УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
9 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого – судді Жизневської А.В.
суддів: Малахової Н.М., Матюшенка І.В.
при секретарі судового
засідання Жовновській О.О.,
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 2 березня 2010 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
в с т а н о в и л а:
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 02.03.2010 року позов управління праці та соціального захисту населення виконкому Корольовської районної ради (далі-УПСЗН) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 отриману нею тимчасову допомогу на дитину у розмірі 1341,60 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове про відмову у задоволені позову. На її думку, суд невірно застосував норми п.12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме. Поза увагою суду залишилося те, що батька дитини ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст164 КК України, за ухилення від сплати аліментів та засуджено. Вважає, що кошти, які вона отримала повинні бути стягнуті саме з того, хто мав, але не платив аліменти.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах її доводів, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за заявою відповідачки УПСЗН прийняло рішення про призначення та виплату їй тимчасової допомоги на дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки батько дитини ОСОБА_4 ухиляється від сплати аліментів. Допомога виплачувалася в період з 01.10.2006 р.по 31.03.2007 р. у розмірі
______________________________________________________________________
Справа №22ц/2119 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кочетов Л.Г.
Категорія 57 Суддя-доповідач Жизневська А.В.
160,80 грн. щомісяця та з 01.06.2007 р. по 30.11.2007 року у розмірі 178,50 грн. щомісяця (а.сп.3-8,10). Виплату допомоги припинено за заявою ОСОБА_2 з 01.08.2007 року (а.сп.9-10), у зв’язку із тим, що батько дитини влаштувався на роботу. Кошти, які їй було переплачено після її заяви, вона повернула УПСЗН в повному обсязі, що підтверджується представленими суду апеляційної інстанції квитанціями.
За вироком Богунського районного суду м.Житомира від 27.05.2009 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, засуджено за ч.1 ст.164 КК України, за ухилення від сплати аліментів з травня 2005 року.
Спірні правовідносини врегульовано Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим постановою КМУ від 22.02.2006 р. №189.
У відповідності до п.12 вказаного Порядку якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку із чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.
Згідно представленого суду перерахунку тимчасової державної допомоги дітям від 18.07.2008 року (а.сп.10) нараховано кошти, які повинен повернути ОСОБА_4 у розмірі 1341,60 грн.
Проте, УПСЗН безпідставно звернулося до суду про стягнення виплачених коштів не з ОСОБА_4, а з ОСОБА_2
За таких обставин, у суду не було підстав для задоволення позову. Тому, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 2 березня 2010 року скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволені позову.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді: