Справа № 2-а-626/11

                                                                П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       02 червня 2011 року                                                                м. Кузнецовськ

       о 10 годині 30 хвилин

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з        участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, в якому просить суд: зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, в розмірі 15 (п`ятнадцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2007 року та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в такому розмірі в майбутньому; зобов`язати відповідача провести перерахунок підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 09 серпня 2007 року та виплачувати це підвищення пенсії в такому розмірі в майбутньому; зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2008 року та виплачувати це підвищення пенсії в такому розмірі в майбутньому. Такі позовні вимоги ОСОБА_1 тим, що вона є пенсіонером, на теперішній час не працює, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю - в м.Кузнецовськ Рівненської області та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, і дитини війни. Згідно з доводами позивачки вказані пенсійні виплати сплачуються їй відповідачем в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період часу з 01 січня 2007 року до 01 вересня 2010 року включно, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період часу з 09 серпня 2007 року до 01 вересня 2010 року та підвищення до пенсії, як дитині війни, за період часу з 01 січня 2008 року до 01 вересня 2010 року включно - залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України в зв`язку з пропущенням шестимісячного строку, установленого ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду.

Позивачка ОСОБА_1 і представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.

26 травня 2011 року ОСОБА_1 подала в суд письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі на підставі наявних у справі доказів та задоволити позовні вимоги повністю.

Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень проти позову ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області не подано, про причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлено.

Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України суд вирішив здійснити розгляд даної адміністративної справи у відсутності позивачки і представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини.

З паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 02 жовтня 1996 року, слідує, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30 січня 1978 року проживає в м.Кузнецовськ Рівненської області.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 26 жовтня 1993 року, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4.

Позивачка - пенсіонер і має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 , виданим відділом соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської області 07 лютого 1996 року.

Із матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 №107678 слідує, що позивачка не працює з 09 серпня 2007 року, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області та отримує пенсію по втраті годувальника, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючий пенсіонер, проживаючий у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та надбавку як дитина війни. Отже, управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області не оспорюється право ОСОБА_1 на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючим пенсіонером, проживаючим у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячного підвищення до пенсії як дитиною війни. Проте нарахування і виплата ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, здійснені відповідачем у меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39, 51, Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Так, довідка управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №105 від 21 лютого 2011 року свідчить, що розмір виплаченої позивачці додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, становив - з 01 липня 2010 року до 30 вересня 2010 року - 35 грн. 45 коп., з 01 жовтня 2010 року до 30 листопада 2010 року – 36 грн. 15 коп., 01 грудня 2010 року до 31 грудня 2010 року -36 грн. 70 коп. Згідно з розпорядженням №107678 від 21 лютого 2011 року розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, ОСОБА_1 становить 36 грн. 70 коп.

ОСОБА_1 одержує підвищення пенсії, як непрацюючий пенсіонер, проживаючий в зоні посиленого радіоекологічного контролю, щомісячно в розмірі 5 грн. 20 коп., що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №101 від 21 лютого 2011 року та розпорядженням №107678 від 21 лютого 2011 року.

Згідно з відомостями довідки управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №104 від 21 лютого 2011 року розмір виплаченого позивачці підвищення до пенсії як дитині війни у період часу з вересня 2010 року до грудня 2010 року включно складає 49 грн. 80 коп. щомісячно. Такий самий розмір підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни значиться і в розпорядженні №107678 від 21 лютого 2011 року.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106

„Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок

введення в дію законів Української РСР „Про правовий режим території, яка зазнала

радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та „Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи"

м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного

контролю.        ,

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки законодавчо встановлені нормами бюджетних законів - ст.53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст.22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Отже, управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області повинно було нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищення пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно.

Розмір доплати громадянам за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протягом тривалого часу не змінювався і не відповідає розміру цієї допомоги, встановленому ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із питання виплати громадянам доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю не приймали, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є підзаконним нормативно-правовим актом і в частині регулювання розмірів підвищення пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, суперечить ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Крім того, вказана постанова Кабінету Міністрів України не визначає виплат підвищення пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацюючим пенсіонерам.

Отже, з наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 02 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 02 червня 2011 року, включно є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Проте, з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 №107678 слідує, що нарахування і виплату позивачці додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, здійснено відповідачем у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28 травня 2008 року, - 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, право позивачки на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, відповідачем визнається. Однак нарахування та виплата даної пенсії здійснена управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому суд визнав, що положення ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а також відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, підставою для перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Розмір прожиткового мінімуму у 2010 році для осіб, що втратили працездатність, встановлений ст.52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік", а в 2011 році - ст.21 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Оскільки додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, позивачці має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та її виплата ОСОБА_1 повинні проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

З наведених підстав суд визнав обгрунтованим позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, що згідно із ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 02 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 02 червня 2011 року,включно з врахуванням проведеної даної пенсійної виплати протягом вказаного періоду часу.

Згідно з ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте відповідачем не виконано цих вимог закону, оскільки нарахування та виплата щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни, у період часу з 02 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 02 червня 2011 року, включно здійснені позивачці в значно меншому розмірі. У цій частині вимог адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому по проведенню перерахунку і виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та підвищення до пенсії, як дитині війни, у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків, задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача. Так, на теперішній час суду невідомо який розмір вказаних пенсійних виплат буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо нарахування і виплати цих платежів ОСОБА_1 . Вказані обставини мають істотне значення для розгляду справи та впливають на результат її вирішення.

З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов`язання відповідача в подальшому проводити виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно з ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю. Підстав для зобов`язання відповідача здійснити позивачці перерахунок і виплату цих пенсійних платежів у майбутньому не має, оскільки фактів порушення відповідачем вказаних прав ОСОБА_1 в майбутньому судом на теперішній час не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.2 ст.19, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, задоволити частково.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, згідно з ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15 (п`ятнадцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період часу з 02 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 02 червня 2011 року, включно з врахуванням проведених виплат.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищення пенсії відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, за період часу з 02 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 02 червня 2011 року, включно.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", за період часу з 02 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 02 червня 2011 року, включно.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, в майбутньому - відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.

Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми пенсійних виплат у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання - з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови - з дня набрання законної сили.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий суддя                                                        О.І.Горегляд