ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 628/648/21                                                       Головуючий 1-ї інстанції: Барабанова В.В.

Провадження №11-кп/818/2212/21                                 Доповідач: Яковлева В.С.     

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого                         - Яковлевої В.С.,

суддів                                 - Грошевої О.Ю. та Тичкової О.Ю.,

з секретарем                         - Кожевніковою А.В.,

за участю: прокурора         - Шкоркіної І.О.,

обвинувачених         - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника                  - адвоката Мєлких Е.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Шкоркіної І.О. на ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року у відношенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою клопотання захисника – адвоката Мєлких Е.М. в інтересах обвинувачених ОСОБА_1  і ОСОБА_2 – задоволено. Обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2020 року за №12020220470000235 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 28; ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28; ч. 2 ст. 204 КК України – повернуто прокурору.

Суд мотивував своє рішення тим, що при формулюванні обвинувачення, не вказані доведені дані про подію кримінальних правопорушень, форму вини, мотив і мету його вчинення, по кожній окремо інкримінованій дії, відсутній виклад об`єктивної сторони кримінально карних дій ОСОБА_1  і ОСОБА_2  з марками акцизного податку (придбання, перевезення, збут), відповідно до диспозиції ст. 199 КК України.

В обвинуваченні виклад фактичних обставин інкримінованого обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 204 КПК України не містить, обов`язкових відповідно до ст. 91 КПК України, елементів об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення, зокрема, ні способу виготовлення алкогольної продукції, ні спрямованості умислу, ні фактів продажу (збуту) підакцизних товарів, що є суттєвими обставинами для кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 204 КК України. Так, має місце відсутність в обвинувальному акті чіткого формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій обвинувачених за кожним із пред`явлених обвинувачень. Крім того, в обвинувальному акті не вказано місце знаходження речових доказів. Не конкретизовано відносно яких саме видів алкогольних виробів та якої кількості були вчиненні такі дії.

Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомості про всі процесуальні дії та рішення, проведені та прийняті під час досудового розслідування, прокурора, слідчого судді.

Не погодившись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу районного суду скасувати, обвинувальний акт повернути до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що при винесенні ухвали суд обмежився копіюванням мотивів з ухвали від 08.10.2019 року, що до повернення обвинувального акту, яка була скасована ухвалою Харківського апеляційного суду. Мотивувальні частини рішень відрізняються лише прізвищами обвинувачених та кваліфікацією дій. В ст. 291 КПК України не встановлено вимог до визначення місця знаходження речових доказів. Висновки суду є необгрунтованими, оскільки суд не може під час підготовчого судового засідання встановити наявність доведених даних про подію кримінального правопорушення. Вказує, що під використанням марок акцизного збору слід розуміти маркування ними алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Зазначає, що обвинувачення викладено детально із зазначенням способу, спрямованості умислу тощо. Не погоджується з висновками суду щодо недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування, оскільки суд має право повернути обвинувальний акт.

На апеляційну скаргу прокурора захисником подані заперечення, в яких захисник зазначає про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки, викладаючи фактичні дані кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 199 КПК України прокурор не навів фактичних даних незаконних дій обвинувачених з марками акцизного податку, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційні вимоги, думку захисника та обвинувачених, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.314 КПК України, суд першої інстанції має право повернути прокурору обвинувальний акт якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Стаття 291 КПК України визначає вимоги, яким має відповідати обвинувальний акт.        Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами ст. 291 КПК України, а тому ухвала про повернення прокурору обвинувального акта підлягає скасуванню.                                                                                                        Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.                                                        Таким чином, закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення"); 3) формулювання обвинувачення.        

На переконання колегії суддів обвинувальний акт містить необхідні складові та в ньому викладено саме ті обставини, які вважає встановленими сторона обвинувачення. При цьому суд, посилаючись на недоліки викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 199 та ч. 1 ст. 204 КК України суд фактично вдався до аналізу суб`єктивної та об`єктивної сторони кримінальних правопорушень.

Хоча процесуальна оцінка зазначених обставин, згідно вимог чинного КПК України, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого ст.373 КПК України, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 318-380 КПК України.

Доведення обґрунтованості обвинувачення, наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення покладається на прокурора, а суд, відповідно до норм ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, що чітко узгоджується з нормами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України в обвинувальному акті зазначаються обставини, які прокурор вважає встановленими, а сторона захисту в свою чергу наділена процесуальними правами відстоювати свою позицію під час судового розгляду.

Крім того, виходячи з положень ст. 338-340 КПК України прокурор уповноважений змінити обвинувачення, висунути додаткове або ж відмовитися підтримувати державне обвинувачення.

За викладених обставин на переконання апеляційного суду безпідставним є посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на те, що обвинувальний акт підлягає поверненню без обговорення питання про можливе використання прокурором під час судового розгляду можливостей, визначених ст. 338 КПК України.                                Колегія суддів звертає увагу, що лише після проведення судового розгляду з дослідження всіх доказів кримінального провадження суд може дійти висновків, що не має місце діянь, у вчиненні яких обвинувачуються особи чи ці діяння не містять складу злочину, а перекваліфікація дій неможлива, виходячи з меж судового розгляду, або не підтверджується вина обвинувачених, та в такому випадку зобов`язаний прийняти рішення у відповідності до ч. 1 ст. 373 КПК України.

Щодо посилання суду про відсутність в обвинувальному акті вказівки на місце знаходження речових доказів, то така обставина не є відповідно до вимог ст.291 КПК України підставою для повернення обвинувального акту.

В ухвалі суду вказані зауваження щодо змісту реєстру матеріалів досудового розслідування, але невнесення всіх необхідних відомостей в реєстр матеріалів досудового розслідування, хоча вказаний документ має містити всі дані, вказані в ч. 2 ст. 109 КПК України, без винятку, за умови долучення його до обвинувального акта, також не свідчить про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, і така неповнота може бути з`ясована в ході судового розгляду кримінального провадження.        Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст. 291 КПК України, не є предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання.                                Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акту прокурору.

Колегія суддів, дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції, що відповідає нормам ч. 1 ст. 412 та п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Шкоркіної І.О. задовольнити.

Ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року у відношенні ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий –

Судді: