Справа № 753/9175/20 Головуючий 1 інстанція- Цимбал І.К.

Провадження № 22-ц/824/6355/2021 Доповідач апеляційна інстанція - Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 липня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргоюАкціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 28 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орізон» про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом,який мотивувала тим, що 25 грудня 2007 року у м.Кагарлик Київської області між нею та ТОВ «Орізон» було укладено договір позики за умовами якого вонапозичила ТОВ «Орізон» грошові кошти у сумі 830000 доларів США. Вказувала, що відповідно до п.2 договору позики товариство мало повернути позику не пізніше 15 січня 2019 року, проте станом на день подання позову вказані кошти добровільно не повернув, посилаючись на фінансові складнощі. Договір позики (п.3) передбачає, що у випадку невиконання зобов`язання по поверненню коштів позичальник крім суми боргу за цим договором, зобов`язується сплатити позикодавцю штраф у сумі 25 % від неповернутой частини боргу. У зв`язку з наведеним просила суд стягнути з ТОВ «Орізон» на її користь 27597500 грн. боргу, що включає основний борг 22078000 грн. та 25 % штрафу у розмірі 5519500 грн.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Орізон» на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 27597500 грн. Стягнуто з ТОВ «Орізон» на користь держави судовий збір у розмірі 10510 грн.

Не погоджуючись із рішенням, АТ «Універсал Банк», як особа, яка не брала участь у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про її права і обов`язки, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права.

Скарга мотивована тим, що рішення безпосередньо стосується прав АТ «Універсал Банк», оскільки банк є кредитором ТОВ «Орізон», яке у 2007 році отримало кредит і не повернуло його, у зв`язку з чим 05 грудня 2017 року Господарський суд м.Києва ухвалив

- 2 -

рішення у справі № 910/2983/16, яким стягнув з ТОВ «Орізон» на користь ПАТ «Універсал Банк» борг по кредиту в розмірі 781812,34 доларів США, борг за процентами в розмірі 78246,22 доларів США, борг по підвищеним процентам в розмірі 2130,03 долари США та судовий збір у розмірі 206700 грн. Вказане рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2020 року та набрало законної сили. На теперішній час кредитна заборгованістьТОВ «Орізон» не погашена, а з боку товариствавчиняється ряд дій, направлених на ухилення від виконання зобов`язань. У жовтні 2020 рокуГосподарським судом м.Києва порушено провадження у справі № 910/15194/20 щодо банкрутства ТОВ «Орізон». Вважає, що незалучення банку до справи є умисним неповідомлення сторонами справи суду про наявність особи, щодо прав якої рішення у справі має прямий вплив. Такі дії позивача та відповідача у даній справі обумовлені тим, що угода позики між ОСОБА_1 таТОВ «Орізон» вчинена фіктивно та на шкоду кредитора АТ «Універсал Банк» (тобто вчинено фраудаторний договір).Судом першої інстанції не було досліджено, чи схвалено зборами учасників ТОВ «Орізон» відповідно до п.15.5.9 статуту товариства договір позики укладений 25 грудня 2007 року з ОСОБА_1 , оскільки він перевищує суму 5000 грн. Директор ТОВ «Орізон» ОСОБА_2 фізично не могла підписати 25 грудня 2007 року з ОСОБА_1 договір позики, оскільки перебувала у відпустці.

Окрім того, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки справа з ціною позову понад суму 525500 грн. повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження. Натомість у справі заборгованість визначена у розмірі 27597500 грн., що значно перевищує суму 525500 грн., яка є визначальною для призначення справи до розгляду у спрощеному провадженні чи у загальному позовному провадженні, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення в порядку п.7 ч.3 ст. 376 ЦПК України. Вказує, що судом допущено порушення правил підсудності, оскільки предметом спору є грошові кошти, а тому він може бути виконаний у будь-якому місці, у зв`язку з чим посилання на п.8 ст.28 ЦПК України є безпідставним. Суд ухвалив рішення з огляду на визнання відповдіачем позову в повному обсязі, не врахувавши, що таке визнання позову суперечить закону та порушує права і інтереси інших осіб, а саме банку, а тому суд повинен був відмовити у позові.

Позивачка ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, де вказала, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволив її позов, а доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду, і з огляду на положення п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Універсал Банк» на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 28 жовтня 2020 року, яке не порушує прав скаржника.

