Справа № 216/978/21

Провадження № 1-кп/216/684/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого-судді - Бутенко М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кравець А.С.,

прокурора - Янчук М.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Пивовара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230001696 від 20.09.2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18.09.2019 року приблизно о 20:00 годин, обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем мешкання його знайомої ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , стоячи поряд із вхідними дверима, на тумбочці, побачив планшет марки «LENОVО ТАВ 7 Еssential IMEI НОМЕР_1 » чорного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта № 34/12.1./997 від 19.11.2019, складає 2033 грн. 33 коп., після чого, реалізуючи раптово виниклий намір направлений на відкрите викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи із корисливих спонукань, усвідомлюючи, що його дії стануть помітні для потерпілої ОСОБА_2 , без її дозволу, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, реалізуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння планшетом, який належить ОСОБА_2 , взяв з тумби вказаний планшет, після чого, незважаючи на крики потерпілої про повернення планшету, покинув приміщення квартири та під`їзду, після чого, розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1 відкрито викрав майно ОСОБА_2 , на загальну суму 2033 грн. 33 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось. У вчиненому кається, просить суворо не карати.

Прокурор заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.

Обвинувачений, представник потерпілого, кожен окремо проти задоволення такого клопотання не заперечували.

Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його згода на клопотання прокурора, заявленого в судовому засіданні. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно та підтверджуються обвинуваченим ОСОБА_1 .

Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_1 . Це діяння містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Прокурор у судовому засіданні, ураховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, просив визнати останнього винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки.

Обвинувачений у судовому засіданні також просив суд призначити покарання із застосуванням іспитового строку.

Законний представник підтримав думку прокурора.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст. 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обговорюючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, співпрацював з органом досудового розслідування, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг від сусідів не надходило (м.к.п. а.с. 63), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебував і не перебуває (м.к.п. а.с. 61-62),повністю відшкодував матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 , яка в свою чергу не наполягала на суворому покаранні обвинуваченого.

Також Центрально - Міський районний відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області за наслідками вивчення особи обвинуваченого ОСОБА_1 його способу життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства,тому останні вважають за можливе звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та покладення на правопорушника обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 потрібно призначити покарання в виді позбавлення волі на мінімальний строк, встановлений санкцією статті, що передбачає відповідальність за скоєний ним злочин, але із застосуванням ст.75 КК України, тобто без реального відбування покарання.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався, та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 628,04 грн.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався, та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та працевлаштуватися.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню на користь держави у розмірі 628,04 грн. (шістсот двадцять вісім гривень чотири копійки).

Речові докази що знаходяться на зберіганні у потерпілої сторони, відповідно до розписки ОСОБА_2 (м.к.п. а.с. 59) - залишити потерпілій.

Матеріали кримінального провадження № 12019040230001696 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/978/21 (1-КП/216/684/21).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.

Суддя М.В. Бутенко