Справа № 947/22463/21

Провадження № 1-кс/947/10137/21

У Х В А Л А

Іменем України

02.08.2021 року                         м. Одеса

Слідча суддя Київського районного суду міста Одеси Бальжик О.І., за участю секретаря судових засідань Цільмак А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на постанову дізнавача - інспектора СД Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Зубової Л.І. від 12.01.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань 07.01.2021 року за №12021165480000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Суть скарги

1.1. 22.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до слідчої судді зі скаргою, в якій просив скасувати постанову дізнавача-інспектора СД Одеського районного управління поліції №1(надалі - СД ОРУП №1) ГУНП в Одеській області Зубової Л.І. від 12.01.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань 07.01.2021 року за №12021165480000024.

1.2. Скарга мотивована тим, що під час досудового розслідування не проведено жодної процесуальної дії за участю ОСОБА_2 . Особи, які протиправно проникли до приватної території ОСОБА_2 , до теперішнього часу протиправно мешкають у будинку. Копію постанови про закриття кримінального провадження заявник не отримував.

ІІ. Процедура

2.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2021 року, справа №947/22463/21 передана на розгляд слідчій судді Бальжик О.І.

2.2. Ухвалою слідчої судді від 23.07.2021 року відкрито провадження за скаргою.

2.3. Під час розгляду скарги повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України.

2.4. Учасники кримінального провадження, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явилися. Заявник звернувся до слідчої судді з проханням розглянути скаргу за його відсутності.

2.5. Враховуючи строк розгляду скарги, визначений частиною другою статті 306 КПК України, а також зважаючи на те, що у відповідності до частини третьої статті 306 КПК України відсутність дізнавача не є перешкодою для розгляду скарги, слідча суддя дійшла висновку про можливість розгляду скарги у відсутність учасників кримінального провадження.

III. Кримінальне процесуальне законодавство (КПК України)

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 9. Законність

[…] 2. Слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 38. Орган досудового розслідування

[…] 4. Орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Стаття 40-1. Дізнавач

1. Дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

2. Дізнавач уповноважений:

[…] 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.

Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Стаття 284. Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи

1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

[…] 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

[…] 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

[…] 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; […]

4) відмову у задоволенні скарги.

IV. Оцінка та висновки слідчої судді.

5.1. Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №12021165480000024, слідча суддя дійшла такого висновку.

5.2. У судовому засіданні встановлено, що 07.01.2021 року до ЄРДР за №12021165480000024 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, за заявою ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2020 року.

5.3. 12.01.2021 року постановою дізнавача-інспектора СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Зубової Л.І. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 07.01.2021 року за №12021165480000024, закрите. В резолютивній частині постанови підстави закриття кримінального провадження відсутні.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови, в ході кримінального провадження дізнавачем ОСОБА_3 разом зі співробітниками ВКП були здійсненні всі можливі дії з метою встановлення можливих свідків та очевидців, які володіють відомостями щодо обставин вчинення кримінального проступку, однак встановити свідків та очевидців події не представилося можливим.

5.4. При розгляді скарг на рішення про закриття кримінального провадження слідчий суддя має з`ясувати як дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження, процесуального оформлення такого рішення, так і підстав його закриття, зокрема з`ясувати дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження усіх обставин, які підлягають з`ясуванню. Такий висновок відповідає роз`ясненням, наведеним у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17.

5.5 Згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Європейський суд з прав людини визначив у своїй практиці, розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.

5.6. Неповне виконання органом досудового розслідування слідчих дій свідчить про неповноту досудового розслідування, унеможливлює виконання завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, та приводить до порушення прав учасників кримінального провадження.

5.7. Стаття 91 КПК України наводить обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування, після виконання вимог статті 91 КПК України, і встановлення вказаних обставин, досудове слідство визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих або негласних слідчих дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, яка виникла, не залишилась неперевіреною.

5.8 Якщо після дослідження всіх обставин кримінального провадження, та безпосереднього дослідження і оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього кримінального провадження у їх сукупності, слідчим, прокурором встановлені підстави, передбачені ст.284 КПК України, приймається рішення про закриття кримінального провадження.

5.9 Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).

5.10. Також таке рішення повинно містити аналіз слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що були проведені протягом строку досудового розслідування та на яких ґрунтується висновок про відсутність підстав для повідомлення будь-якій особі про підозру.

5.11. Дослідивши оскаржувану постанову, слідча суддя дійшла висновку, що її установча частина складена поверхнево; мотивувальна – є необґрунтованою та суперечливою.

5.12. Так, у мотивувальній частині постанови дізнавач зазначає про те, що в ході кримінального провадження були здійсненні всі можливі дії з метою встановлення можливих свідків та очевидців, які володіють відомостями щодо обставин вчинення кримінального проступку, однак встановити свідків та очевидців події не представилося можливим.

Попри це, дослідженням матеріалів кримінального провадження, слідчою суддею встановлено, що жодних слідчих (розшукових) і процесуальних дій в ході досудового розслідування не здійснювалось. Водночас, заявником ОСОБА_1 в заяві про скоєння кримінального правопорушення зазначено, що на момент звернення до правоохоронних органів, особи, що проникли до його домоволодіння, продовжують проживати у зазначеному будинку.

Крім того, у мотивувальній частині постанови дізнавачем зазначено, що у ході проведення досудового розслідування не було здобуто достатньо доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та вичерпані всі можливості отримання достатніх доказів для встановлення винних та підтвердження вини у суді. Разом з тим, при винесені постанови дізнавач керується п.2 ч.1 ст.284 КПК України, а в резолютивній частині – взагалі не зазначає підставу для закриття кримінального провадження.

Таким чином, із змісту оскаржуваної постанови неможливо визначити підставу закриття кримінального провадження (п.2 ч.1 ст.284, п.3 ч.1 ст.284 КПК України).

5.13. Відтак, враховуючи, що дізнавач в порушення вимог частини четвертої статті 38 КПК України не здійснив всіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) дій, не встановив всі обставини, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, не надав їм належну оцінку, а також зважаючи на те, що рішення дізнавача про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам статті 110 КПК України як в частині процесуального порядку закриття кримінального провадження, так і процесуального оформлення такого рішення, слідча суддя дійшла до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.2, 9, 38, 91, 214, 284, 303-307, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Скаргу ОСОБА_1 на постанову дізнавача-інспектора СД Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Зубової Л.І. від 12.01.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань 07.01.2021 року за №12021165480000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, - задовольнити.

2. Постанову дізнавача-інспектора СД Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Зубової Л.І. від 12.01.2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань 07.01.2021 року за №12021165480000024, - скасувати.

3. Копії ухвали негайно направити для відома учасникам кримінального провадження.        

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідча суддя                                        Бальжик О. І.