241/1175/21

                                                                        2-о/241/99/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2021 року                смт.Мангуш

Першотравневий районний суд                                                

Донецької області

у складі:

головуючого судді                                        Демочко Д.О.

при секретарі                                                Цукановій Л.П.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Мангушський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: Донецька область, Мангушський район смт. Мангуш, пр. Мира, буд. 70) про встановлення факту народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

       ОСОБА_1 звернулася  до  суду  із  заявою про встановлення факту народження, у позовній заяві зазначає, що вона ОСОБА_1 у м. Луганськ Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину чоловічої статі. На час народження дитини вона із ОСОБА_2 перебувала у шлюбі. Після народження дитини у медичному закладі в м. Луганськ їй видали медичне свідоцтво про народження. Оскільки зазначена територія є окупованою, то видані їй документи про народження дитини не мають юридичної сили.

       Факт народження дитини їй потрібно встановити в судовому порядку для отримання свідоцтва про народження і подальшого використання в цивільно-правових відносинах, у зв`язку з чим, заявниця просить суд встановити факт народження нею дитини чоловічої статі – ОСОБА_3 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ Луганської області, зобов`язавши Мангушський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) записати батьками дитини – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

          ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

       Представник Мангушськогорайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) в судове засідання не з`явився про час слухання справи повідомлений належним чином.

       Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав:

       Так, дійсно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Луганськ (що відноситься до території тимчасово не підконтрольній владі України) народила хлопчика, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження № 675 від 15.09.2020  року, виданим ГУЛГМБ №3н ЛНР, ( а.с.4) та свідоцтвом про народження від 07.10.2020 року, серії НОМЕР_1 , видане Артемівським відділом записи актів громадянського стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки ( а.с. 3), які відповідно до ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсними і не створюють правових наслідків.

       Заявниця зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 30.08.2018 року, що встановлено з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.08.2020 року, актовий запис № 440, складений Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.10). Отже дитина народилася у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_1 .

       Відповідно до паспорту заявниці № НОМЕР_3 від 29.06.1998 року ОСОБА_1 є громадянкою України ( а.с. 5).

Відповідно до паспорту чоловіка заявника серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 є громадянином України ( а.с. 8).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом статті 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Згідно ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини.

Згідно з положеннями статей 5, 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

       Відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Питання особливостей здійснення провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначенні положеннями статті 317 Цивільного процесуального кодексу України

З наведеного вбачається, що згадані положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів. При цьому слід зважати, що згідно з частиною другою статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Крім того, судам під час розгляду справ зазначеної категорії необхідно також брати до уваги практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, це стосується висновків ЄСПЛ, зроблених у справах проти Туреччини («Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії («Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «llascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

       Відповідно до ч.1 ст.133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

       На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини підлягає задоволенню, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявниці свідоцтво про народження її сина, видане державним органом України.

       Відповідно до ч.4 ст.317, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання.

       Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268, 293-294,317,319, п.8 ч.1 ст.430ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

       Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мангушський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Харків) про встановлення факту народження дитини - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт народження у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Луганськ Луганської області, громадянки України, зареєстрованої у АДРЕСА_2 , дитини - хлопчика, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганськ Луганської області, зазначивши батьків дитини: батько – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України та мати – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення Першотравневого районного суду Донецької області, може бути подана безпосередньо до Донецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.        

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя                                                               Д.О.Демочко