Відповідач ТОВ «Орізон» правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В суді апеляційної інстанції представники АТ «Універсал Банк» адвокати Біллерис Ю.О. і Воїна С.М. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили задоволити та скасувати рішення Дарницького районного суду м.Києва як незаконне.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кожем`яченко В.В. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Відповідач ТОВ «Орізон» належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, до суду не

- 3 -

з`явився, причин неявки не повідомив, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що відповідач визнав позов в повному обсязі, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому наявні передбачені ст.206 ЦПК України підстави для задоволення позову.

Суд ухвалив рішення про задоволення позову без з`ясування обставин справи, обмежившись посиланням у мотивувальній частині рішення на визнання позову відповідачем з урахуванням роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, які є передчасними.

Задовольняючи вимоги позивача та стягуючи грошові кошти із ТОВ «Орізон» у значному розмірі 27597500 грн., суд першої інстанції на порушення вимог ст.263 ЦПК України не встановив коло осіб, прав та обов`язків яких стосуються заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги, і як наслідок прийшов до помилкового висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Встановлено, що ТОВ «Орізон» у 2007 році отримало кредит у розмірі 900000 доларів США.

Так, 26 грудня 2007 року між АТ «Універсал Банк» і ТОВ «Орізон» було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №BL742 та додаткову угоду № BL742-К/1 до генерального договору відповідно до яких ТОВ «Орізон» отримав у банку кредит у розмірі 900000 доларів США, строком на 240 місяців до 01 грудня 2027 року зі сплатою 12% річних.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 05 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2020 року, у справі № 910/2983/16 задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» та стягнуто з ТОВ «Орізон» на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 781812,34 доларів США, заборгованість по процентам в розмірі 78246,22 доларів США, заборгованість по підвищеним процентам в розмірі 2130,03 доларів США та судовий збір у розмірі 206700 грн.

На даний час кредитна заборгованістьТОВ «Орізон» перед АТ «Універсал Банк» не

- 6 -

погашена, здійснюється виконавче провадження щодо стягнення боргу в примусовому порядку.

Тобто, на час ухвалення оскаржуваного рішення ТОВ «Орізон» було боржником і мало непогашені зобов`язання перед АТ «Універсал Банк», встановлені судовим рішенням, у загальному розмірі 862188,59 доларів США та 206700 грн., а відтак стягнення боргу у розмірі 830000 доларів США із ТОВ «Орізон» безпосередньо впливає на права АТ «Універсал Банк» як кредитора ТОВ «Орізон», оскільки призводить до появи інших кредиторів, які претендують на задоволення своїх вимог за рахунок активів боржника і як наслідок до задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі.

При цьому, всупереч положеням ч.1 ст.44 ЦПК України, яка покладає на учасників судового процесу та їхніх представників обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається, відповідач ТОВ «Орізон» не повідомив суд про наявність у нього інших кредиторів, на права та інтереси яких може вплинути рішення у справі, що очевидно свідчить про недобросовісність здійснення товариством своїх прав.

Окрім того, апеляційним судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м.Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 910/15194/20 прийнято до розгляду заяву ФОП ОСОБА_3 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Орізон», а ухвалою цього ж суду від 09 листопада 2020 року відкрите провадження у справі про банкрутство ТОВ «Орізон». Розгляд даної справи триває до цього часу.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 20 січня 2021 року за результатами попереднього засідання визнано кредитором у справі № 910/15194/20 по відношенню до боржника ТОВ «Орізон» наступних осіб:

1) ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 27601704 грн., з яких 4204 грн. - вимоги першої черги, 22078000 грн. - вимоги четвертої черги, 5519500 грн. - вимоги шостої черги;

2) ОСОБА_4 з грошовими вимогами на суму 2001454 грн., з яких 4204 грн. - вимоги першої черги, 1597800 грн. - вимоги четвертої черги, 399450 грн. - вимоги шостої черги;

3) АТ «Універсал Банк» з грошовими вимогами на суму 26547635,04 грн., з яких 4200 грн. - вимоги першої черги, 20467431,04 грн. - вимоги четвертої черги, 6076000 грн. - вимоги забезпечені заставою боржника.

При цьому, визнаючи ОСОБА_1 кредитором ТОВ «Орізон» на суму 27601704 грн., господарський суд керувався оскаружваним рішеннямДарницького районного суду м.Києва від 28 жовтня 2020 року, а також ч.4 ст.75 ГПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини

Отже, незаперечно встановлено, що рішення про стягнення боргу безпосередньо стосується прав АТ «Універсал Банк», оскільки призводить до задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі.

Доводи позивачки ОСОБА_1 про недоведеність факту порушення прав АТ «Універсал Банк» оскаржуваним рішення, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані з викладених вище підстав.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття

- 5 -

«охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

В даній справі очевидно та поза всяким розумним сумнівом оспорюване рішення безпосередньо стосується прав та інтересів АТ «Універсал Банк», оскільки призводить до появи інших кредиторів, які претендують на задоволення своїх вимог за рахунок активів боржника і як наслідок до задоволення грошових вимог банку у меншому розмірі.

