права власності на Товар, а також перехід ризиків випадкового пошкодження чи знищення Товару, відбувається в момент передачі Товару Покупцю по накладній (-им) (п. 5.4. Договору).

Згідно до п. 6.2. Договору ціна Товару, що підлягає поставці, вказується у відповідному Додатку до цього Договору.

Порядок та строки розрахунків за Товар, передбачаються у відповідних Додатках до цього Договору (п. 6.3. Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору приймання-передача Товару Сторонами здійснюється в пункті поставки. Перехід права власності здійснюється в момент передачі Товару Покупцю по накладним. Датою передачі є дата підписання Сторонами відповідної накладної.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Сторони відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України дійшли згоди про обов`язковість скріплення печатками цього договору, будь-яких додатків та/або додаткових угод до нього (крім випадків відсутності у покупця печатки) (п. 9.1 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Між сторонами також підписано Додаток №1 від 29.11.2019 до Договору (а.с. 8), відповідно до якого сторони домовились про поставку насіння соняшника Impact, кількістю 100 пак., загальною вартістю 460 000,80 грн.

Додатком №2 від 23.12.2019 Сторони погодили поставку насіння соняшника Impact, кількістю 200 пак., загальною вартістю 920 001,60 грн (а.с. 9).

Відповідно до п. 3 Додатку №1 та Додатку №2 розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в наступному порядку:

- Покупець зобов`язується сплатити Продавцю попередню оплату у розмірі 30 % від загальної вартості Товару, вказаної в п.2 цього Додатку, протягом 2 банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем.

Продавець зобов`язаний в день виписки рахунку передати його Покупцю або надіслати копію/сканкопію факсом, електронною поштою або іншим зручним для Сторін способом. В подальшому, але не пізніше ніж протягом 7-ми робочих днів. Продавець зобов`язується передати/надіслати Покупаю оригінал рахунку.

- Залишок вартості Товару, тобто кошти в сумі, що становить 70 % від загальної вартості Товару, вказаної в п.2 цього Додатку, Покупець зобов`язується сплатити не пізніше 01 листопада 2020 року.

Пунктом 4 Додатку №1 передбачено, що поставка Товару здійснюється Продавцем на склад Покупця не пізніше 01 квітня 2020 р. за умови отримання попередньої оплати від Покупця у розмірі та строки, обумовлені п. 3 цього Додатку. Вартість доставки включено в ціну Товару.

Крім того, 31.01.2020 між Сторонами підписано Додаток №3 до Договору поставки №39/35 від 29.11.2019 (а.с. 10), відповідно до якого Сторони погодили поставку насіння соняшника N4LM408, кількістю 100 пак., загальною вартістю 470 016,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Додатку №3 розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в наступному порядку:

- Покупець зобов`язується сплатити Продавцю попередню оплату у розмірі 10 % від загальної вартості Товару, вказаної в п.2 цього Додатку, протягом 2 банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем.

Продавець зобов`язаний в день виписки рахунку передати його Покупцю або надіслати копію/сканкопію факсом, електронною поштою або іншим зручним для Сторін способом. В подальшому, але не пізніше ніж протягом 7-ми робочих днів, Продавець зобов`язується передати/надіслати Покупцю оригінал рахунку.

- Залишок вартості Товару, тобто кошти в сумі, що становить 90 % від загальної вартості Товару, вказаної в п.2 цього Додатку. Покупець зобов`язується сплатити не пізніше 01 листопада 2020 року.

Згідно п. 4 Додатку №3 поставка Товару здійснюється Продавцем на склад Покупця не пізніше 01 квітня 2020 р. за умови отримання попередньої оплати віл Покупця у розмірі та строки, обумовлені п. 3 цього Додатку. Вартість доставки включено в ціну Товару.

Додатку підписані представниками сторін та скріплені печатками.

На виконання вимог Договору, позивачем поставлено відповідачу Товар на загальну суму 1 850 018,40 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №39/118 від 29.11.2019 на загальну суму 460 000,80 грн, №39/120 від 26.12.2019 на загальну суму 920 001,60 грн, №39/3 від 31.01.2020 на загальну суму 470 016,00 грн (а.с. 11-13).

Відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, сплативши суми попередніх оплат визначених умовами Договору в загальному розмірі 461 000,88 грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача (а.с. 14-26).

Проте, за твердженням позивача, залишок вартості Товару у розмірі 1 389 016,08 грн у строк до 01.11.2020 не сплатив.

21.12.2020 відповідачем сплачено позивачу заборгованість у розмірі 89 017,52 грн в рахунок погашення заборгованості по Договору.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 299 998,56 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, повну оплату поставленого товару в обумовлені договором строки не здійснив, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Відповідач заперечує факт здійснення йому поставки товару за Договором поставки від 29.11.2019 № 39/35.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд враховує наступні норми чинного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Так, факт поставки відповідачеві товару підтверджується копіями видаткових накладних від 29.11.2019 № 39/118 на загальну суму 460 000,80 грн, від 26.12.2019 № 39/120 на загальну суму 920 001,60 грн, від 31.01.2020 № 39/3 на загальну суму 470 016,00 грн, згідно яких отримання Державним підприємством "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" товару на суму 1 850 018,40 грн підтверджується підписом представника останнього та засвідченні відтиском печатки господарства.

Разом з тим, відповідач стверджує, що видаткові накладні від 29.11.2019 № 39/118, від 26.12.2019 № 39/120, від 31.01.2020 № 39/3, не містять відомостей про навантаження, автомобіль, водія (експедитора), відповідальних осіб за відвантаження та отримання товару.

Суд враховує, що згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час оформлення видаткової накладної № 2175 від 18.11.2019):

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1);

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.

Крім того, позивачем було складено та зареєстровано відповідні податкові накладні, які підтверджують проведення господарських операцій в бухгалтерському обліку (а.с. 106-107).

В той час, суд вважає за необхідне зазначити, що видаткові накладні від 29.11.2019 № 39/118, від 26.12.2019 № 39/120, від 31.01.2020 № 39/3 містять такі обов`язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цією накладною; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "Від постачальника" та "Отримав(ла)". Крім того, на видаткових накладних містяться відтиски печаток сторін.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні є первинним обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону, а також наявність зареєстрованих податкових накладних, у сукупності, фіксують факт здійснення господарської операції (постачання товару), що в свою чергу є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Вказану позицію викладено Верховним Судом в постанові від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Відсутність товарно-транспортних накладних за договором постачання не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операції постачання продукції.

Крім того, щодо посилання відповідача на те, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021120000000096 від 06.05.2021 за фактом зловживання посадовими особами Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб, що спричинили тяжкі наслідки, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У той же час, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній вирок суду, інший допустимий доказ в розумінні норм чинного законодавства щодо притягнення певних осіб у встановленому порядку до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, суд зазначає, що сама лише наявність кримінального провадження за ознаками певного кримінального правопорушення не є достеменним свідченням вчинення карного діяння, а отже, у даному випадку проведення досудового розслідування за провадженням № 42021120000000096 від 06.05.2021 не є належним доказом того, що посадові особи Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" зловживаючи службовим становищем, вчинили протиправні діяння стосовно відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, поставив відповідачу Товар на загальну суму 1 850 018,40 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних. Термін оплати відповідно до умов Договору та Додатків до Договору настав.

Суд звертає увагу також на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

Отже, суд розцінює часткову оплату здійснену відповідачем, як визнання ним основного боргу.

Отже, відповідач свої зобов`язання не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за отриманий товар, суд вважає позовні вимоги про стягнення 1 299 998,56 грн основного боргу правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" 82 631,21 грн пені та 389 999,57 грн штрафу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

Відповідно до п. 10.3. Договору в разі прострочення розрахунку за поставлений Товар, на вимогу Продавця, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки.

Положенням п. 10.4. Договору передбачено, що в разі прострочення виконання грошового зобов`язання Покупцем за цим Договором та відповідними Додатками до нього, понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору, Покупець, на вимогу Продавця, зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі тридцяти відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару.

При цьому в п. 10.6. Договору сторони домовилися, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає 3 (три) роки. Крім цього, Сторони, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим Договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 5), останній просить стягнути з відповідача 82 631,21 грн пені за період з 02.11.2020 по 05.05.2021.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повинен був оплатити Товар у строк не пізніше 01.11.2020. Разом з тим 01.11.2020 є вихідним днем (неділя).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем зобов`язань по оплаті товару за Договором є 02.11.2020.

Крім того, при розрахунку пені позивачем не враховано граничний період нарахування пені, який встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та який має обчислюватися з дня, коли зобов`язання мало бути виконаним.

На підставі викладеного правильним є наступний розрахунок пені: за період з 03.11.2020 по 02.05.2021 на суму заборгованості 1 299 998,56 грн у розмірі 80 602,25 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 80 602,25грн. У задоволенні позову про стягнення пені в іншій частині господарський суд відмовляє.

Здійснивши перевірку правильності розрахунку штрафу судом встановлено, що заявлена позивачем сума у розмірі 389 999,57 грн є арифметично правильною та відповідає умовам Договору.

Враховуючи встановлені обставини, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                         ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" (27332, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18 ідентифікаційний код 31373027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія", 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6 а, ідентифікаційний код 41694117) заборгованість в сумі 1 770 600,38 грн, з яких: 1 299 998,56 грн основний борг, 80 602,25 грн пеня, 389 999,57 грн штраф, а також 26 559,01 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6 а), Державному підприємству "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" (27332, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18).

Повне рішення складено  04.08.2021.

Суддя                                                                          Г.Б. Поліщук