КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Мельника В.В.,

суддів Фрич Т.В., Юрдиги О.С.

за участі секретаря Бондарчук В.В.

розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями захисника Лівочки Максима Олександровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 20 травня 2021 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 20.05.2021 відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Лівочки П.В. на повідомлення про підозру від 12.02.2021 в порядку ст. 303 КПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник Лівочка М.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 12.02.2021 ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12021111040000062 від 12.02.2021, а також зобов`язати начальника слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області та керівника Бучанської окружної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 12.02.2021.

28.05.2021 від захисника Лівочки М.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки слідчим суддею не взято до уваги доводи захисника щодо порушення порядку здійснення повідомлення про підозру та відсутності будь-яких доказів на її обґрунтування, безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту про допит осіб та дослідження доказів, що призвело до неповноти судового розгляду, а також порушено принцип змагальності сторін та їх свободи у наданні доказів, що є істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 не містить ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, зокрема з його тексту неможливо встановити, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , яку участь у вчиненні дій, які кваліфіковані як хуліганські, він приймав і чи приймав взагалі, чи є особи, які потерпіли від його дій та інших осіб, яку саме шкоду їм заподіяно, а також неможливо встановити, у чому саме виразилися протиправність дій та особлива зухвалість, виявлена ОСОБА_1 та іншими особами, яких сторона обвинувачення вважає співучасниками злочину, які саме правила громадського порядку були порушені, яким чином та які піротехнічні засоби були застосовані, хто з присутніх на місці події був заляканий, або зазнав іншого злочинного впливу.

Формулювання підозри ОСОБА_1 виключає можливість усвідомлення суті обвинувачення та організації належного захисту.

На думку захисника, слідчим суддею не взято до уваги те, що зміст повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Крім того, повідомлення про підозру, в порушення вимог ч. 2 ст. 278 КПК України, здійснено після спливу встановленого законом 24-х годинного строку після затримання особи, оскільки за змістом підозри ОСОБА_1 затримано приблизно о 20 год. 00 хв. 11.02.2021 та відповідно до пояснень останнього о 21 год. 41 хв. цього ж дня доставлено до відділення поліції № 1 Бучанського УП ГУ НП України в Київській області, а повідомлення про підозру вручено лише о 22 год. 26 хв. 12.02.2021.

Також апелянт вказував на те, що зазначений у протоколі затримання фактичний час затримання 06 год. 00 хв. 12.02.2021 не відповідає змісту підозри та спростовується показаннями підозрюваних, працівника поліції ОСОБА_2 та протоколом огляду місця події від 11.02.2021.

Слідчим суддею безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділення поліції № 1 (м. Буча) Бучанського УП ГУ НП України в Київській області, а також про допит у якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Апелянт вказував на те, що до початку розгляду скарги були вчинені всі можливі дії, щодо отримання даного журналу, зокрема подано адвокатський запит до Бучанського УП ГУ НП України в Київській області, на який не отримано відповіді, а також подано клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, у задоволенні якого ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду від 13.04.2021 відмовлено.

Крім того, слідчим суддею, в порушення вимог ст. 350 КПК України, не розглянуто та не долучено до матеріалів судового провадження письмове клопотання, подане в порядку ст.ст. 160, 333 КПК України, про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до раніше зазначеного журналу.

Також без задоволення залишено заяву захисника про відвід судді Карабазі Н.Ф.

Текст повідомленої підозри не містить в собі будь-яких фактів, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 приймав участь у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема не зазначено пошкоджене майно та потерпілі особи, не сформульовано, у чому ж саме полягала протиправність його дій.

Апелянт зазначав, що протоколи огляду місця події від 11.02.2021 є неналежними доказами, оскільки, як убачається із даних протоколів, слідчі дії проведено в різних місцях одночасно слідчим Соломко М.В. з 21 год. 25 хв. до 23 год. 20 хв., а слідчим Середою М.В. з 22 год. 10 хв. до 22 год. 20 хв., з одними і тими ж понятими - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Крім того, проникнення на земельні ділянки, кадастрові номери 3210945600:01:032:0070, 3210945600:01:032:0073, та огляд розташованого на них будинку слідчим Середою М.В. проведено без ухвали слідчого судді, без належної фіксації технічними засобами та без присутності понятих.

На думку захисника, підозра також не може обґрунтовуватися протоколами впізнання ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , оскільки особи під час вчинення інкримінованих дій були одягнені у одяг, який закриває обличчя, та станом на час вчинення злочину - 20 год. 00 хв. була абсолютна темрява, що виключає можливість впізнання даних осіб.

Також апелянт вказував на те, що зібраними стороною захисту доказами повністю спростовується наявність у ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 хуліганського мотиву та мети порушення громадського порядку, зокрема поясненнями ОСОБА_3 , які відібрані захисником.