Доводи позивачки ОСОБА_1 про недоведеність факту порушення прав АТ «Універсал Банк», оскільки вимоги банку в повному обсязі забезпечені іпотечним майном, безпідставні та спростовуються ухвалою Господарського суду м.Києва від 20 січня 2021 року, в якій встановлено, що вимоги АТ «Універсал Банк» забезпечені заставою боржника ТОВ «Орізон» становлять лише 6076000 грн., чого недостатньо для задоволення вимог на суму 26547635,04 грн. у повному обсязі.

Решта вимог кредиторів як АТ «Універсал Банк» у розмірі 20467431,04 грн., так і ОСОБА_1 у розмірі 22078000 грн. віднесені ухвалою господарського суду від 20 січня 2021 року до вимог червертою черги.

Відповідно до ч.3 ст.64 КузПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.

Отже, оскаржуване рішення ущемляє права та інтереси АТ «Універсал Банк», оскільки призводить до неможливості повернення кредитних коштів у повному обсязі, або їх поверенння у меншому розмірі.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

З огляду на приписи п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки суд ухвалив рішення яке безпосередньо впливає на права та нітереси АТ «Універсал Банк», який не був залучений до участі у справі.

Водночас колегія суддів не ухвалює нове рішення, а передає справу на розгляд господарського суду з огляду на необхідність дотримання правил юрисдикції загальних судів з наступних підстав.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

- 6 -

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України побудови судоустрою в Україні за принципами територіальності та спеціалізації (ст.125), так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені ст.19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Окрім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIIIу зв`язку з чим втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодекс України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч.2 ст.7 цього Кодексу господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Отже, ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність майнових спорів, стороною в яких є боржник, одному господарському суду, який акумулює і вирішує усі майнові спори за участю боржника. Виключень з цього правила не передбачено.

Така позиція законодавця обумовлена тим, що з моменту порушення стосовно

- 7 -

боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент перегляду даної справи апеляційним судом, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, відносно якого порушено справу про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство і в межах цієї справи, незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Такий правий висновок, викладний у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц та від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, де Велика Палата зазначила про пріорітет положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства та необхідність розгляду всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство і в межах цієї справи. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду.

Подібні за змістом висновки викладені у ряді постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: від 28 квітня 2021 року справі № 428/2376/20; від 20 травня 2020 року у справі № 161/18582/17; від 24 лютого 2021 року у справі № 712/701/19; а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/1342/14; від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17; від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10; від 06 лютого 2020 року у справі № 910/1116/18; від 02 жовтня 2019 у справі № 910/9535/18; від 21 листопада 2019 року у справі № 925/1205/15.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м.Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 910/15194/20 прийнято до розгляду заяву ФОП ОСОБА_3 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Орізон», а ухвалою цього ж суду від 09 листопада 2020 року відкрите провадження у справі про банкрутство ТОВ «Орізон». Розгляд даної справи триває до цього часу.

Тобто, як на момент ухвалення і набрання чинності оскаржуваним рішенням Дарницького районного суду м.Києва, так і на даний час Господарським судом м.Києва здійснюється розгляд справи про банкрутство заявника, що у свою чергу унеможливлює розгляд даної справи, предметом в якій є майнові вимоги до боржника ТОВ «Орізон», в порядку цивільного судочинства.

Отже, господарський суд є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд спору, ініційованого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених ст.255 цього Кодексу.

- 8 -

Відповідно до ч.2 ст.377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

За положеннями п.1 ч.1 ст.255, 256 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а суд апеляційної чи касаційної інстанції повинен також роз`яснити завнику про його парво протягом десяти днів звернутися із заявою про направлення справи за встановленоююрисдикцією.

Водночас, згідно приписів ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, Велика Палата, скасовуючи ухвалу суду про закриття провадження, погодилася з висновками судів, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарського суду,на розгляді якого пребуває справа про банкрутство відповідача. В той же час Велика Палата не погодилася з висновками суду про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених ст.45 КУзПБ, а тому передала справу до Господарського суду м.Києва, на розгляді якого пребуває справа про банкрутство, без закриття провадження.

З викладених вище підстав колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування, а справа передаєтьсядо Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/15194/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Орізон» без закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволити частково.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 28 жовтня 2020 року скасувати, матеріали справи 753/9175/20 передати до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/15194/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Орізон».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: