Справа № 274/6898/20 Провадження № 2/0274/526/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2021 м. Бердичів Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд),

за участю секретаря судового засідання Лободи В.І.,

представника позивача - адвоката Ковальчука А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Дудника В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

В жовтні 2020 ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, в якому просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 42 480 гривень в рахунок грошової компенсації 1/2 вартості автомобіля ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , зареєстрованого на відповідача 25.07.2017.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 05.09.2015 між сторонами було укладено шлюб, від якого вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя сторін не склалося й рішенням суду від 15.09.2020 шлюб між сторонами розірвано. За час шлюбних відносин, а саме у липні 2017 року за спільні кошти сторони придбали автомобіль марки ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , зареєстрований на відповідача 25.07.2017. В добровільному порядку відшкодувати половину вартості автомобіля відповідач відмовився, у зв`язку чимпозивач звернулась до суду з вказаним позовом.

04.11.2020 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгяу та відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с.30).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.12.2020 задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову. Накладено арешт на транспортний засіб марки ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 (а.с.66-67).

За клопотанням представника позивача по справі призначено автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у справі (ухвала суду від 28.01.2021, а.с.76).

Ухвалою суду від 21.05.2021 поновлено провадження у справі (а.с.117).

16.06.2021 представником позивача подано уточнюючу позовну заяву, в якій останній просить здійснити поділ спільного майна подружжя, а саме автомобіля ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , зареєстрованого на ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20295 гривень в рахунок грошової компенсації 1/2 вартості автомобіля ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , 2500 гривень витрат на проведення автотоварознавчої експертизи та 840, 80 гривень сплаченого судового збору.

У заяві від 26.07.2021 представник позивача заявив також вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 вартість правової допомоги в сумі 7050 гривень, а також судовий збір за заяву про забезпечення позову у розмірі 420,40 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні не заперечили щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 20295 гривень в рахунок грошової компенсації 1/2 вартості автомобіля, 2500 гривень витрат на проведення автотоварознавчої експертизи та 1261,20 гривень сплаченого судового збору. Водночас, висловилися щодо безпідставності вимоги про стягнення 7050 гривень витрат на правову допомогу, оскільки така не підтверджена належними доказами, зокрема договором про надання правової допомоги.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.09.2015, який було розірвано 15.09.2020, що підтверджується рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області (а.с.13-15).

Сторони мають спільного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , а.с.12).

Згідно листа Територіального сервісного центру МВС №1842 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на транспортний засіб ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 (а.с.33).

У відповідності до висновку експерта від 17.05.2021 №470 середня ринкова вартість (ціна) автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 17.05.2021 складає 40590 гривень (а.с.110-115).

ІІІ. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до вимог частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 Сімейного кодексу України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Сімейного кодексу України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Сімейного кодексу України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частини 2 статті 364 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11 сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

ІV. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Між сторонами виникли правовідносини з приводу поділу спільного майна подружжя, стягнення компенсації вартості майна.

З матеріалів справи вбачається, що під час шлюбу сторонами придбано рухоме майно, а саме: автомобіль ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано на ім`я відповідача.

Сторони не заперечували, що транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідачем та його представником визнано оціночну вартість спірного транспортного засобу.

Також, сторони дійшли згоди, що розмір компенсації за 1/2 вартості автомобіля ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 складає 20295 гривень.

Враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги, суд вважає, що спільне сумісне майно подружжя підлягає поділу шляхом виділення ОСОБА_1 у власність автомобіля ВАЗ 2107, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водночас, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсація вартості її частки в сумі 20295 гривень.

Відповідно до вимог ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, враховуючи, що клопотань від сторін про скасування заходів забезпечення позову не надійшло, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

VI . РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, то судовий збір, який сплачено позивачем у розмірі 1261,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З метою відновлення порушеного права позивач понесла витрати на проведення автотоварознавчої експертизи, а відтак вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на її користь в розмірі 2500,00 грн.

Що ж стосується вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Водночас, до матеріалів справи не додано договору про надання правової допомоги, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ОСОБА_1 дійсно понесла витрати на правничу допомогу.

За вищенаведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача 7050 гривень витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 139, 141, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати транспортний засіб легковий автомобіль ВАЗ 2107, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 до ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу легкового автомобіля ВАЗ 2107, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошову компенсацію за 1/2 частину вказаного транспортного засобу в розмірі 20295, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понесені нею судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1261,20 грн та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи в розмірі 2500,00 грн.

В задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення виготовлено 30.07.2021.

Суддя Т.Б.Большакова