Дані пояснення у повному обсязі підтверджуються доказами, а саме: поясненнями ОСОБА_4 ; державними актами на право власності на земельні ділянки та договорами купівлі продажу земельних ділянок 3210945600:01:032:0070 та 3210945600:01:032:0073, на яких розташовано оглянутий будинок, згідно з якими саме ОСОБА_3 власником земельної ділянки, проникнення на яку інкримінується ОСОБА_8 ; судовими рішеннями у справі № 367/754/20 про триваючий поділ майна подружжя ОСОБА_13 , про те, що земельні ділянки не є власністю ОСОБА_14 ; випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Агенство безпеки «Аванпост-К4»; статутом ТОВ «Агенство безпеки «Аванпост-К4», про те, воно займається охоронною діяльністю; наказом Міністерства внутрішніх справ № 176 від 12.03.2019 щодо видачі ТОВ «Агенство безпеки «Аванпост-К4» ліцензії на провадження охоронної діяльності; договором № 01/02/21 від 01.02.2021 про надання охоронних послуг, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Агенство безпеки Аванпост-К4», п. 9.5. якого прямо встановлено, що охорона не несе відповідальності за шкоду, заподіяну майну замовника під час здійснення заходів з фізичної охорони його особи, якщо особисту безпеку замовника неможливо забезпечити іншим шляхом; договорами про надання послуг, укладеними між ТОВ «Аванпост- К4» та ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , згідно з п. 1.1. яких вказані особи зобов`язуються надати послуги з охорони майна та фізичних осіб за завданням ТОВ «Агенство безпеки «Аванпост-К4»; трьома рапортами поліцейського СРПП Бучанського ВП ГУНП в Київській області від 11.02.2021 про виклики поліції ОСОБА_3 та її адвокатом.

Крім того, на думку апелянта, раніше зазначені особи прибули на місце події не з метою вчинення хуліганських дій, а за завданням ТОВ «Агенство безпеки «Аванпост-К4» за викликом та з метою забезпечення безпеки охоронюваної особи, яка є власницею земельних ділянок і будь-якого умислу на порушення громадського порядку не мали та злочину не вчиняли. ОСОБА_3 як власниця земельних ділянок будь-яких претензій до ОСОБА_1 та інших осіб не має.

У судове засідання прокурор та захисник Лівочка М.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 не прибули, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

Від захисника Лівочки М.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 15.07.2021 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.

Від прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області Пшика Р.М. 15.07.2021 надійшли заперечення на апеляційну скаргу захисника Лівочки М.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , в яких він зазначав про законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали та просив її залишити без змін.

Крім того, у запереченнях прокурор зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111040000062 закінчено та прокурором 19.06.2021 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 направлено для розгляду до Ірпінського міського суду Київської області.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності вищевказаних осіб.

Дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Бучанського управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021111040000062, відомості про яке 12.02.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Згідно наявного у матеріалах провадження протоколу затримання від 12.02.2021, цього ж дня о 03 год. 00 хв. затримано ОСОБА_1 у порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України /а.с. 15-18/.

12.02.2021 о 22 год. 26 хв. ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 296 КК України /а.с. 12-14/.

16.04.2021 захисник Лівочка П.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 12.02.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111040000062 від 12.02.2021, та зобов`язати начальника слідчого відділу Бучанського РУП ГУНП в Київській області та керівника Бучанської окружної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 12.02.2021.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 20.05.2021 відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Лівочки П.В. на повідомлення про підозру від 12.02.2021 в порядку ст. 303 КПК України.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру є обгрунтованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст.ст. 276-278 КПК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч. 2 вказаної статті, письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 12.02.2021 у кримінальному провадженні № 12021111040000062 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Вказане повідомлення про підозру вручено ОСОБА_1 заступником начальника СВ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Власенком С. 12.02.2021 о 22 год. 26 хв. у спосіб, передбачений ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, тобто у день його складення, та не пізніше 24 годин з моменту затримання ОСОБА_1 12.02.2021 о 06 год. 00 хв., а тому доводи апелянта про порушення органом досудового розслідування порядку вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру є необгрунтованими.

Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає

Доводи захисника Лівочки М.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 у скарзі на повідомлення про підозру фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів. Однак з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Як встановлено слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження № 12021111040000062 від 12.02.2021, вони містять достатні дані, які вказують на можливу причетність підозрюваного ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, на час складання повідомлення про підозру.

Доводи апелянта про порушення вимог ч. 2 ст. 278 КПК України під час вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, з тих підстав, що його затримано приблизно о 20 год. 00 хв. 11.02.2021 та відповідно до пояснень останнього, о 21 год. 41 хв. цього ж дня доставлено до відділення поліції № 1 Бучанського УП ГУ НП України в Київській області, а повідомлення про підозру вручено лише о 22 год. 26 хв. 12.02.2021, тобто після спливу 24 годин з моменту затримання, ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Як убачається із даних наявного у матеріалах провадження протоколу затримання від 12.02.2021, ОСОБА_1 затримано о 06 год. 00 хв. 12.02.2021, тоді як вручено повідомлення про підозру 12.02.2021 о 22 год. 26 хв., тобто у відповідності до вимог, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України.

Крім того, як убачається із даних протоколу затримання від 12.02.2021, зауважень щодо протоколу, у тому числі стосовно невірно зазначеного часу фактичного затримання, ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу не вказано.

Доказів на підтвердження посилань захисника у апеляційній скарзі щодо фактичного затримання ОСОБА_1 11.02.2021 о 21 год. 41 хв., матеріали судового провадження не містять, та апелянтом не надано.

Посилання апелянта на те, що слідчим суддею залишено без задоволення заяву про відвід слідчого судді у справі, зводяться до незгоди апелянта із ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22.04.2021 про відмову у задоволенні заяви захисника Лівочки П.В. про відвід слідчого судді, яка не є предметом даного апеляційного розгляду.

Доводи захисника у апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.

Крім того, як убачається із долучених прокурором до заперечень копії поштового відправлення та опису вкладення, 19.06.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021111040000062 направлено до Ірпінського міського суду Київської області.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника Лівочки Максима Олександровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 20 травня 2021 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

В.В. Мельник Т.В. Фрич О.С. Юрдига