УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/2203/15-к Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.

Категорія ч.2 ст. 186 КК України Доповідач Бережна С. В.

УХВАЛА

28 липня 2021 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді:                 Бережної С.В.,

суддів:                         Зав`язуна С.М., Широкопояса Ю.В.,

за участю секретаря: Велидчук І.М.,

прокурора:                         Селюченко І.І.,

захисника: Гонгала Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання адвоката Новика Л.В. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , обраного вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 10 червня 2021 року,

в с т а н о в и л а:

Відповідно до п.3 ч.1ст.401 КПК України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою навирок або ухвалу суду першої інстанції вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.

На розгляді Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами адвоката Новика Л.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора Житомирської окружної прокуратури Сагадіної А.О. на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 10 червня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.186, ч.2ст.289 КК України.

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 10 червня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, у вигляді тримання під вартою, терміном на шістдесят діб.

В апеляційній скарзі адвокат Новик Л.В. просить в ході підготовки до апеляційного розгляду - скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_1 , оскаржуваним вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 10 червня 2021 року.

Вказує, що п.2 ч.4. ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження. Однак, відповідно до ч.1 ст.532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Звергає увагу, що чинним КПК України не передбачено іншого строку для набрання законної сили вироком, або його частини, ніж встановлений ст.532 КПК України. При цьому, відповідно до ч.2 ст.331 КІІК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а згідно даного порядку прокурор повен звернутися до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу або з клопотанням про зміну запобіжного заходу, у яких він повинен обґрунтувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Проте, у даному судовому процесі сторона обвинувачення таких клопотань не заявляла.

Оскільки суд вирішив питання щодо обрання запобіжного заходу одноособово в нарадчій кімнаті і не ставив його на обговорення, обвинувачений був позбавлений можливості висловлювати свої заперечення з цього приводу, що порушує його право на захист.

Вважає, що обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відбулося з порушенням норм чинного КПК України, за відсутності достатніх підстав, без належного обґрунтування та мотивування, а також - з порушенням права на захист.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, його захисник Гонгало Р.Б. просив розгляд клопотання проводити без обвинуваченого, підтримали клопотання про скасування запобіжного заходу.

Прокурор не заперечила проти розгляду клопотання без обвинуваченого, заперечила проти задоволення клопотання про скасування запобіжного заходу.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу, доводи клопотання захисника про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , а також доводи заперечення сторони обвинувачення, колегія судів вважає, що клопотання захисника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст.331 КПК України встановлені у ній вимоги щодо обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, а також обов`язок суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, у тому числі повторно до спливу продовженого строку, незалежно від наявності клопотань, стосуються лише того періоду судового розгляду, упродовж якого воно не було завершене.

Що ж стосується стадії прийняття остаточного рішення, то в нарадчій кімнаті при постановленні вироку суд має керуватися не ст.331, а положеннями ст.368 КПК України, відповідно до п.14 ч.1 якої, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження, та положеннями п.2 ч.3 і п.2 ч.4 ст.374 КПК України, згідно з якими у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви ухвалення рішень, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким він керувався, а в резолютивній частині - рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Як видно з вироку, суд у ньому зазначив, що при обранні щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, він виходив з того, що йому призначено покарання у виді позбавлення волі.

Отже порушень кримінального процесуального закону при обранні щодо обвинуваченого запобіжного заходу під час ухвалення вироку не убачається, а відтак підстав для задоволення вказаного клопотання захисника на стадії підготовки до апеляційного розгляду немає, як і не має порушення право обвинуваченого на захист, тим більш, що вказане питання на даний час переглядається апеляційним судом з участю обвинуваченого та його захисника із дотриманням усіх прав, в тому числі і прав на захист.

За таких обставин, застосваний судом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає зазначеним у ст.177 КПК України меті і підставам його застосування, а також передбаченим ст.178 КПК України обставинам, які повинні бути враховані при його застосуванні, а будь-яких виняткових обставин, для скасування чи зміни запобіжного заходу на цей час не встановлено.

На даний час апеляційне провадження щодо перегляду оскаржуваного вироку, не закінчено, встановлені на даному етапі апеляційного розгляду обставини свідчать про наявність ризиків, що обвинувачений може вжити заходів для перешкоджання здійснення апеляційного розгляду, впливу на потерпілого, свідків по справі, переховування від суду.

Разом з тим згідно з ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Оскільки оскаржуваним вироком суду першої інстанції запобіжний захід застосовано обвинуваченому ОСОБА_1 без зазначення кінцевого строку його дії, колегія суддів вважає за потрібне визначити строк дії запобіжного заходу, а саме до 08.08.2021 року включно.

Керуючись ст.ст. 199, 331, 401, 405 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання адвоката Новика Л.В. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обраного вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 10 червня 2021 року задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін, визначивши строк його дії до 08.08.2021 року включно.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: