ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

28 липня 2021 року м. Київ № 640/14868/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «ВЄЛМА»

до:Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України

провизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «ВЄЛМА» (адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 21, кв. 62, ідентифікаційний код - 32373028) (далі - позивач або ПП «ВЄЛМА») подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) (надалі - відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві) та Державної податкової служби України (адреса: 04655, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393) (надалі - відповідач 2 або ДПС), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1580134/32373028 від 25.05.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Приватним підприємством «ВЄЛМА» податкову накладну № 9 від 30.04.2020.

Обґрунтовуючи позов ПП «ВЄЛМА» зазначає, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству, у зв`язку з чим таке рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/14868/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив, у якому зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві правомірно прийнято внаслідок ненадання платником податку копій документів, яких було б достатньо для прийняття комісією контролюючого органу рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій вказав, що відповідачем не виконано обов`язку доказування, покладеного на суб`єкта владних повноважень, а відзив не містить жодного абзацу, що має відношення до безпосередніх обставин справи; у ньому не зазначено причин, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення та обставин, через які податковим органом було відмовлено у реєстрації податкової накладної. Позивач зауважив, що ним надано повний комплект документів для реєстрації податкової накладної, при цьому рішення відповідача про відмову у реєстрації відповідної накладної є необґрунтованим та не містить чіткої підстави його прийняття.

14.07.2021 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Головного управління ДПС у м. Києві з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з метою повного та всебічного розгляду справи.

Відповідно до частин першої-другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Щодо критерію "малозначності", суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у вказаному рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалось судами нижчих інстанцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що для сторін застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним.

Згідно з частиною четвертою статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У відповідності ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають розгляду справи за правилами загального позовного провадження, беручи до уваги, що будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в підготовчому провадженні або у судовому засіданні не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко