ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2021 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:

Головуючого Давній В. П.

суддів Марчака В.Я., Станковської Г.А.

при секретарі Костюк Л.С.

учасників судового провадження:

прокурора Токара М.В.

захисника Палія Д.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

перекладача Тарангул І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні надані матеріали справи у кримінальному провадженні №12020260000000359 від 02.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 2551, ч. 3 ст. 307 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 27 липня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА :

Цією ухвалою клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задоволено.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Пісочин Харківської області, українцю, громадянину України, раніше судимому, продовжено строком на 60 днів, а саме, до 24.09.2021 року.

На вказане рішення суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівців від 27 липня 2021 року про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо нього інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Апелянт вважає, що вказане рішення суду є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Вказував на те, що розгляд клопотання прокурора про продовження строку

ЄУНСС: 726/658/21 Головуючий у І інстанції: Асташев С.А.

Провадження №11-кп/822/253/21 Суддя-доповідач: В.П. Давній

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було проведено формально, оскільки будь-які докази, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри йому

за ч. 3 ст. 2551, ч. 3 ст. 307 КК України, відсутні.

Крім цього, зазначав, що стороною обвинувачення формально були також наведені і ризики та посилання про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів.

Звертав увагу і на те, що поза увагою були залишені докази його захисника щодо даних, які характеризують його як особу. Це зокрема, наявність місця реєстрації та його проживання за одною адресою, а також наявність двох неповнолітніх дітей та батьків-пенсіонерів.

Оцінюючи в сукупності усі обставини справи, апелянт вважає, що районним судом було винесено ухвалу з порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши головуючого, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги обвинуваченого, доводи захисника Палія Д.В., діючого в інтересах ОСОБА_3 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу районного суду скасувати, міркування прокурора з цього приводу, який просив апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 331KПКУкраїни, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Із наданих матеріалів справи слідує, що в провадженні Садгірського районного суду м. Чернівців перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12020260000000359 від 02.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.3 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України та двох інших осіб.

Оскаржуваною ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівців від 27 липня 2021 року було задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на шістдесят днів, тобто до 24.09.2021р. без визначення розміру застави.

З такою ухвалою погоджується і колегія суддів, оскільки суддею під час розгляду клопотання прокурора були в повній мірі досліджені обставини з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою, перевірено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати і вони виправдовують тримання під вартою останнього, зважаючи на те, що судовий розгляд ще триває.

Так, на даний час виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 оскільки наявні підстави про те, що ризики не зменшилися.

Зокрема, обґрунтованим та доведеним, на думку судової колегії є посилання суду в рішенні та прокурором у клопотанні на те, що ризики, заявлені під час продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшились і свідчать про те, що останній знайомий зі свідками, а тому існують ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати на останніх, шляхом залякування, погроз або іншим чином з метою зміни показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_2 є раніше судимою особою за вчинення умисного особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину (п.7 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України).

В період відбування покарання у місцях позбавлення волі в установі виконання покарань в ДУ «Сокирянська ВК №67» ОСОБА_2 , будучи при цьому суб`єктом злочинного впливу, на шлях виправлення не став, а вчинив нові кримінальні правопорушення.

Відтак, останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 2551 , ч.3 ст. 307 КК України, які у відповідності до ч.6 ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15-ти та 12-ти років.

Крім цього, ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівців від 27 липня 2021 року ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 14.08.2021 року без визначення розміру застави.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що районний суд при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 врахував підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також вимоги п.4 та п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України та вірно вирішив не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Доводи апелянта про те, що розгляд клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою було проведено формально, оскільки будь-яких доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри йому за ч. 3 ст. 2551, ч. 3 ст. 307 КК України чи про наявність ризиків надано не було, то вони є голослівними і такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження.

Крім цього, посилання суду в рішенні про наявність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є також обґрунтованим, оскільки вони об`єктивно існують та не зменшились і для їх запобігання було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому.

Інші доводи апелянта є такими, що не дають підстав для скасування судового рішення.

Таким чином, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду першої інстанції постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 182, 183,404,407,418, 419, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити - без задоволення, а ухвалу Садгірського районного суду м. Чернівців від 27 липня 2021 року щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.П. Давній

Судді В.Я. Марчак

Г.А. Станковська