179/1447/20

2/179/54/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача Коробкова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

29.09.2020 року акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № DNМ0GА00005444 від 09.10.2007 року у розмірі 7 893 573 грн. 22 коп.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що згідно умов договору АТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 745 714 грн. 30 коп. на термін до 09.10.2027 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку встановленому договором.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Станом на 01.07.2020 року за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором в розмірі 7 893 573 грн. 22 коп., яка складається з:

-заборгованості за кредитом - 640 920,55 грн.;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 1 583 643,23 грн.;

-заборгованість по комісії за користування кредитом - 162 000 грн.;

-пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 5 507 018,44 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки з поручителем ОСОБА_2 , у зв`язку із чим боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність за договором.

Позивач зазначає, що на даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена, тому змушений звертатися до суду та вимагає від відповідачів сплатити заборгованість по кредитному договору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, раніше в судовому засіданні представник відповідача заперечила проти позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що розрахунок заборгованості нараховано необґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами. Представник відповідача прохала застосувати до спірних правовідносин позовну давність, оскільки позивач набув право на звернення до суду 02.04.2013 року, оскільки надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення суми кредиту, а з позовом звернувся 29.09.2020 року, тобто із пропуском строку позовної давності. Прохав застосувати строк позовної давності.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

09.10.2007 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNМ0GА00005444, згідно умов якого АТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 745 714 грн. 30 коп. на термін до 09.10.2027 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку встановленому договором (а. с. 16-18).

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 08.10.2007 року укладено договір поруки № DNМ0GА00005444/1. Згідно договору поруки відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за кредитним договором № (а. с. 20-22).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 01.07.2020 року наявна заборгованість в розмірі 7 893 573 грн. 22 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 640 920,55 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 1 583 643,23 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 162 000 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 5 507 018,44 грн. (а. с. 10-12).

Суд звертає свою увагу на ту обставину, що відповідач отримав 09.10.2007 року кредитні кошти за договором та у зв`язку із порушенням умов договору, позивач 02.04.2013 року звертався до відповідачів з листом про повернення в повному обсязі суми кредиту (а. с. 131). Крім того, у зв`язку із невиконанням зобов`язань за кредитним договором позивач в липні 2013 року звернувся до суду із вимогою про звернення стягнення на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за кредитним договором (справа № 179/1354/13-ц).

Згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк АТ КБ «ПриватБанк» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в іпотеку майна.

Суд приходить до висновку, що такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Такі висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові № 310/11534/13-ц від 04 липня 2018 року.

Отже, строк виконання зобов`язання у повному обсязі змінився, у зв`язку з пред`явленням позовної заяви у справі № 179/1354/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення кредиту у повному обсязі, тобто на 15 липня 2013 року.

Згідно п. 4.5 кредитного договору, строк позовної давності за кредитним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до пунктів 11, 12 договору поруки, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором. Порука за кожним із цих договорів припиняється після закінчення 5 (п`яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із вищенаведеного вбачається, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.

Беручи до уваги те, що 15 липня 2013 року позивач звернувся до суду із вимогою про звернення стягнення на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за кредитним договором, з вказаного моменту у АТ КБ «Приватбанк» виникло право на подачу позовної заяви про стягнення заборгованості, яку було подано позивачем до суду 29.09.2020 року. Оскільки АТ КБ «Приватбанк» було подано позовну заяву із пропуском п`ятирічного строку позовної давності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 247, 264-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29 липня 2021 року.

Суддя Т.А.Ковальчук